Мета і завдання курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах».
В початкових класах».
Тема 1. Вступ до предмету «Образотворче мистецтво з методикою викладання
Лекційне заняття № 1.
Змістовий модуль 1. Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах як педагогічна наука і навчальна дисципліна.
План.
1. Мета і завдання курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах».
2. Образотворче мистецтво – один з важливих предметів у початковій школі.
3. Класифікація уроків образотворчого мистецтва в початковій школі.
Ключові поняття теми: образотворче мистецтво, методика викладання образотворчого мистецтва, мета, завдання, засоби викладання образотворчого мистецтва.
Базова література до теми: № 5, 6, 9, 10.
Допоміжна література до теми: № 6, 7, 15, 16, 17.
Зміст лекції:
Загальна мистецька освіта в початковій школі, з її великими можливостями впливу на людину має розглядатися не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а насамперед як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, естетичних потреб та інтересів.
У контексті нового розуміння функцій і принципів мистецької освіти необхідно наголосити на органічній єдності національного (державного) і регіонального (краєзнавчого) компонентів освіти з пріоритетністю національного спрямування, поліхудожності, що відображається у змісті освіти між видами мистецтв та варіативності, що спрямована на художньо-естетичний розвиток особистості.
Мета загальної мистецької освіти у початковій школі: у процесі сприймання та інтерпретації творів мистецтва і практичної художньої діяльності виховувати в учнів ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати художню свідомість і компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.
Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвиваючі й виховні аспекти загальної мистецької освіти.
Навчальні:
– формування уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв;
– засвоєння системи мистецьких знань, артефактів культури, художньо-естетичних понять і категорій;
– розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності;
– набуття досвіду щодо створення художніх образів у процесі практичної діяльності;
– формування художньої компетентності – здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;
– формування навичок художньої самоосвіти.
Розвиваючі:
– збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів;
– розвиток загальних і художніх здібностей;
– стимулювання художньо-образного мислення;
– формування універсальних якостей творчої особистості.
Виховні:
– виховання в учнів естетичного сприйняття дійсності та особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва;
– виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації;
– виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
– виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку.
Одним з важливих питань естетичного виховання та формування художньої культури студентiв є навчальна дисципліна “Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах”, вивчення якої передбачає оволодіння знаннями, уміннями та навичками, необхiдними для розвитку духовної культури та послiдовного розвитку художньої культури, мислення, уяви i творчої фантазії майбутніх учителів початкових класів; набуття елементарних навичок зображення предметного свiту з натури, з уяви та з пам’яті; створення практичних композицiй.
Мета навчальної дисципліни – оволодіння студентами методикою навчання молодших школярів основам образотворчого мистецтва з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей.
Завдання навчальної дисципліни:
– оволодіння теоретичними знаннями, практичними уміннями і навичками зображення предметного світу з натури, з пам’яті та за уявою;
– вивчення основних закономірностей побудови простих геометричних форм, створення площинних композицій;
– виховання у студентів естетичного смаку, прояву творчої енергії і потреби у творчості через стимулювання творчої уяви та творчого прагнення;
– пізнання специфіки і функцій мистецтва, особливості його зв’язку з життям народу, етнічним та історичним корінням;
– набуття практичних навичок зображення різними матеріалами, як засобами, підпорядкованими потребам художньої виразності;
– усвідомлення студентами потреб взаємозв’язку між метою та художнім матеріалом, практичне засвоєння через зображення і декорування;
– розвиток гнучких образно-асоціативних форм мислення у студентів, художнього відтворення світу.
Структура курсу побудована як система пріоритетних проблем, причому засвоєння всiєї сукупностi в цiлому i кожної з них окремо забезпечує студентам можливостi вiльного i аргументованого вибору своєї точки зору на мету, форми, методи і засоби викладання образотворчого мистецтва в початкових класах.
Основні поняття з образотворчого мистецтва:
Основні кольори: червоний, жовтий, синій.
Похідні кольори: оранжевий, фіолетовий, зелений, блакитний (голубий).
Теплі кольори: жовтий, червоний, оранжевий.
Холодні кольори: фіолетовий, синій, зелений.
Хроматичні кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний (голубий), синій, фіолетовий.
Ахроматичні кольори: чорний, сірий, білий.
Види образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво.
Жанри образотворчого мистецтва: натюрморт – зображення речей домашнього вжитку; пейзаж – зображення природи; портрет – зображення людини; анімалістичний – зображення тварин; казковий – ілюстрації до казок; побутовий – зображення побуту; історичний – відображення конкретної історичної епохи; батальний – зображення військових подій.
Види образотворчої діяльності: робота в кольорі, робота в малюнку, ліплення, робота з папером (аплікація, витинанка).
Основні геометричні фігури та форми: коло – куля – півкуля, квадрат – куб – призма, прямокутник – призма – циліндр, трикутник – піраміда – конус.
Види ліній: вертикальна, горизонтальна, пряма, похила, хвиляста, довга, коротка, ламана.
Конструктивний спосіб ліплення – складання цілого з частин.
Пластичний спосіб ліплення – витягування з цілого шматка матеріалу.