Відбір та вивчення інформаційних джерел

Визначення мети, завдань і теми екскурсії

Робота над новою екскурсією розпочинається з чіткого визначення її мети ( наприклад, естетичне виховання патріотизму та ін.).

Мета екскурсії – це те, заради чого екскурсантам показують пам’ятки історії та культури. Іноді поняття "мети" неправомірно підміняють поняття "цільова установка". Це далеко не одне й те саме. "Цільова установка" зумовлює завдання екскурсії, яке змінюється в залежності від складу групи.

Завдання екскурсії конкретизують мету (наприклад, розкрити свідчення про минуле та сучасне міста під час оглядової екскурсії або розповісти про виробничий процес під час екскурсії по цехах промислового підприємства). Чітко сформульована мета визначає виховну спрямованість екскурсії, дає змогу правильно сформулювати її тему в той час, як завдання – визначають основу вступного слова екскурсовода.

Кожна екскурсія повинна мати свою тему, вибір якої є важливим моментом у створенні нового екскурсійного продукту. Розширення тематики – асортименту сервісної діяльності туристично – екскурсійного підприємства – характерна риса сучасного розвитку екскурсійної справи. Наявність широкого кола тем, різноманітного асортименту екскурсійних продуктів дає можливість задовольнити запити різних категорій населення.

Тема – це головна думка, основа, на якій будується показ та розповідь під час проведення екскурсії.

Лексикограф В.І.Даль давав таке тлумачення цього терміна: тема - це “положення, про завдання якого йде тлумачення, або яке роз’яснюють.”

Формулювання теми екскурсії повинно являти собою коротке, стисле викладання її основного з місту. Правильне формулювання теми дає змогу сконцентрувати увагу авторів екскурсії та екскурсоводів на певному колі об’єктів та подій, що мають бути висвітлені. Тема визначає назву екскурсії, яка покликана активізувати увагу екскурсанта, зацікавити його, підготувати аудиторію до сприйняття матеріалу екскурсії. Назва має бути точною та виразною. Як назву іноді використовують слова з пісень, віршів.

Відбір літератури. За темою екскурсії складається перелік книг, статей у періодичних виданнях. До переліку включають політичну, спеціальну, довідкову, краєзнавчу, художню літературу. Призначення такого переліку – окреслити обсяг роботи по вивченню літературних джерел, надати допомогу екскурсоводу при підготовці індивідуального тексту. У переліку вказується автор, назва, рік видання, глави, розділи, сторінки, що містять необхідний матеріал. Допускається поділ переліку на основну та допоміжну літературу.

Відбір інших джерел інформації. Крім друкованих публікацій можуть бути використані матеріали музеїв, архівів, згадки учасників та очевидців подій, фотодокументи, кінофільми ( хронікально – документальні, науково – популярні, художні).

Вивчення джерел (літературних, архівних, статистичних) ґрунтується на складеному переліку посилань на джерела та адреси інформаційних ресурсів. Перелік формує фундамент для вивчення та накопичення (збору) теоретичних та фактичних матеріалів. Реалізацію даного етапу підготовки екскурсії забезпечує розподіл джерел між екскурсоводами, які здійснюють конспектування, підбір цитат, прикладів, фактів. Загальною вимогою до записів, які здійснюють індивідуально, є відповідність джерелу і точність посилання щодо їх знаходження (автор, місце і назва видавництва, сторінка; назва музею, розділ експозиції, стенд; архів, фонд, поляр документа). Для впорядкування діяльності слід врахувати специфічність вимог до різних видів записів, які використовуються в практиці креативної діяльності:

- Виписки – цитати на окремих картках. На картці, крім цитати, фіксуються дані про джерело: автор, назва твору, видавництво, місце та рік видання, том, сторінка. Рекомендується тут же подати назву бібліотеки, архіву, де зберігається книга, документ. Виписки можуть бути представлені у вигляді короткого запису найбільш важливих положень, фактів, прикладів. З окремих виписок формується картотека.

- Тези – короткий запис твору (документа) в цілому, його частини, окремих думок автора своїми словами. Слід зважити, що тези не містять фактичного матеріалу, але в будь – якому разі вони повинні максимально наближено відбивати інформаційну сутність першоджерела. Іноді тези складаються у формі відповідей на запитання, що спрощує їх використання при опрацюванні підтем.

Конспект – послідовне, логічне викладення змісту твору. План прочитаного, тези, фактичний матеріал. Форма викладу матеріалу в конспекті може бути: вільною (зміст викладається словами того, хто конспектує), тематичною (конспектується частина/частина твору, що безпосередньо стосуються конкретної теми), хронологічною (зберігається послідовність подій), комбінованою(поєднується вільне викладення змісту з точним переказом окремих частин першоджерела).

Досить часто у нагоді може стати знімання копій з архівних документів.

в процесі підготовки нової екскурсії багато часу припадає на роботу над її змістом, яка ґрунтується на вивченні різноманітних матеріалів.

На початку роботи над змістом екскурсії (значний історичний період, події кількох років, одна подія, один день). однак у будь – якому разі , матеріал екскурсії формується на основі тісного зв’язку теорії та практики, минулого і сьогодення, характеристика яких може визначати тему в цілому, декілька підтем, включати оцінку минулого з позицій сучасності.

Крім того, необхідно заздалегідь визначити приблизний обсяг фактологічної інформації, потрібної для складання тексту екскурсії, зв'язок відібраного матеріалу із зоровим рядом – об’єктами, які передбачаються для показу. Важливим при цьому є дотримання принципу науковості, що вимагає розробки теми з врахуванням сучасних досягнень у певній галузі науки, правильної наукової оцінки фактів та подій. Значимість фактів, їх достовірність зумовлюють застосовані форми відбору фактичного матеріалу: бесіди з учасниками і очевидцями подій, зустрічі із спеціалістами, науковими працівниками, перегляд кінофільмів, записів, вивчення матеріалів музеїв, архівів тощо.

Ознайомлення з експозиціями та фондами музеїв. Музей – сховище пам’яток історії та культури, впорядкованих за певною системою. На даному етапі підготовки нової екскурсії вивчають тематично – експозиційний план, предмети і документи, розміщені в залах та фондах музею; прослуховують музейні екскурсії, вивчають методичні прийоми їх проведення. В результаті визначається форма використання музейних експозицій в роботі: звичайна екскурсія до музею(1-3 акад. години), використання частини музейної експозиції для розкриття однієї з підтем екскурсії по місту(комплексна екскурсія). в такому випадку зміст цієї підтеми включається до тексту екскурсії по місту. у технологічній карті називається підтема, яка розкривається в музеї, час перебування в музеї(найчастіше 10-30 хв.), основні питання для розповіді екскурсовода.

При включенні огляду музейної експозиції до оглядової(тематичної) екскурсії по місту передбачається, що її від початку до кінця має проводити один екскурсовод. Особливого значення в такому разі набувають вимоги послідовності у викладення матеріалу, чіткість організації. Огляд музею може відбуватися на початку, в середині, або в заключній частині екскурсії по місту. вибір варіанта використання музейної експозиції залежить від місцезнаходження музею, домовленості з його адміністрацією про скорочення часу, відведеного на звичайну екскурсію по музею та ряду інших обставин.