Структура установ, які відігравали основну роль в управлінні губернією за «Положеннями» 1775 р.

Основні терміни теми

Колегії – центральні органи виконавчої влади Російської імперії, які здійснювали управління певною галуззю. Прийняття рішень в колегіях здійснювалося певною кількістю керівних осіб (колегіально).

Сенат – вищий орган влади, сформований Петром І. Був наділений правом законодавчої ініціативи і здійснював управління державним апаратом. В останній чверті 18 ст., внаслідок реформ Катерини ІІ його діяльність зосереджується переважно на вирішенні адміністративних справ поточного характеру та апеляційному судочинстві.

Генерал-губернатор (намісник) – згідно з «Положеннями про губернії» очолював 2-3 губернії, був наділений надзвичайно широкими повноваженнями і підпорядковувався безпосередньо імператриці. Йому підпорядковувалася місцева адміністрація і поліція, також до його компетенції належав контроль за судочинством в губернії.


 
 

 

 



Тема 5. Розвиток державних установ в Правобережній Україні (др. п. XVII - XVIII ст.)

План.

1.Правобережні землі у складі інших держав (др. п. XVII – XVIII ст.)

2. Державне управління українськими землями у складі Речі Посполитої

3. Органи влади Північної Буковини

4. Структура державних органів влади в Закарпатті

5. Державні установи українських земель в складі Австрійської імперії (кінець XVIII ст.)

 

1.Правобережні землі у складі інших держав (др. п. XVII – XVIII ст.)

Правобережні землі в XVII –XVIII ст. залишались у складі різних держав і мали різний політико-адміністративний статус. Землі колишнього Галицько-Волинського князівства залишалися у складі Польської держави під назвою Руського воєводства. Північна Буковина з початку XIV ст. перебувала у складі Молдавського князівства, яке в 1564 р. визнало свою васальну залежність від Туреччини. Закарпаття ще в кінці XI ст. захопила Угорщина, яка наприкінці XIII – початку XIV ст. розпалася на ряд самостійних князівств, і територія Закарпаття ввійшла до складу Трансильванського (Семиградського) князівства, що теж перебувало під протекторатом Туреччини. Наприкінці XVII ст. угорські землі повністю опинилися під владою австрійських Габсбургів.