Розвиток науки на початку XX ст.
Галузь | Досягнення |
Історія | · Наукове товариство імені Т. Шевченка, яке очолив М.Грушевський, видало протягом 1892-1917 рр. понад 100 томів «Записок наукового товариства», 35 томів «Етнографічного збірника», 15 томів «Матеріалів з української етнології»; 15 томів були підготовлені історико-філософською секцією. · О. Єфименко - почесний доктор Харківського університету, викладач історії України на Вищих жіночих курсах у Петербурзі. · Д. Багалій - дослідження історії Слобожанщині. · Ф. Вовк - професор Вищої школи антропології в Парижі, викладач Петербурзького університету, організатор археологічних, етнографічних, антропологічних експедицій в Україні. |
Філологія | • В. Грінченко- автор 4-томного «Словаря української мови». • А. Кримський - дослідження староукраїнських текстів, які підтвердили український характер мови давнього Києва. |
Медицина | ·Д. Заболотний - лікар-інфекціоніст, активний учасник боротьби з холерою та чумою. |
Техніка | • 1909 р. - створення одного з перших у Росії товариств повітроплавання в Києві, де розпочав діяльність І. Сікорський. • 1910 р. - розробка І. Сікорським одного з перших у світі гелікоптерів. На важких літаках своєї конструкції він установлював світові рекорди з тривалості польоту (1 год. 54 хв.) та вантажопідйомності літака. • 1911-1913 рр. - брати Касяненкибудують першу в Росії авієтку - малопотужний літак широкого використання, який випробовує П. Нестеров. • П. Нестероввиконав першу у світі «мертву петлю» на літаку. • Л. Мацієвич - автор ідеї створення авіаносця. |
• Л. Лутугін створив геологічну карту Донецького басейну. | |
• М. Куракозаклав основи сучасної металургії. • С. Реформатський відкрив хімічні реакції металоорганічного синтезу. |
Українське мистецтво початку XX ст.
Галузь | Визначальні риси розвитку |
Загальний стан | · Поширення модернізму, що мав слабко виражений і нерозвинутий характер, не сформувався як національна самобутня течія, проявлявся у творах окремих митців. · Збереження глибокої традиційності української культури. Вихід письменників за межі селянської тематики. |
Література | · 1901р. - поет М. Вороний першим оприлюднює модерністські гасла, закликає повернутися до «справжньої запашної поезії», розширити тематику й жанри. · 1907р. -група галицьких поетів «Молода муза» (В. Пачовський, О. Луцький, П. Карманський) висунула маніфест із критикою реалізму. • «Нова школа» української прози - М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, представники якої поєднували традиційний етнографізм, розповіді від першої особи із символізмом і психоаналізом. · М.Семенко - засновник першого українського об'єднання футуристів (Київ, 1913р.) · Зберігається значний вплив романтизму. |
Музика | • Обробки народних пісень М. Лисенком, М. Леонтовичем, С. Людкевичем. • М. Лисенко: опери «Енеїда», «Різдвяна ніч», «Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба» тощо. • Відкриття вищої музично-драматичної школи в Києві (1904) та музичного інституту у Львові (1905) з ініціативи М. Лисенка. • Оперна співачка С. Крушельницька успішно виступала в Європі та Америці. |
Театр | • 1906 р. - створення в Полтаві першого українського стаціонарного театру з ініціативи М. Садовського (одного з братів Тобілевичів). • 1915 р. - заснування І. Мар'яненком Товариства українських акторів. • 1916 р. - заснування Лесем Курбасом авангардного «Молодого театру». • Модерністські п'єси Олександра Олеся, Лесі Українки, В. Винниченка. • Видатна акторська діяльність М. Заньковецької, П. Саксаганського. |
Кінематограф | • У Харкові відзняті перші українські хронікальні фільми. • У Харкові О. Олексієнко знімає фільми за творами М. Гоголя, М. Старицького, І. Котляревського. • Перший український постановник і оператор - О. Сахненко. |
Живопис | М. Самокиш, С. Васильківський, К. Костанді, О. Новаківський. |
Архітектура | • Орієнтація на максимальну функціональність будівель. • Поширення українського стилю, мотивів українського бароко та народного дерев'яного будівництва. • Архітектори: В. Кричевський, К. Жуков, О. Вербицький, Є. Нагірний, О. Бекетов. |
Скульптура | М. Гаврилко, М. Паращук, В. Іщенко, П. Війтович, О. Архипенко. |