Створення українських політичних партій
Створення українських політичних партій.
Місце України в господарській системі Росії.
Аграрний розвиток.
Промисловий розвиток.
Етапи розвитку.
Українські землі у складі Російської імперії.
В українських землях на початку XX ст.
Соціально-економічного і політичного життя
Характерні риси
(Загальна характеристика)
Російська імперія | Австро-Угорська імперія |
1. Завершення у 60-80 рр. XIX ст. промислового перевороту; 2. Високий рівень концентрації виробництва і робочої сили; 3. Збереження феодальних пережитків; 4. Невдача столипінської аграрної реформи. | 1. Поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання; 2. Загострення проблеми аграрного перенаселення; 3. Посилення колоніальних тенденцій в економіці; 4. Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту. |
1. Перша буржуазно-демократична революція 1905-1907рр.; 2. Наступ реакції після поразки революції; 3. Поява політичних партій. | 1. Політизація суспільного руху; 2. Зростання національної свідомості; 3. Боротьба між народовцями і москвофілами. |
1900-1903 рр. - світова економічна криза, особливо в металургійній та
кам'яновугільній галузях;
1904-1909 рр. - депресія (застій) економіки;
1910-1913 рр.- економічне піднесення
• Концентрація виробництва: скорочення дрібних підприємств, збільшення великих.
• Створення акціонерних товариств.
• Монополізація виробництва: об'єднання підприємств певної галузі чи місцевості (монополії) регулювали об'єм виробництва, розподіляли ринки збуту, встановлювали ціни. Найпоширеніший вид монополій — синдикати («Продамет», «Продвугілля»).
• Посилення економічної залежності України внаслідок вивезення дешевої сировини і ввезення дорогої готової продукції.
• Поміщицьке землеволодіння при селянському малоземеллі.
• Посилення спеціалізації районів: Степова Україна - зернові, Правобережжя
- технічні культури (тютюн, цукрові буряки).
• Провідна роль зернового виробництва (75 % загальноімперського врожаю). • Аграрне перенаселення спричинило заробітчанство.
• Розгортання кооперативного руху (засновник — М. Левитський)
• Розвиток видобувних галузей і галузей первинної переробки.
• Відсутність завершених економічних циклів.
• Однобічна структура сільськогосподарського виробництва.
• Сума стягуваних податків на 50 % перевищувала суму видатків на потреби України.
Назва партії | Рік створення | Лідери | Мета | Діяльність |
Революційна українська партія (РУП), від 1905 р.- Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) | 1900, Харків | М. Міхновський (офіційно не належав до партії, автор програми «Самостійна Україна»), Д.Антонович, Б. Камінський, М. Русов | Незалежна Україна будь-якими засобами. Пізніше - автономія України | • Створення широкої мережі осередків. • Видання газет і брошур. • Пропаганда в селянському середовищі. |
Українська соціалістична партія (УСТІ) | В. Ярошевський, М. Меленевський-Басок | Демократична Українська Республіка із суспільною власністю на засоби виробництва | Союз із соціалістичними партіями Польщі та Росії в боротьбі із самодержавством. | |
Українська народна партія (УНП) | М. Міхновський, О. Макаренко, | Незалежність України | Активна пропаганда серед різних верств населення. | |
Українська соціал-демократична спілка («Спілка»), вийшла зРУПу | М. Меленевський-Басок | Соціалістична революція в союзі з російськими соціал-демократами | 1905 р. - входження до меншовицької фракції РСДРП. | |
Українська соціал-демократична партія | В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш | Автономія України | • Пропаганда серед селян. | |
Українська демократично-радикальна партія (УДРП) (на базі Демократичної та Радикальної партії). | А. Лотоцький, Є. Чикаленко, Б. Грінченко | - Автономія України, -Встановлення конституційної монархії. | Пропаганда серед різних, верств населення. |