Та західноєвропейського

Порівняльна характеристика менталіте­ту підприємця українського

Значення козацького волелюбства на становлення вільного українця

Вплив віросповідування нації на розвиток економічного мислення

В українському православ’ї, що складає релігійну основу українського народу, виділяються 7 дарів Святого Духа: мудрість, розум, розрада, мужність, знання, набожність, страх Божий.

З них випливають 9 плодів дарів Святого Духа, які багато в чому визначають зміст і сенс життя (в тому числі й економічного) православного українця. Серед них: любов, радість, спокій, терплячість, добродушність, милосердя, покірливість, стриманість.

Віруючий вірить, що Бог дає йому все потрібне для доброго життя, прохаючи Божого благословення у важливі періоду свого життя.

Козацьке волелюбство мало значний вплив на характер економічної діяльності українців. З козацт­вом було тісно пов'язане існування в Україні вільного земле­робства, що не минуло безслідно для формування еко­номічної ментальності нації. Однією з характерних рис цієї ментальності став непереборний масовий і органічний потяг до волі. Так, поступово в українського народу формувалась свідомість вільно­го господаря на своїй землі.

Також в українсько­му селі набувала розвитку приватна власність. Хара­ктерним для українця стало почуття витривалості, терпимості («Терпи, козак, отаманом будеш») і оптимізм. Традиційно в українській економічній ментальності на 1-е місце ставилась участь у процесі виробництва, посере­дницька діяльність і торгівля не відігравали великої ролі. І сьогодні серед народу побутує думка про те, що торгувати можна лише тим, що виробив (виростив) сам.

Сьогодні як ніколи необхідне пробудження народу до са­мостійної економічної діяльності, бо більшість людей ніяк не можуть позбутись ілюзій щодо «батьківської» ролі держави по відношенню до своїх «підлеглих», що не сумісно з принципами ринкової економіки. Держава не спроможна створити актив­ний економічний стиль життя людей; у кращому випадку вона буде лише дбати про виконавську дисципліну, законопослушність, старанність і дбайливість.

Таким чином, економічний розвиток України має бути узгоджений з її національними традиціями, базуватись на ха­рактерних рисах менталітету українця, а не сліпо запо­зичувати із західноєвропейських країн.

Це цінно не лише для порівняння, а й для того, щоб зрозуміти «підвалини» західно-капіталістичної ментальності, на якій будується економіка цих країн: її цінності, форми, види і якість людських стосунків. Це дасть змогу зорієнтуватись та адаптувати свої національні особливості до менталітету країн Європейського співтовариства, до якого Україна прагне увійти теж високорозвиненою державою.

Науковцями досліджувався взаємозв'язок світогляду людини, її релігійних поглядів з економікою Європейських країн. Було виявлено принципово інший причинно-наслідковий зв'язок між етичними цінностями й економікою західних країн. Етичні цінності є причиною, а економічна поведінка людини - наслідком. Етичні цінності виступають імпульсом (або, навпаки, перешкодою) для розвитку економіки.

Між світоглядом, вірою та типом економічної поведінки людини вчені-психологи поставили опосередковану ланку - психологічні мотиви індивіда. Причинами економічних зрушень є глибокі зміни в етичній свідомості представників націй.

Так, н-д, західні буржуазні суспільства виникли на базі етичних традицій протестантських релігійних течій. Стандарти економічної поведінки, що були закладені світоглядом протестантизму, відповідають принципам капіталістичних ринкових відносин.

Одним із концептуальних принципів сучасного капіталістичного руху є раціональна життєва поведінка. Мета капіталістичного підприємництва - отримання максимального прибутку на основі раціональної організації праці і виробництва. Поєднання прагнення до багатства з раціональною поведінкою - історична типова риса західного підприємця. Ідеалом протестантизму є такі людські риси, як добросовісність, сумлінність, скромність. Ідеальною релігійною фігурою протестантизму є культурний високоосвічений свяще­ник, який має солідні прибутки, але живе без розкоші, просто і добротно.

Протестантизм стверджує, що всі люди в рівній мірі здатні знайти шлях, що веде до щастя й успіху. Активна і сумлінна економічна діяльність дозволяє кожному досягнути добробуту і багатства. Протестантизм відводив особливе місце трудовій етиці, розуміючи працю як найважливішу людську життєву цінність, священний обов'язок перед Богом, суспільством і самим со­бою. Носію етики раціональної праці притаманні стриманість і скромність, уміння і наполегливість, підприємливість, рішучість, відданість справі.

Найтяжчим гріхом є даремне гаяння часу. Жит­тя людини дуже коротке і дорогоцінне, і воно має бути вико­ристане для «підтвердження» свого призначення. Людина обов'язково повинна бути економічно та соціально активною особою.

Протестантська етика, поряд з працьовитістю, стверджувала чесність у відносинах із людьми, дотримання свого слова, святенність і не­доторканість власності, ініціативу і відповідальність, безумовне виконання угод, прагнення до постійного професійного вдосконалення. Протестантський світогляд сприяв утвер­дженню ринкової економіки, формуванню зах. індустрі­альної цивілізації і властивого їй менталітету.

