Законодавче визначення інформації
Роль інформації в суспільних відносинах.
Сьогодні як ніколи життя людини тісно пов’язане з інформацією. Усе більшого поширення набувають такі поняття як „інформаційна безпека”, „інформаційна політика”, „правовий захист інформації”, „відносини з приводу інформації”, „інформаційне забезпечення” тощо. В умовах побудови правової держави інформація, як важливий ресурс суспільства, набуває все більшого значення. Тому дослідження інформації як правової категорії, і, зокрема, визначення цього поняття, його місця в праві, є досить актуальним і викликає серйозну зацікавленість.
Законодавче поняття категорії „інформація” наводиться у ст. 1 Закону України „Про інформацію” № 2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 р. документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Для визначення інформації в правовому контексті визначимо її юридично значущі ознаки, які обумовлюють специфіку інформації як об’єкту правового регулювання.
До таких ознак належать:
- нематеріальний характер (самостійність відносно носія, тобто цінність інформації полягає в її суті.);
- суб’єктивний характер (інформація виникає в результаті діяльності суб’єкта, що володіє свідомістю, тобто є результатом інтелектуальної діяльності);
- необхідність обєктивування для включення в правовий обіг;
- кількісна визначеність;
- неспоживаність, можливість багаторазового використання;збереження переданої інформації у передавального суб’єкта;
- здібність до відтворення, копіювання, збереження і накопичення.
Інформацію можна класифікувати за різними критеріями:
а) за ступенем доступу – загальнодоступна інформація, інформація з обмеженим доступом, інформація що не підлягає розповсюдженню;
б) за ступенем систематизації – систематизована в інформаційних системах і несистематизована;
в) за виглядом носія – на паперовому носієві, відео-аудіо, електронна інформація;
г) за сферою застосування – масова інформація, поширювана через ЗМІ, Інтернет і галузева, призначена для кола, пов’язаного професійними інтересами, осіб.
3. Інформаційне право як наука та навчальна дисципліна.
Слід сказати, що поняття "Інформаційне право" виступає, щонайменше, в трьох іпостасях. За цим поняттям може ховатися: 1) галузь права, регулююча певну групу громадських стосунків; 2) наука - область правознавства, що концентрує свою увагу на вивченні інформаційного права; 3) учбова дисципліна, пов'язана з викладанням інформаційного права
Хоча ці три різновиди поняття "Інформаційне право" взаємозв'язані, вони, проте, існують окремо один від одного
У цій триєдності інформаційне право як галузь права виступає головним, відправним поняттям. Виходячи з нього, можна встановити, що таке інформаційне право як галузь юридичної науки і як учбова дисципліна.
Під інформаційним правом розуміється, передусім, сукупність юридичних норм, що визначають поведінку суб'єктів (громадян, установ, державних і муніципальних органів) в інформаційній сфері. Проте, якщо інформаційне право як сукупність юридичних норм регулює громадські стосунки в інформаційній сфері, то наука інформаційного права досліджує ці інформаційні норми, стосунки, що виникають при їх застосуванні, вимірює ефективність дії інформаційних норм, класифікує, систематизує і кодифікує їх, об'єднує в правові інститути, формує і оптимізує систему інформаційного права
Що стосується інформаційного права як учбової дисципліни, то вона також носить похідний характер. У системі юридичної освіти ця дисципліна покликана забезпечувати процес навчання студентів теоретичним основам інформаційного права як галузі права. У викладанні активно використовуються ці науки інформаційного права
В принципі, інформаційне право входить в публічне право, але воно взаємодіє і з приватноправовими галузями. У першу чергу, йдеться про цивільне право, в якому регулюються багато інформаційних стосунків, у тому числі інформаційні послуги, містяться поняття комерційної і банківської таємниці, признається електронний підпис
Інформаці́йне пра́во — це галузь права, що врегульовує відносини в інформаційній сфері.
Не варто плутати з інформаційним законодавством — сукупністю нормативно-правових актів, в яких закріплено інформаційне право.
Розрізняють об’єктивний і суб’єктивний зміст інформаційного права.
Перший – це регулювання сукупності суспільних відносин щодо інформації, які знаходять вираз у нормах врегульованих на публічно-правовому та приватно-правовому рівні.
Визначення сутності інформаційного права здійснюється через з’ясування специфіки змісту правовідносин пов’язаних з інформацією, правовідносин, пов’язаних з діяльністю стосовно інформації. З точки зору юридико-догматичного підходу, шукаючи відповідь у законодавстві, загальний зміст правовідносин щодо інформації (зміст інформаційних правовідносин) можна знайти в статті 14 Законі України «Про інформацію» (від 2 жовтня 1992 року, № 2657-XII), де визначено основні види інформаційної діяльності. Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.
Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.
Одержання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації.
До цього переліку пропонується ще додати такий вид інформаційної діяльності, як обробка інформації. Основні її ознаки у формулюванні подано в статті 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (від 5 липня 1994 року, N 80/94-ВР), що пропонується розуміти у широкому розуміння наступним чином.
Обробка інформації в системі - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.