Страховий стаж за соціальним страхуванням на випадок безробіття та порядок його визначення

Страховий стаж за соціальним страхуванням на випадок безробіття — це сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем (ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

До страхового стажу включаються:

1) період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), у тому числі час проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах;

3) період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме: період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; період отримання допомоги по частковому безробіттю;

4) періоди, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" — страхові виплати втраченого заробітку у зв'язку з втратою працездатності; відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" — допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хво­рою дитиною), допомогу по вагітності та пологах;

5) періоди, за які сплачено страхові внески до Фонду на добровільних засадах: під час роботи за межами України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок); періоди заняття фізичних осіб підприємницькою діяльністю; періоди виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами.

До страхового стажу прирівнюється:

1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

2) строк проходження військової служби, крім строкової, у Збройних Силах України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Службі безпеки України, органах внутрішніх справ України;

3) період проходження державної служби в підрозділах міліції;

4) заняття підприємницькою діяльністю зі сплатою збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється до страхового та набутого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не включаються періоди:

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2)строкової військової служби;

3) періоди одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Страховий стаж обчислюється в роках шляхом підсумовування повністю відпрацьованих місяців, за які сплачено страхові внески в установленому розмірі, та періодів, які включаються або прирівнюються до страхового стажу, і ділення цієї суми на 12. Неповністю відпрацьовані місяці перераховуються на повні шляхом підсумовування відпрацьованих календарних днів та ділення цієї суми на 30. Якщо обчислений стаж знаходиться на межі стажевих груп, то враховується залишок відпрацьованих календарних днів, які не ввійшли до повного місяця.

Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється центром зай­нятості.