Образотворче мистецтво
Специфіка використання міжпредметних зв’язків на уроках української літератури.
Специфіка зустрічі з твором іншого мистецтва в тому, що кожний вид мистецтва має свої закони та виражальні засоби і їх треба тлумачити зі знанням справи. Тут необхідна естетична ерудиція вчителя. Твори двох мистецтв треба зіставити і визначити, що підкреслив митець у літературній основі, які виражальні засоби використав, у чому особливість його індивідуального прочитання художнього тексту. Отже, при паралельному розгляді творів двох мистецтв знаходимо спільне й відмінне у концептах та мистецькій специфіці.
Література як навчальний предмет дає широкі можливості для ознайомлення учнів з творами образотворчого мистецтва.
Образотворче мистецтво має багато спільного з літературою. Немає жодного письменника, особистість якого не була б відтворена художниками. Деякі письменники (Т. Г. Шевченко, Леся Українка, І. П. Багряний, В. К. Винниченко та інші) були самі чудовими художниками, залишили після себе живописну спадщину. Тому в багатьох випадках твори образотворчого мистецтва використовуються на уроках під час вивчення біографії письменника. Це перш за все портрети, автопортрети, картини, що відображають моменти з життя письменника.
Портрет письменника на уроці потрібен не тільки для того, щоб учні запам'ятали, як виглядав автор того чи іншого твору, а й головним чином для того, щоб він був джерелом бесіди, яка допомагала б учням глибше зрозуміти певні сторони життя і діяльності письменника.
Працюючи над портретами письменників, уже в 5-8 класах у процесі бесіди можна висвітлювати такі моменти: зовнішній вигляд письменника (вираз обличчя, поза, костюм); значення фону і окремих деталей; колорит портрета його значення; задум художника (яку особливість письменника відобразив художник у даному портреті і т. ін.). В середніх класах така схема розбору досить доступна, тому що на уроках літератури й образотворчого мистецтва учні навчаються сприймати і описувати портрети живопису.
У старших класах є можливість зіставляти живописні портрети письменників, що створені двома і більше художниками. Так, наприклад, можуть бути зіставлені автопортрет Т. Г. Шевченка з портретом поета роботи художника І. Ю. Рєпіна (1888 р.) на уроках літератури у 9 класі.
Демонстрацію портрета у всіх випадках необхідно супроводжувати історико-літературними коментарями, читанням уривків з творів письменника, із спогадів сучасників. Важливо також дати відомості про художника - автора портрета. Але коментар повинен бути лаконічним, виразним, цілеспрямованим і не відволікати уваги учнів від головного.
Використання портретного живопису на уроках літератури має велике освітнє і виховне значення. Учитель не тільки знайомить учнів з кращими зразками портретного мистецтва, але й навчає їх пізнавати духовний стан, суспільне становище письменника, його оточення, виховує у дітей інтерес до літературної теми, що вивчається.
Значна роль під час вивчення творчості письменників минулого на уроках літератури відводиться картині, що допомагає ввести учнів у атмосферу життя епохи минулого. Багато картин, що відображають окремі моменти з життя письменника, є цінним матеріалом у пізнавальному і виховному відношенні.
Картини історичного, побутового жанру допомагають учням уявити конкретну історичну обстановку, події з минулого нашої України - все те, що знайшло відображення в програмових літературних творах.
Добираючи картини, не слід перевантажувати ними уроки літератури. Треба використовувати тільки такі з них, які дозволять розв'язати основні літературознавчі завдання. У процесі робити з картиною слід намічати запитання для бесіди, розрахованої на виявлення самостійності учнівських суджень, ступенів розвитку їхнього мислення, мовлення.
Значно частіше на уроках літератури використовуються ілюстрації. Переконаним прихильником їх залучення була методист М. О. Рибникова, яка вважала, що відсутність на уроках ілюстрацій - "річ кричуща".
Ілюстрації конкретизують і збагачують уявлення учнів такими деталями, які їм важко уявити самостійно. Звертаючись до ілюстрацій на уроках, вони переживають повторні враження, одержані від сприйняття образів літературного твору. Робота з ілюстраціями привчає учнів розмірковувати над зображувально-виражальними засобами двох видів мистецтва, що сприяє розвитку їх художнього бачення, творчої уяви, розширенню естетичного кругозору.
Систематичне і цілеспрямоване використання ілюстрацій є одним з аспектів роботи над літературним твором. Учителю важливо враховувати, що ілюстрація - це твір мистецтва, що має свою ідейну та естетичну цінність.
Підбір ілюстрацій до уроку повинен здійснюватись особливо ретельно, краще залучати такі зних, які за змістом близькі до художнього тексту в головному і в деталях. У 5-8 класах зручніше демонструвати ілюстрації одного автора, щоб не розсіювати увагу учнів.
У старших класах слід зіставляти ілюстрації кількох художників до одного літературного твору. При цьому завдання потрібно поступово ускладнювати, вони повинні носити проблемний характер.
Для того щоб образно мислити г слід поступово розширювати коло уявлень і понять про дійсність, про людей як у процесі життя, так і в процесі сприймання творів образотворчого мистецтва (живопису, ілюстрацій тощо). Все це є основою загального розвитку учнів. А тому від учителя цілком залежить підбір творів образотворчого мистецтва, їх пояснення, певні прийоми роботи з ними з метою успішного вивчення художніх творів на уроках літератури.