Отже, обидва менталітети - український і західноєвро­пейський - включають в себе високу працездатність, наполег­ливість, добросовісність, а також скромність і підприємли­вість. Тобто, перед нами люди, які здатні багато працювати і вміло організовувати свою працю.

В чому ж різниця цих двох менталітетів?

Раціональність, як риса європейця, не є типовою для українця, так само як терпіння – для західноєвропейця. Тобто, коли європеєць опирається на інтелект, українець – на почуття та емоції; коли європеєць – раціональний і зібраний, українець – сентиментальний і натхненний. Коли необхідно прийняти рішення, то українець буде спиратись на суб'єктивні внутрішні орієнтири, а європеєць – на об'єктивний аналіз.

Ми бачимо різницю у сутності відношення до справи, притому, що і там, і там є висока працездатність. Визначилися 2-а типи етичного ставлення до праці: «етика відповідальності» і «етика переконання».

Етика відповідальності передбачає відповідальність: потрібно розплачуватись за передбачувані наслідки своїх дій. Тобто, для досягнення чогось (радості, щастя, добробуту, успіху) треба заплатити щось, спланувати свою поведінку, поставивши мету, досягнути її. Тобто є мета і є шлях до неї, цілеспрямований і раціональний. Інакше кажучи, відповідальність означає постійне пам'ятання мети, цілі, обв'язку – це етика західноєвропейця.

Етика переконання ірраціональна з точки зору успіху, вона орієнтована на самоцінність дії, і її завдання – підтримувати переконання: людина робить все можливе, вчиняє все, як потрібно; працює, а результат залежить від Бога. Тобто праця не стільки цілеспрямована, скільки самодостатня, вона має цінність саме в собі, а не тільки як засіб досягнення мети. Саме ця етика характерна для менталітету українця.

Пріоритет етики відповідальності передбачає своєрідну приреченість людини на обов'язок, певний героїчний песимізм необхідності, яка діючи на свій страх і ризик свідомо приймає на себе відповідальність за результа­ти дій.

Тоді, як етика переконання дає оптимізм довготерпіння і ра­дість від самого процесу діяльності безвідносно до результату.

Якщо ми порівняємо образи, то образу багатого скромно­го священика в чорному, трохи сумного, який виконує свій обов'язок, ми можемо протиставити образ не дуже багатого (але й не бідного) селянина в білому (з вишиванкою), який на­солоджується життям (в противагу священикові) з того, що має і який натхненно працює, радий з того, що йому дали та­ку можливість.

Звичайно, це дуже «чорно-білі» образи, але їх протистав­лення допомагає зрозуміти сутність відношення до світу і до справи.

Зрозуміло, що і українець має певні риси раціональ­ності, як і європеєць - інтуїтивності.

Спробуємо зробити висновок, що стержне­вою ідеєю західноєвропейської економічної ментальності є професіоналізм. А стержневою ідеєю української економічної ментальності є мудрість.

Багатьох учених не влаштовує надмірний космополітизм таких поглядів, заперечення національних тра­дицій і культури. Ефективним було б поєднання прихильності до про­гресу, свободи та економічного росту з підкреслюванням осо­бливої ролі традиційних цінностей - родини, національної культури, моралі, порядку, почуття обов'язку тощо. Таке поєд­нання стало одним із спрямувань в дослідженнях англійських учених. Ними визначається ефективність японської політики у сфері економіки, що має назву «японське чудо».

У центрі проблем людської цивілізації ста­виться цілісна людська особистість, із характерними для неї цілями діяльності, етичними нормами та цінностями. Національні особливості економічної діяльності є підґрунтям, на якому будується економіка країни. Це дає основу для успішного співробітництва представників різних менталітетів, але і не ототожнюється, що дає підстави не насаджувати так інтенсивно і сліпо західні технології бізнесу, не даючи проявитись українським альтернативам.

Отже, професіоналізм має включатись у загальну структуру особистості (загальнолюдські якості, толерантність), здатність постійно вчитись і працювати, радість від процесу праці і т.п.). Хоча, безумовно, він буде визнача­тись особливостями професійного мислення, рисами поведінки і стилю життя.

Якщо пригадати історію українців, то можна сказати, що в скрутну хвилину вони швидше віддадуть перевагу «хорошій людині» ніж «хорошому професіоналу». Тобто, поняття людини, яка чогось досягла, асоціювалась в українців з тим, що вона «піднялась», виросла духовно, чогось навчилась («вивчишся на майстра»), а не виграла, обманувши когось в процесі боротьби.

Саме ця «універсальність» є дуже родючим ґрунтом для розвитку підприємництва в Україні, бо саме йому, підприємцю, особливого на початкових етапах діяльності, слід мати безліч умінь, знань, людських якостей для організації й взаємодії, комбінування і творчості, щоб започаткувати свою справу. І особливо піде на користь цьому українська терплячість і майстерність виживати за будь-яких умов. Потрібно лише пробудити, спонукати українця до діяльності, і якщо він вже за неї візьметься, то Україна стане економічно незалежною державою.