Сервис-ориентированная архітектура ІС

Інтеграція різнорідних і розподілених даних не в змозі розв'язати всі питання керування підприємством. Відповідно до процессным підходу найбільшу цінність представляють не самі по собі дані, а використання інформації в тих або інших бізнес-процесах компанії. У найсучасніших ИС прийнято розглядати як "атомарну" одиницю не дані в "чистому" виді, а деякий сервіс, що відповідає якомусь елементарному бізнес- процесу. Зокрема, такий сервіс може просто видавати якісь дані, будучи аналогом "атомарної" одиниці класичних ИС.

У цей час при формуванні інформаційної інфраструктури підприємства, при проектуванні й реалізації КИСНУВ всі частіше застосовується сервис-ориентированная архітектура ( Service-Oriented Architecture - SOA). Це така архітектура ИС, у якій система будується з набору гетерогенних слабосвязанных компонентів (сервісів). SOA розуміється як парадигма організації й використання розподіленої безлічі функцій, які можуть контролюватися різними власниками. Базовими поняттями в такій архітектурі є "інформаційна послуга" і "композитний додаток".

Інформаційна послуга (сервіс) - це атомарна прикладна функція автоматизованої системи, що придатна для використання при розробці додатків, що реалізують прикладну логіку автоматизируемых процесів як у самій системі, так і для використання в додатках інших автоматизованих систем.

Сервіс звичайно характеризується наступними властивостями:

  • можливість багаторазового застосування;
  • послуга може бути визначена одним або декількома технологічно незалежними інтерфейсами;
  • виділені послуги слабко зв'язані між собою, і кожна з них може бути викликана за допомогою комунікаційних протоколів, що забезпечують можливість взаємодії послуг між собою.

Композитне (складене) додаток - програмне рішення для конкретної прикладної проблеми, що зв'язує прикладну логіку процесу із джерелами даних і інформаційних послуг, що зберігаються на гетерогенній безлічі базових інформаційних систем. Звичайно композитні додатки асоційовані із процесами діяльності й можуть поєднувати різні етапи процесів, представляючи їхньому користувачеві через єдиний інтерфейс.

Використання такого підходу при побудові архітектури складних інтегрованих інформаційних систем дозволяє:

  • створити систему корпоративних композитних додатків, заснованих на системі корпоративних Web-Сервісів;
  • організувати інтеграцію додатків, бізнес-процесів, з автоматизацією бізнес-процесів, включаючи Human Workflow;
  • використовувати різні транспортні протоколи й стандарти форматування повідомлень, засобу забезпечення безпеки, надійної й своєчасної доставки повідомлень;
  • істотно підвищити швидкість розробки прикладних додатків і знизити витрати на ці мети.

Завдяки спрощенню середовища керування й взаємодії знижується потребу в кодуванні нових програм; повторне використання сервісів скорочує витрати часу на розробку; раціоналізація успадкованих процесів допомагає зменшити загальне число процесів, що вимагають ексклюзивних методів керування; завдяки використанню простих протоколів значно скорочуються трудозатраты на підтримку додатків.

Обов'язковою умовою побудови й впровадження архітектури системи на основі SOA є використання єдиної інфраструктури опису сервісів (репозитория сервісів), дозволених протоколів доступу й обміну повідомленнями, форматів повідомлень.

Згадана інфраструктура утворить так звану інтеграційну шину (ИШ) (Enterprise Service Bus - ESB), що є одним із центральних компонентів системи. Вона встановлює єдині правила публікації сервісів, керування й інформаційної взаємодії між додатками різних систем, що входять до складу інтегрованої системи. Це спрощує керування додатками і їхньою підтримкою, а також знижує ризик фрагментації додатків і процесів.

Кожна зі служб взаємодіє не з іншими службами прямо, а тільки із шиною. ИШ утворить однорідне середовище інформаційної взаємодії і є фундаментом для інтеграції інформаційних систем, що функціонують у різних установах і відомствах. ИШ визначає, ким, де, яким образом і в якому порядку повинні оброблятися запити.

Якщо сервіс (інформаційний ресурс) не підтримує ці правила, необхідно створювати проміжний модуль-адаптер, що надає системі необхідний інтерфейс і забезпечує взаємодію з ресурсом.

По даним Gartner Group ("Predicts 2007: SOA Advances", 17 листопада 2006 року): "ДО 2008 року SOA стане пануючою архітектурою побудови Ит-Систем, що приведе до закінчення 40-літньої ери панування архітектури монолітних додатків".


