Тези лекції

ПЛАН

Мета

навчальна - формування у студентів необхідних теоретичних знань по темі, уміння застосовувати правові норми та правильно тлумачити норми житлового законодавства при розв’язання житлових спорів.

розвиваюча - формувати й розвивати правові знання студентів, виробити навички самостійного аналізу, сприяти оволодінню уміннями та навичками, які потрібні у професійній діяльності;

виховна - сприяти розвитку в майбутніх юристів правової свідомості і правової культури, професійних й особистих якостей.

 

Основні поняття: квартирний облік, норма житлової площі, облікова норма, норма середньої забезпеченості житлом, ордер, найм житла, піднайм житла, бронювання житлових приміщень, обмін житла, договір найму житла, орендна плата,піднайм, квартирна плата, тимчасові мешканці.

.

1. Загальна характеристика законодавства про реалізацію прав громадян на житло державного житлового фонду.

2. Право на одержання житлового приміщення у будинках державного житлового фонду.

3. Правова характеристика ордеру на квартиру.

3.

Право на одержання житлового приміщення у безстрокове користування мають лише громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема:

· забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом із радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається зазначеними органами;

· які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

· які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;

· які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

· які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; .

· які проживають у гуртожитках;

· які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними житлове приміщення складається більш ніж з однієї кімнати).

Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: інваліди війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст. 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Далі необхідно визначити, що квартирний облік здійснюється і за місцем проживання, і за місцем роботи.

При цьому потрібно визначити умови, необхідні для взяття на квартирний облік, зміст, форму заяви та інших документів тощо. Заява про взяття на квартирний облік подається до виконавчого органу відповідної місцевої ради за місцем проживання громадян та власника підприємства, установи, організації чи органу громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім’ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання житлового приміщення і бажають разом стати на облік.

До заяви додаються: довідка з місця проживання про склад сім’ї, видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, або громадянином, який має у приватній власності житловий будинок (частину будинку), квартиру; довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи або у виконавчому органі місцевої ради.

У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.

Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, зазначають це у заяві і подають відповідні документи. Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартирний облік.

Попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому органі місцевої ради проводиться громадською комісією з житлових питань, а на підприємстві, в установі, організації - комісією з питань житлово-побутової роботи профспілкового комітету. Ці комісії перевіряють житлові умови громадян і складають акт про результати перевірки.

Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому органу місцевої ради або власнику підприємства, установи, організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії у разі необхідності може запрошуватися заявник.

При розгляді порядку обліку громадян слід приділити увагу моменту прийняття на квартирний облік, оскільки черговість на отримання житлової площі визначається за часом взяття на облік.

Для розгляду всього комплексу питань потрібно розглянути також правові підстави зняття громадян з квартирного обліку. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:

· поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення;

· виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

· припинення трудових відносин особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, з підприємством, установою, організацією;

· засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

· подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатних і достатніх за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку) або квартири, не беруться на квартирний облік протягом п’яти років від моменту погіршення житлових умов.

При цьому за громадянами зберігається право перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи у випадках:

· виходу на пенсію;

· призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років;

· направлення підприємством, організацією на навчання;

· якщо на тому самому підприємстві, в установі, організації працює член його сім’ї, який перебуває разом із ним на обліку. Час перебування даної сім’ї на обліку зберігається у межах часу роботи на даному підприємстві, в установі, організації цього члена сім’ї.

У разі смерті громадянина, який перебував на квартирному обліку, за членами його сім’ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж саме право зберігається за членами сім’ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку на підставах, зазначених вище.

Не знімаються з обліку громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, народні депутати України, що перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

При розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації й перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, за колишнім подружжям заявника зберігається право перебування на обліку за місцем роботи, а облікова справа відповідно розділяється. Якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому самому підприємстві, в установі, організації, воно переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, - до виконавчого органу місцевої ради за місцем проживання.

При припиненні трудових відносин з підприємством, установою, організацією і при тимчасовому виїзді на роботу в іншу місцевість (якщо за тим, хто виїхав, за законом зберігається житлове приміщення) громадянин, який перебував на квартирному обліку за місцем роботи, переводиться на облік до виконавчого органу відповідної місцевої ради за місцем проживання.

У зазначених випадках за громадянами зберігається попередній час перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, у межах часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання у даному населеному пункті.

Під час обговорення можна звернути увагу на умови надання житлових приміщень громадянам за місцем проживання і вказати на певні неузгодженості, оскільки інститут прописки скасовано, а в житловому праві залишається положення, за яким житло надається громадянам, котрі постійно мешкають у цьому населеному пункті.

Особливу увагу варто приділити пільговим умовам надання житлового приміщення визначеним категоріям громадян, які мають право на отримання житла в порядку загальної черги, в порядку першочергового надання житлових приміщень та поза чергою.

У першу чергу житлові приміщення надаються тим, що перебувають на квартирному обліку:

· інвалідам Великої Вітчизняної війни і сім’ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;

· Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» усіх трьох ступенів;

· особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань; особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій; медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов’язків;

· учасникам бойових дій та учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи виконання обов’язків військової служби, забезпечуються житловою площею протягом двох років від дня взяття на квартирний облік;

· інвалідам праці І і II груп та інвалідам І і II груп з числа військовослужбовців;

· особам, які стали інвалідами І і II груп у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків, виконанням обов’язку громадянина України щодо рятування життя людини, щодо охорони власності та правопорядку;

· сім’ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов’язків, виконанні обов’язку громадянина України щодо рятування життя людини, щодо охорони власності і правопорядку;

· сім’ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;

· робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва. Тривалість часу сумлінної роботи на даному підприємстві, в організації, що дає право на одержання житлових приміщень у першу чергу, встановлюється (залежно від місця перебування на квартирному обліку) трудовим колективом підприємства, організації або спільним рішенням виконавчого органу місцевої ради і ради профспілок, але не може бути меншою ніж 20 років;

· матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня»;

· багатодітним сім’ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей) і одиноким матерям. Зазначені сім’ї не втрачають права першочергового одержання житлових приміщень і у випадку, коли після взяття сім’ї на квартирний облік діти досягнуть повноліття;

· сім’ям при народженні близнят;

· учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів;

· особам, які проживають у ветхих будинках, що не підлягають капітальному ремонту;

· іншим громадянам у випадках, передбачених законодавством України.

