Типологія - виділення певних типів суспільств за певними подібними ознаками або критеріями.

Типологія суспільств

Сучасні соціологічні трактовки суспільства.

Будь-яка типологія суспільства є створенням "ідеальних типів", конструкцій, складених соціологами на підставі аналізу різноманітних змін у суспільстві, які (зміни), зведені воєдино, стають більш або менш пов'язаними між собою і можуть бути протиставленими іншим конструкціям. Кожен тип суспільства є аналітичною конструкцією, а не картиною конкретного суспільства.

За таким критерієм, як писемність, наприклад, можна виділити дописьменні (доцивілізовані) і письменні суспільства.

За способом добування засобів існування:

- мисливці та збирачі;

- скотарі та городники;

- землероби (традиційне суспільство);

- індустріальне суспільство.

За способом виробництва і формою власності (типологія, запропонована Карлом Марксом) - первіснообщинне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне і комуністичне суспільство (Маркс також називає іх суспільно-економічними формаціями).

При цьому підході процес виробництва матеріальних благ розглядається як основа суспільного життя. Виробляючи, люди впливають один на одного, і ця система взаємодій (безпосередніх і опосередкованих, свідомих і неусвідомлених) людей, які зайняті виробництвом, обміном, розподілом матеріальних благ, утворює виробничі відносини.

Характер виробничих відносин і їх основа - форма власності - відрізняють один тип суспільства, чи, як ще називають, суспільний лад, від іншого:

- первіснообщинний лад характерний для суспільства з примітивно-привласнювальним способом виробництва, розподіл праці тут відбувається за статево-віковою ознакою;

- за рабовласницького ладу домінуючими є відносини між рабовласниками і рабами, які (відносини) відзначаються тим, що одним людям належать усі засоби виробництва, а інші не лише не володіють нічим, але й самі є власністю рабовласників, "знаряддями, які вміють розмовляти";

- за феодального ладу селяни вже не є знаряддям праці, проте, оскільки основний засіб праці – земля - є власністю феодалів, то селяни змушені платити оброк і відробляти панщину за право використовувати землю;

- при капіталістичному ладі домінуючими є відносини між капіталістами і найманими робітниками. Найманці є особисто вільними, але позбавлені знарядь праці і змушені продавати свою робочу силу;

- при комунізмі початковою стадією якого є соціалізм, на думку Маркса, робітники мали би стати власниками засобів виробництва, працювати на себе і, таким чином, мала б зникнути експлуатація людини людиною.