Сутність професійної орієнтації, її мета, завдання та особливості на сучасному етапі розвитку суспільства

Типові помилки учнів при виборі професії. Формула вибору професії.

А чи враховують це випускники? Чим керуються при виборі професії?

Наукові дослідження і практика свідчать, що значна частина молоді при виборі професії керується помилковими факторами:

- вибір всупереч, (кому, чому): «Кажуть, що мені ведмідь на вухо наступив: нічого – побачать мене на естраді – що тоді скажуть. Навіщо свої недоліки показувати всім.

- ігнорування медичних протипоказань:

а) поганий зір(працює в окулярах), але обирає професію часового майстра чи ремонтника сотових телефонів, які вимагають роботи з дрібними деталями;

б) поганий слух – обирає професії, де треба реагувати на звук (продавець, учитель, оператор);

в) має захворювання дихальної систем (астма ) – не можна обирати професії зі шкідливими умовами праці (пил, дим, хімічні речовини);,при захворюванні ніг не можна обирати професії повара, продавця;

г)при захворюваннях опорно-рухового апарату протипоказані професії, ї, що вимагають рухової активності;

- відсутність запасних варіантів вибору. Зажди треба мати альтернативний вибір.

- захоплення зовнішньою стороною професії (льотчик – романтика, а це ще і важка праця, велике фізичне і психічне навантаження);

- вибір професії тільки тому, що вона пов’язана з любим предметом (а знання навіть глибокі не забезпечують самі по собі професіоналізм – потрібні здібності, стан здоров’я і т. п.);

- перенесення відношення до людини певної професії на саму професію (лікар – друг сім’ї – чудова людина – буду як він);

- за компанією (друзі обирають дану професію - і я її оберу);

- розподіл професій на творчі і нетворчі, легкі і важкі: творчість – це перш за все характеристика людини, а не професії, а тому в любій професії є елемент творчості – це залежить від ставлення до професії. Якщо людина «розминулася» із своєю професією, то вона буде не творчо працювати в самих творчих видах діяльності. Що стосується легко чи важко – легко завжди там, де інтереси і здібності відповідають вимогам професійної діяльності;

- неправильні уявлення молоді про характер праці в сфері матеріального виробництва. Практично всі робітничі професії пов’язані з конструктивно-технічною діяльністю. Тому, якщо не впевнений у правильному виборі професії то не треба спішити вступати до вузу. Краще, якщо невпевнений – іди працюй, пізнаєш краще професію і себе, перевіриш професійні інтереси, а потім - вуз;

- мотив вибору професії – покликання чи висока заробітна плата.

З метою надання молоді допомоги у виборі професії здійснюється професійна орієнтація.

 

Щоб правильно обрати професію до її вибору необхідно підходити свідомо. К.Д.Ушинський писав, що якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї душу, то щастя саме вас знайде. А в народі говорять: «Щастя коли тобі вранці хочеться йти на роботу, а ввечері – до дому». Але перш ніж вибрати професію треба знати, що ж таке професія, вибір якої такий складний?

Походить слово професія від латинського professio- що означає «публічний виступ».

В часи Стародавнього Риму так називали рід заняття, якому людина себе присвячувала і про яке заявляла публічно.

В сучасному суспільстві під професією розуміють таке заняття людини яке:

- вимагає спеціальної підготовки, навчання (розклеювати реклами, чи розносити конверти – це ще не професія). Професією треба оволодівати, а для цього необхідні здібності і витрати праці;

- професія вимагає регулярної праці, а не епізодичної (викладач пише вірші – професія викладач, а не поет);

- професія слугує джерелом засобів до існування (це не хобі для задоволення).

Якщо професія приносить задоволення – це дуже добре, але якщо і ні – людина виконує роботу незалежно від настрою. Але практика свідчить, що працюють із задоволенням (хочуть йти на роботу завжди, або майже завжди – 43% працюючих, ніколи, або майже ніколи – 13,5%. Останні – «коли як» – 46,5%.

Тому в науковій літературі – професія визначається як рід трудової діяльності, який вимагає спеціальної підготовки і служить джерелом існування людини.

Професія включає в себе групу споріднених спеціальностей. Спеціальність – це конкретний вид діяльності в рамках певної професії. Наприклад, лікар – професія, лікар-терапевт – спеціальність. Вчитель – професія, вчитель- інформатики, фізики – спеціальність

. Є ще поняття – посада.

Посада – конкретний трудовий пост в організації: є посади, які обов’язково відповідають спеціальності: дільничий лікар – терапевт. Інші посади можуть займати люди різних спеціальностей. Наприклад, посада – інженер по кадрам, спеціальності людей, які її можуть займати – психолог, юрист тощо. Професії в сфері малокваліфікованої праці – взагалі не пов’язані з професією: кондуктор, двірник, вахтер.

Не займають певних посад люди «вільних професій» - поети, художники, скульптори, співаки, композитори.

Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на підготовку молоді до свідомого і обґрунтованого вибору професії у відповідності до індивідуально-психологічних особливостей особистості та потреб суспільства в людях даної професії (пеціальності).

Який же вибір професії вважати свідомим і обґрунтованим? Щоб правильно обрати професію необхідно враховувати три основні фактори:

- «хочу» - інтерес, бажання, покликання;

- «можу» - наявність здібностей, відповідність особливостей людини специфіці обраної професії, відсутність медичних і психологічних протипоказань до неї;

- «треба» - потреба суспільства в людях даної професії.

Ці фактори знаходяться в певному взаємоз’язку:

1. «Хочу» – «можу» – «треба».

2. «Хочу» – «можу» – «не треба».

3. «Хочу» – «не можу» – «треба».

4. «Не хочу» – «можу» – « треба».

В залежності від співвідношення вказаних факторів залежить правильність чи помилковість вибору професії.

Мета ПО – створити реальні можливості для використання всіх членів суспільства в народному господарстві з урахуванням здібностей кожної особистості і потреб держави в кваліфікованих кадрах.

Завдання:

- повідомлення учням знань про масові професії;

- інформація про шляхи оволодіння професією;

- формування позитивного ставлення до професій, які користуються попитом;

- формування стійких професійних інтересів, професійних намірів, які грунтуються на усвідомленні соціально-економічних потреб суспільства і психофізіологічних потреб учня.

Чи готова молодь жити і працювати в нових умовах. Сказати однозначно «так» важко.

Деякі молоді люди швидко вливаються в нові економічні відносини і не без успіху займаються бізнесом чи посередництвом.

Але частина випускників, вирішуючи питання працевлаштування, знаходяться в положенні не визначеності.