Поза чергою житлові приміщення надаються:

· громадянам, житло яких унаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

· особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

· особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, за неможливості повернення займаного раніше житлового приміщення;

· дітям-інвалідам, які не мають батьків або батьки яких позбавле-ні батьківських прав і які проживають у державних аоо в інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

· громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, за неможливості повернення займаного раніше житлового приміщення; інвалідам війни. Ці особи забезпечуються житловою площею протягом двох років від дня взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року; особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

· особам, обраним на виборну посаду, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість; членам сім’ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов’язків на постійній основі.

Надання житлового приміщення можливе за умови забезпечення (оскільки таке приміщення надається громадянинові на всіх членів сім’ї, котрі перебувають разом з ним на квартирному обліку) 13,65 кв. метрами житлової площі однієї особи, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в цьому населеному пункті.

Водночас слід розглянути випадки, коли житлове приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального розміру. До того ж слід врахувати, що останнім часом застосовується норма загальної житлової площі виходячи з розміру 21 кв. м.

Відповідно до ст. 49 ЖК окремим категоріям громадян надається додаткова житлова площа у вигляді кімнати або в розмірі 10 кв. м. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової житлової площі може бути збільшений. Так наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР № 52 від 08.02.85 р. затверджено перелік тяжких хронічних захворювань, хворі на які особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. До цього переліку належать:

· захворювання серцево-судинної системи;

· захворювання органів дихання;

· захворювання опорно-рухового апарату;

· нервово-судинні захворювання;

· психічні захворювання;

· туберкульоз легенів та інших органів;

· захворювання шкіри;

· ВІЛ-інфекція;

· СНІД.

Медичний висновок про захворювання, при якому громадянин, який ним страждає, не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, видається лікарською консультативною комісією.

Ордер - розпорядчий акт індивідуального характеру, виданий виконавчим органом місцевої ради, до компетенції якого входить видача такого документа. Ордер є правовою підставою на вселення громадянина з його сім’єю у житлове приміщення. З одного боку, він породжує адміністративно-правові відносини між виконавчим органом місцевої Ради і житлово-експлуатаційною організацією, куди він здається, а з іншого - цивільні правові відносини між громадянином і житлово-експлуатаційною організацією, яка зобов’язана укласти з ним договір найму житлового приміщення.

У надане житлове приміщення переселяються члени сім’ї, які внесені до ордера і дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення. У ордері зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, якій він виданий, члени сім’ї, які мають право на зайняття нового житлового приміщення, житлова площа, що надається, кількість кімнат, характеристика квартири (ізольована, комунальна), точна адреса із зазначенням вулиці, номера будинку, номера квартири. В ордері зазначається підстава для його видачі. Ордер підписується головою виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Ордер дійсний упродовж 30 днів. Він має особистий характер і не може передаватися іншим особам. Цей строк можна вважати кінцевим, припиненим (таким, що припиняє чинність ордера), який може бути продовжений тільки за наявності поважних причин. Ордер вручається громадянинові, на ім’я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред’являються документи, що засвідчують особу: паспорти або документи, що їх замінюють, членів сім’ї, внесених до ордера. При вселенні громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, одночасно отримуючи при цьому паспорти всіх членів сім’ї з відміткою про виписку з попереднього місця проживання. У надане житлове приміщення переселяються члени сім’ї, які внесені до ордера і дали письмове зобов’язання про переселення в це приміщення.

Ордер на житлове приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у разі надання його одержувачем відомостей, що не відповідають дійсності (неправомірні відомості про членів сім’ї, внесених до ордера, про розміри раніше займаної площі тощо); порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення (видача ордера на житлове приміщення, право на яке зберігає інший громадянин, порушення прав наймачів на ізольоване житлове приміщення, що звільнилося у квартирі, порушення порядку заселення); неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення (порушення встановленого порядку розгляду і вирішення питань про взяття громадян на квартирний облік і надання житлових приміщень, у тому числі з порушенням черговості отримання житла), а також в інших випадках порушення порядку і умов надання житлових приміщень. Ними можуть бути: внесення до ордера членів сім’ї, що не дали на це своєї згоди, видача ордера на фактично зайняте приміщення, видача ордера на нежитлове приміщення, на частину кімнати чи суміжну кімнату, на житлове приміщення, що не відповідає санітарним і технічним вимогам, у випадку відсутності рішення про надання житлової площі, яке має бути винесене відповідним органом тощо.

На вимоги про визнання недійсним ордера на житлове приміщення за передбаченими ст. 59 ЖК підставами поширюється трирічний строк позовної давності. Визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд може задовольнити обґрунтовані вимоги. З цих самих правил слід виходити при розгляді вимог про виселення осіб, договір найму житлового приміщення з якими укладений з порушенням встановленого порядку без видачі ордера.

 

 

Тема 4. «Особливості правового регулювання користування службовими житловими приміщеннями та гуртожитками»

Лекція 2 години