Меценати та колекціонери

Меценатство та благодійництво в Україні були популярними з княжої доби. У добу козаччини ряди благодійників поповнилися. Це були П. Конашевич-Сагайдачний, І. Мазепа, П. Могила, які внесли великі кошти на розвиток освіти, літератури, малярства тощо.

Гідно продовжила їхню справу в XIX ст. родина Тарновських — меценатів і колекціонерів мистецьких творів. Зокрема, В. Тарновський зібрав багато рукописів та малюнків Т. Шевченка і в 1897 р. подарував їх Чернігівському земству. Його батько фінансував у 1840 р. перший випуск «Кобзаря».

На базі колекцій Б. Ханенка (1858—1917) — колекціонера, мецената, археолога — було засновано Музей західного та східного мистецтва в Києві.

Родина цукрозаводчика М. Терещенка зібрала велику колекцію творів російського живопису, яка стала основою Музею російського мистецтва в Києві, а також ця родина фінансове утримувала Київську рисувальну школу.

Колекція української старовини художника С. Васильківського стала основою Харківського краєзнавчого музею. Харківському земству він передав понад 5 тисяч експонатів.

Великий внесок у збереження мистецької спадщини зробив одесит О. Дерибас. Земляки вшанували його пам’ять, назвавши одну з вулиць міста Дерибасівською.

Один із кращих музеїв України на базі власних колекцій створили катеринославці О. Поль і Д. Яворницький, закохані в історію свого краю, особливо козаччину.

Львів’янин А. Шептицький (1855—1944) — митрополит, граф — вкладав кошти у розбудову храмів, шкіл, видавництв, колекціонував твори малярства, фінансове підтримував мистецьку школу С. Новаківського.

Колекціонерська та благодійницька діяльність продовжувалась у XX ст. Скульптор І. Гончар зібрав велику колекцію народного декоративно-ужиткового мистецтва. На базі зібрання музеєзнавця Я. Бердичевського створено музей «Пушкін і Україна». Українська книга і графіка з колекції лікаря М. Грузова бажані в експозиціях, присвячених книговидавничій справі в Україні початку XX ст.

Збирають колекції і здійснюють благодійні акції українці діаспори: Й. Кочан, М. Скрипник, К. Шонк-Русич (США), родини Шафранюків та Антоновичів; остання на власні кошти уфундувала премію за мистецькі досягнення. Не полишають благодійницької діяльності і громадські об’єднання — українські музеї Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Риму, Філадельфії, Торонто та ін.

Нині справу благодійництва підтримують вітчизняні підприємці.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які були особливості розвитку української культури в другій половини XIX ст.?

2. Які заслуги І. Котляревського перед українською культурою?

3. Яка роль Т. Шевченка в становленні української національної самосвідомості?

4. Коли і де вперше було видано «Кобзар» Т. Шевченка?

5. Яке значення мало створення Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченко?

6. Охарактеризуйте розвиток українського професіонального театру?

7. Які зрушення відбулися в цей період у музичному мистецтві?

8. Що означає поняття «національна самосвідомість»?

9. Яких визначних діячів української науки ХІХ ст. ви знаєте?

10. Які є підстави вважати Тараса Шевченка засновником сучасної культури українського народу?

11. Охарактеризуйте здобутки української суспільної думки ХІХ ст.

12. Як проходив процес становлення нової української літератури?

13. Які художньо-естетичні напрямки характерні для мистецтва і літератури цього періоду?

14. Яка роль І.Франка в розвитку української культури на захід-ноукраїнських землях?

15. Чому українська художня література XIX – початку XX ст. стала рушієм у відродженні нації?

16. Якими були успіхи в драматургії і театральному мистецтві?

17. Хто є автором першої за змістом української опери і як ця опера називалася?

18. Коли було засновано Керченський історико-археологічний музей?