Струговщикова 1840.

Портрет письменника Н.В.Кукольника 1836. Портрет В.А.Жуковського. 1837.

Портрет байкаря Івана Андрійовича Крилова 1839. Портрет письменника і видавця Олександра

Портрет графині Юлії Павлівни Самойлової з

прийомною дочкою Амаліцією Пачіні. Б. 1842 Портрет княгині М.П.Волконської. 1840-45.

Автопортрет.1848. Портрет Євгена та Емілії Мюсар (вершники). 1849.

Портрет археолога Мікеланджело Ланчі. 1851.

Іванов Олександр Андрійович (1806-1858)

Інший видатний художник цього часу – Олександр Олександрович Іванов (1806-1858) – син і учень О.І.Іванова. Його юність пройшла серед друзів батька, які сповідували визвольні ідеї. Йому було 19 років, коли відбулось повстання декабристів. Всі ці події до глибини душі вразили молодого художника. І тому в його творах “Йосип, що тлумачить сни ув’язненим з ним в темниці виночерпію та хлібодару”, а також “Беллерофонт, що йде в похід проти химери”, які вразили зрілою майстерністю і перша навіть була відмічена золотою медаллю, керівники Академії та Товариства заохочення художників вбачали неповагу до існуючого ладу. В решті решт президент Академії Олєнін знайшов доцільним відправити молодого Іванова до Італії.

Аполлон, Гіацинт і Кипарис. 1831-34.

У 1830 р. Іванов поїхав з Петербургу і оселився в Римі.

Другий період в житті художника, що тривав до 1848 року, був сповнений глибоких роздумів над тією соціальною, яку він з усією силою пережив в Росії. Усвідомлення особистого безсилля, глибокий смуток, а також релігійні настрої підчас засліплювали митця. У нього росла й укріплювалась думка втілити на великому полотні вікові мрії і надії людства на визволення.

Звертаючись до біблії, художник вважав, що він зможе відобразити таким чином вікові сподівання пригнобленого народу. Так народився сюжет знаменитої картини “З’явлення Месії народу” (1837-1857).

З’явлення Христа Марії Магдалині. Фрагмент. 1834—1836.

З’явлення Христа народу. 1837-1857. 540х750 см. Москва, Третьяковська галерея.

Майже двадцять років працював художник над картиною. Крім біблійних образів які він спершу намітив в сюжеті, з’являлись інші, які були плодом його фантазії. Так виникли фігури чоловіка, який тремтить, пан і раб, які надавали картині соціального, морального й історичного смислу.

Іванов знаходив виразні типи для картини в самому житті, а також в творах античності і Відродження. Багато підготовчих етюдів до картини змальовують італійську природу, типи людей. Свіжі, живі за фарбами, гострі за малюнком пейзажі Іванова з надзвичайною майстерністю передають берег річки, каміння і рослинність під ясним небом, зелену гілку оливи, сріблясте сонце.

Гілка. Санкт-Петербург, Російський музей.

Вода і каміння під Палаццуола.Етюд до картини «З’явленння Христа народу».

В образі Іоанна, що проповідує перед народом, художник змалював грізного викривача.

Спотворене віковою неволею і пригнобленням обличчя раба освітлено першими проблисками надії – надії на визволення. . Світове мистецтво не знало такою приголомшливо правдивого зображення приниженої людини, що пробуджується, яке дав російський художник…

В своєму творі Іванов виявив багатовікову трагедію світу гноблених, тих, хто прагне справедливості і волі, хто полум’яно вірить в майбутнє звільнення, проте ще не можуть подолати світ гноблення і зла, до кінця не усвідомлюють власні сили, наївно вірячи в пришестя легендарного визволителя.

Голова Іоанна Хрестителя. 1837-1857.

Голова раба в двох варіантах. 1837-1857.

Аппієва дорога при заході сонця. 1845.

Оливи біля кладовища в Альбіно. Олива. І пол. 19 ст.

Молодий місяць. 1842-46.

Іванов знаходив виразні типи для картини в самому житті, а також в творах античності і Відродження. Багато підготовчих етюдів до картини змальовують італійську природу, типи людей. Свіжі, живі за фарбами, гострі за малюнком пейзажі Іванова з надзвичайною майстерністю передають берег річки, каміння і рослинність під ясним небом, зелену гілку оливи, сріблясте сонце.

На березі Неаполітанської затоки.

Зображуючи оголене тіло та відкритому повітрі, художник намагався відобразити живописну красу реального світу. Пружні, стрункі тіла юнаків, освітлені сонцем, відблисками неба і зелені, передають в етюдах Іванова поезію краси і молодості.

Композиційна майстерність Іванова виявилось таким самим досконалим, як і його живопис. Національно-визвольний рух, що викликав потрясіння всієї Європи, справив незгладиме враження на художника. У 1848-1850-х роках виникли “Біблійні ескізи” Іванова, виконані ним з виключною, справді надзвичайною майстерністю. В останні роки життя він зблизився з революційною інтелігенцією, що сприяло його духовному відродженню.

 

Щедрін Сильвестр Федорович (1791-1830)

В пейзажах Сильвестра Федоровича Щедріна) російський живопис створив образи прекрасної квітучої природи. Вільна стихія, де все підпорядковане природному ходу речей, представлялась в поезії того часу як символ живої нев’янучої краси.

Кращі пейзажі С.Ф.Щедріна “Старий Рим”, “Новий Рим”, “Мала гавань в Сорренто”, “Велика гавань в Сорренто”, “Веранда в Сорренто” та інші змальовують безтурботні морські простори, південне сонце, що грає на поверхні прозорої води, пробивається крізь листя дерев; рибаків і селян, що зайняті риболовлею, дрімають на кам’яних терасах. Жива гомінка природа уявляється йому прекрасною в своєму природному коловороті. Променисті сріблясті фарби Щедріна, що передають вологе повітря над морем або пронизані сонцем виноградники, сполучаються з ніжним, але точним рисунком, створюючи одне живописне ціле.