Образотворче мистецтво – один з важливих предметів у початковій школі.
Образотворче мистецтво – один з найважливіших предметів у початковій школі, адже в процесі виховання та творчого розвитку особистості саме урок образотворчого мистецтва відіграє значущу роль, допомагаючи дитині увійти у світ творчості та краси й прилучитися до скарбів художньої культури.
Образотворче мистецтво справляє на дитину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру.
Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини, образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви. Стаючи зв'язком для ідей і почуттів, загальною мовою для різних видів мистецтв, воно олюднює інші галузі пізнання дитини, збагачує її духовне життя.
У шкільній практиці насамперед урок образотворчого мистецтва може подарувати малюку радість від перших творчих здобутків та бачення краси навколишнього світу, надати впевненості та натхнення.
Метою занять образотворчим мистецтвом в початкових класах є розширення та уточнення дитячих уявлень стосовно різних предметів, природних явищ, людських взаємин, – тобто оточуючої дійсності. При тому головним виступає накопичення та художнє узагальнення фактів пізнання в образній формі існуючих закономірностей.
Основними завданнями художньо-естетичного розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва сьогодні є:
– розвиток особистісної цілісності, духовності та послідовне формування естетичної культури;
– виховання активного ставлення до естетичних явищ дійсності та мистецтва;
– цілеспрямоване і систематизоване формування навичок естетичного сприймання та оцінної діяльності;
– стимулювання та актуалізація творчого потенціалу й удосконалення практичних знань, навичок та умінь в галузі образотворчого мистецтва;
– розвиток прагнення до творчої самореалізації в різних видах поліхудожньої діяльності.
Ці завдання структуруються за такими напрямками:
– пізнавально-діяльнісний – систематизація та послідовне поглиблення знань та уявлень учнів у царині образотворчого мистецтва; формування та удосконалення практичних умінь і навичок в різних видах творчої діяльності; розвиток спостережливості, зорової пам'яті, просторових уявлень, тактильних і кінестетичних відчуттів, колірного зору, композиційних навичок;
– художньо-творчий – формування творчих здібностей та прагнення до творчої самореалізації, розвиток художньої уяви і творчої активності;
– сприймання та оцінювання – формування естетичного досвіду, навичок сприймання та оціночної діяльності, розвиток образного мислення, естетичного ставлення до явищ мистецтва та дійсності, естетичних почуттів, смаків, оцінок, потреб, емоційної сприйнятливості та чутливості, формування естетичної культури.
За своєю специфікою шкільні заняття образотворчим мистецтвом певною мірою відрізняються від інших. Разом з тим існують загальні вимоги до всіх без винятку навчальних предметів, серед яких на першому місці має бути урахування вікових особливостей школярів. Відомо, що учні початкових класів залюбки малюють, ліплять, конструюють, їхні роботи безпосередні, сміливі, емоційні, що повністю відповідає їхнім віковим особливостям.
У молодшому шкільному віці відбуваються важливі зміни в психіці дитини, вони і впливають на спосіб мислення, погляди, почуття, стосунки з оточуючим світом. В цей період маленька людина починає усвідомлювати своє внутрішнє "Я" та відокремлювати себе від оточення. Продовжуючи почуватися дитиною, вона водночас прагне розмірковувати, оцінювати і поводитися як доросла людина.
Однак, в образотворчій діяльності це майже неможливо – тому молодші школярі, не маючи достатнього рівня знань, навичок та умінь, ще не вміють передавати об'ємність та реальні пропорції предметів, їхнє розташування у просторі та колірні відмінності. Поряд з цим роботи учнів початкових класів завжди мають смислове значення – щось пояснюють. І хоча спостережливість у молодших школярів розвинена досить слабо, вони відрізняють суттєві ознаки предметів та прагнуть відобразити їх в малюнках, але здійснюють це недосконало.
Наприклад, просторово-об'ємні зображення на площині вони роблять з допомогою доперспективних прийомів, а в роботі з кольором використовують переважно так звані "відкриті" кольори (тобто кольори-фарби), не звертаючи уваги на колірні відтінки та сполучення. При виконанні завдань за уявою або з пам'яті учні початкових класів легко змінюють задум під час роботи, переходять від одного сюжету до іншого, можуть лишити малюнок незакінченим.
Все це пояснюється іншими віковими особливостями молодших школярів – нестійкою увагою невмінням цілеспрямовано спостерігати та зосереджуватися, швидкою втомлюваністю та збуджуваністю.
Тому формальні аспекти занять образотворчим мистецтвом не привабливі для учнів початкових класів, їхню увагу більше привертає т. зв. "дієвість" різних предметів, явищ та об'єктів природного оточення, захоплюють різні життєві події, особливо нереального, казкового або фантастичного спрямування. Вони прагнуть дізнатися, яким чином побудована певна річ, яким може бути її застосування в реальних чи уявних умовах.
Це пояснює особливу зацікавленість молодших школярів опануванням різних художніх технік, що дозволяє їм активно "діяти" на уроці – вирізати, ліпити, будувати, конструювати тощо, що в свою чергу збагачує творчі можливості дітей.
Однак творче самовиявлення молодших школярів повинно базуватися на ґрунтовному навчанні образотворчій грамоті. Тому найбільш прийнятним бачиться гармонійне поєднання засобів творчого вираження учнів з послідовним процесом набуття необхідного обсягу знань, умінь та навичок в галузі образотворчого мистецтва.
Значну роль в цьому процесі відіграють спостереження, які супроводжуються різними видами образотворчої діяльності. Спостереження дають змогу успішно виконувати специфічні образотворчі завдання, що пов'язані з освоєнням елементарних навичок роботи з різними художніми матеріалами, інструментами та приладдям.
Звичайно слід враховувати необхідність взаємозв'язку між спостереженнями та сенсомоторною готовністю молодших школярів, що дає змогу поступово підвести їх до передачі просторових явищ в зображуваному об'єкті як на рівні "доперспективних", так надалі й перспективних форм зображення.
Але пріоритетною метою залишається заохочення учнів початкових класів до усвідомленого опанування образотворчим мистецтвом на пізнавально-діяльнісному рівні та на рівні сприймання й оцінювання естетичних явищ в мистецтві та оточуючій дійсності, при тому великий акцент має падати на естетичне сприйняття власне дійсності, що відображена мистецтвом, а сприймання мистецтва слід розглядати передусім як засіб активізації естетичного сприйняття реальних об'єктів та подій.