Нові вимоги до робітників

Поліпшуюче втручання системним аналітиком у справи підприємства не може обминути нові вимоги, що сьогодні встають перед кожним окремим робітником.

Визначні діячі в історії людства – Леонардо да Вінчі (1452 – 1519), Наполеон Бонапарт (1769 – 1821), В.А. Моцарт (1756 – 1791) – постійно працювали над собою. Саме тому вони так багато досягли. Але діячів такого масштабу небагато. Їх рівень обдарованості та масштаби діяльності не дозволяють ставити їх в один ряд із звичайними людьми. Але сьогодні самі звичайні люди, повинні навчитися керувати своїми здібностями.

Робітники розумової праці скоро зіткнуться із зовсім новими вимогами.

o Їм треба своєчасно знайти відповіді на такі питання: „Яке їх покликання? До чого у них є здібності? Який їх стиль праці?”

o Їм треба знайти відповідь на питання: „Де їх місце у житті?”

o Їм треба знайти відповідь на питання: „Який їх особистий внесок у справу організації?”

o Їм треба навчитися брати на себе відповідальність за налагоджування взаємостосунків.

Системний аналітик має звернути увагу на здібності та слабкі сторони робітників інтелектуальної праці.

Більшість людей вважає, що знають про себе усе – особливо про свої здібності. Як правило, вони помиляються. Звичайно по-справжньому вони знають лише у чому вони бездарні. Але результат досягається за рахунок сильних сторін, талантів, здібностей та нахилів. Не можна отримати якісний результат у діяльності, в якій у них немає здібностей.

Усього кілька десятиліть тому людині не треба було знати про свої здібності. У ті часи сфера діяльності та посада визначалася походженням. Селянський син становився селянином, причому якщо у нього не було здібностей до цієї праці, він був приречений прозябати. Син ремісника становився ремісником і т.д. Сьогодні у кожного є вибір. Отже, щоби знайти місце робітника у житті, треба якомога більше знати про його здібності.

Визначити здібності та сильні сторони можна лише одним способом – за допомогою аналізу результату. Аналіз результатів дозволяє зробити декілька висновків.

Перший важливий висновок: треба концентруватися на сильних сторонах. Шукайте те місце, де дарування робітника можуть повністю розкритися та дати максимальний результат.

Другий висновок: треба вдосконалювати здібності. Аналіз результатів покаже, котрі здібності треба розвивати та які знання треба отримати. Аналіз результатів покаже також, котрі навички застаріли і вимагають особливої уваги. Крім того, при аналізі результатів легко виявляться прогалини у знаннях. Необхідні навички та знання може отримати кожний.

Математиками народжуються, проте тригонометрія по плечу усім. Те ж саме стосується іноземних мов та більшості других дисциплін, наприклад історії та економіки.

Особливу увагу слід звернути на третій висновок: аналіз зворотного зв’язку дозволяє швидко виявити сфери діяльності, де інтелектуальна самовпевненість приводить до небезпечного невігластва. Надто багато робітників – особливо це стосується першокласних спеціалістів вузького профілю – із презирством відносяться до знань других та вважають, що власний рівень компетенції у своїй області замінить їм знання других предметів.

Блискучі інженери гордяться тим, що не розбираються у людських взаєминах, тому що людина дуже погано організована із інженерної точки зору. Бухгалтери вважають, що стосунки робітників у колективі – не їх спеціальність. А спеціалісти із відділу кадрів, навпаки, дуже задоволені, що не знають навіть основ бухгалтерського обліку або інженерних розрахунків. Прекрасні керівники, яких направляють на роботу за кордон, перебувають в упевненості, що одного знання бізнесу більш ніж достатньо, і їм у голову не приходить поцікавитися історією, культурою та традиціями країни, де їм доведеться працювати. Над цим вони задумуються пізніше, коли їх прекрасне володіння теорією та практикою бізнесу не дасть жодних результатів.

Наступний важливий висновок стосується шкідливих звичок. Від них робітники мусять відмовитися. Погані звички також легко виявляються у ході аналізу результатів.

Аналіз може показати, наприклад, що прекрасні плани не реалізуються просто тому, що не докладається активних зусиль до їх виконання. Багато блискучих спеціалістів-теоретиків, складаючи план, часто впевнені, що „ідеї посувають гори”. Насправді ж горами посувають бульдозери, а ідеї „показують”, куди ці бульдозери треба спрямувати. Окрім того, спеціалісти-теоретики схильні вважати, що прекрасно складеного плану досить для успіху. Насправді ж після розроблення плану справжня робота тільки починається: треба знайти відповідних спеціалістів, пояснити їм суть задачі, навчити та підготувати їх; потім корегувати план виконання та, нарешті, прийняти рішення про припинення робіт.

Буває й так: аналіз результатів показує, що людина не досягає поставленої мети, тому що їй не вистачає навичок поведінки у суспільстві та гарних манер. Обдаровані люди, особливо молодь, часто не розуміє, що гарні манери – це щось подібне до „змазки” у кожному колективі.

Відповідно законам природи при контакті двох тіл виникає тертя. При спілкуванні людей тертя неминуче. Так от, гарні манери – це та змазка, що дозволяє людям працювати разом, які б не були стосунки між ними. Нема нічого простіше звичайних правил ввічливості: не забувати казати „дякую” та „будь ласка”, пам’ятати імена колег та дати їх народження, проявляти інтерес до їх родин та справ.

Наступний висновок стосується того, що не потрібно робити.

Стійке не збігання результатів із прогнозами висвічує області, в яких робітнику не варто навіть намагатися чогось досягти. Очевидно, це види діяльності, до котрих у робітника нема ніякого покликання; таких видів діяльності достатньо у кожного. Мало хто володіє хоча б одним талантом, зате видів діяльності, у котрих вони обділені навіть мінімальними завдатками, хоч одбавляй; шансів отримати не закладені природою таланти дуже мало.

Останній висновок: треба не витрачати сили на підвищення кваліфікації у тих сферах діяльності, де нема жодних шансів досягти успіху. Сконцентруватися слід на областях максимальної компетенції та корисних навичок. На те, щоби піднятися від повного невігластва до середнього рівня у зовсім незнайомій області, вимагається набагато більше часу та сил, ніж на те, щоби підняти якість знання від гарного до відмінного. Енергію та ресурси, як й час, краще вкладати не у перетворення невігласа у посередність, а в перетворення гарного робітника у спеціаліста високого класу.

Як працює робітник? Це питання – особливо для розумової праці – не менш важливе, ніж питання про здібності та сильні сторони. Можливо навіть воно важливіше.

На диво мало людей знають, як вони виконують свою роботу. Більш того, далеко не усі знають, що різні люди працюють по-різному. Не знаючи свого стилю роботи, людина переймає чужий, а це стовідсоткова гарантія невдач.