Рис. 2.16. Структура побудови ESB і компоненти концепції SOA

Зміна й удосконалювання бізнес-процесів у компаніях займає роки. По даним Gartner Group, 80% Ит-Бюджету - це витрати на супровід систем, з них 35% - витрати на інтеграцію додатків, 60% вартості впровадження корпоративної ИС становлять витрати на інтеграцію, 50% Ит-Бюджету витрачено на забезпечення інтерфейсів систем. Використання SOA-Архітектури дозволяє ефективно організувати оперативну адаптацію Ит-Систем під вимоги бізнесу, що дає стратегічну перевагу компанії, що полягає в:

  • підвищенні швидкості адаптації бізнесу до швидко мінливих вимог ринку (Agility);
  • розширенні взаємодії гетерогенних корпоративних інформаційних систем при збереженні зроблених у них інвестицій;
  • скороченні витрат на Ит-Системи на основі повторного використання їхніх функціональних компонентів;
  • підвищенні продуктивності праці клієнтів, партнерів і співробітників (на основі архітектури Web 2.0).

З погляду бізнесу SOA можна представити як набір гнучких служб і процесів, які бізнес пропонує своїм замовникам, партнерам або усередині своєї власної організації. У даному контексті ці ж служби можна по-різному комбінувати й оснащувати, підтримуючи зміни або розвиток бізнес-вимог і моделей із часом.

Основні бізнес-мети впровадження SOA-рішень складаються в ліквідації:

  • фрагментированности й дублювання даних;
  • дублювання реалізацій бізнес-функцій, процедур, процесів;
  • негнучкої архітектури.

Становлення й розвиток SOA відбувалося на базі практичних вимог бізнесу, заключавшихся насамперед у розумній економії програмних і технологічних засобів і витрат на реалізацію й супровід інформаційної інфраструктури:

  • забезпечувати наступність інвестицій в IT, збереження існуючих інформаційних систем і їх спільне ефективне використання для підвищення ROI від IT-Вкладень;
  • забезпечувати реалізацію різних типів інтеграції:
    • користувальницька інтеграція (User Integration) - забезпечення взаємодії інформаційної системи з конкретним персоніфікованим користувачем;
    • інтеграція додатків (Application Connectivity) - забезпечення взаємодії додатків;
    • інтеграція процесів (Process Integration) - інтеграція процесів відповідно до бізнес-логікою діяльності підприємства;
    • інформаційна інтеграція (Information Integration) - інтеграція з метою забезпечення доступності інформації й даних;
    • інтеграція нових додатків (Build to Integrate) - інтеграція нових додатків і сервісів в існуючі інформаційні системи.
  • забезпечувати поэтапность впровадження знову створених і міграції існуючих інформаційних систем;
  • мати стандартизовану технологічну забезпеченість реалізації й інструментарій розробки, що сукупно надають найкращі можливості повторного використання додатків, впровадження нових і міграції існуючих інформаційних систем;
  • дозволяти реалізацію різних моделей побудови інформаційних систем, особливо, таких як портальні рішення, grid-системи й on-demand-системи.

Сьогоднішній рівень розвитку SOA дозволяє затверджувати, що всі зазначені вимоги тією чи іншою мірою виконуються.

Ріст ринку продуктів для SOA-Рішень - 100% у рік. В 2007 році SOA буде використана як основа створення 50% нових додатків, критичних для бізнесу й бізнес-процесів; до 2010 року цей показник виросте до 80%. Більше 80% додатків, уведених у промислове використання в 2006 році, будуть частково або повністю перепроектовані до 2010 року, щоб бути використаними в побудові композитних додатків в SOA- архітектурі.

ДО 2010 року більше 80% всіх програмних інфраструктурних продуктів будуть включати корпоративну шину сервісів або вимагати її використання. Серед виконавчих директорів компаній 54% уважають, що в період до 2010 року в числі головних стратегічних переваг компаній нові моделі ведення бізнесу мають більше значення, чим випуск нових продуктів і послуг. По даним Forrester ("The State of SOA in Financial Services", січень 2006), "Переважна більшість фінансових компаній будуть використовувати SOA до кінця 2008 р. Загалом, 50% європейських фінансових компаній або вже використовують SOA або перебувають на останній стадії його впровадження".