Система роботи з навчального курсу

Вивчення навчальної дисципліни “Історія педагогіки” здійснюється за принципами кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість здійснюється за рейтинговими показниками. Належне оволодіння навчальним матеріалом курсу потребує опрацювання як основної (список додається), так і додаткової літератури (список додається), архівних матеріалів, періодичних видань.

Курс поділяється на 2 модулі:

· модуль 1 – Історія педагогіки України

(висвітлює вітчизняні історико-педагогічні проблеми, починаючи з часів трипільської культури (IV-II тисячоліття до н.е.) і закінчуючи нинішнім етапом будівництва та розвитку школи й педагогіки України, знайомить студентів із багатовіковою боротьбою українського народу за національну школу, скарбами народної педагогічної мудрості, національними освітніми традиціями; на численних прикладах, фактах із життя праукраїнців і українського народу переконує, що в меті та завданнях школи, в педагогічних теоріях і системах завжди віддзеркалювався розвиток суспільства, зміни у стосунках між людьми; що загальнолюдські якості українців мали конкретний етнічний зміст і характер);

· модуль 2 – Історія зарубіжної педагогіки

(висвітлює проблеми виховання, навчання, розвитку в різних країнах світу в різні проміжки історичного часу, знайомить з теоріями, концепціями відомих просвітителів світу, тенденціями розвитку освіти в зарубіжних країнах).

У процесі вивчення курсу “Історія педагогіки” теоретичний матеріал будуть обов’язково підкріплюватися та ілюструватися прикладами з педагогічної практики, на семінарах будуть використовуватися активні методи навчання: дискусії, відеофрагменти педагогічних ситуацій, анкетування, творчі завдання.

Основною формою проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу є лекції (міжособистісне спілкування та колективне мислення).

Поглиблення теоретичних знань і відпрацювання професійно-педагогічних умінь (говорити; аргументовано, переконливо викладати власні думки, обстоювати власну точку зору; тримати увагу слухачів; ставити запитання, міркувати тощо) відбувається на семінарських заняттях (самореалізація кожного студента).

Основним засобом оволодіння навчальним матеріалом, у час вільний від обов’язкових навчальних занять, є самостійна робота студентів (творче самовираження себе).

Важливе місце в загальній системі підготовки студентів з конкретної дисципліни займають виконання індивідуальних завдань. Вони мають дослідницький характер. Їх мета полягає у розвитку вмінь встановлювати зв’язки теорії з практикою, розвитку навичок самоосвіти; у прилученні студентів до науково-дослідницької роботи; у поглибленні та розширенні теоретичних знань.

Інформаційні джерела. При вивченні дисципліни студенти можуть користуватися:

· підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками;

· монографіями, збірниками матеріалів наукових конференцій;

· педагогічними та енциклопедичними виданнями;

· нормативно-правовими документами щодо розвитку національної системи освіти та систем освіти світу;

· першоджерелами (письмена, літописи, педагогічні праці просвітителів-педагогів тощо).

Методичне забезпечення курсу:

· робоча навчальна програма;

· конспекти лекцій;

· навчальний посібник з історії педагогіки;

· інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни;

· нормативні документи;

· ілюстративні матеріали;

· завдання для контролю та самоконтролю;

· комплект білетів і тестових завдань для підсумкового контролю.

Основні правила роботи на заняттях:

  • бути присутніми на всіх заняттях (активну співпрацю з викладачем в аудиторії не можна замінити нічим);
  • приходити вчасно (дисциплінованість важлива як по відношенню до себе, так і до оточуючих);
  • бути позитивними (позитивне налаштування створює безпечну атмосферу, яка уможливлює плідну роботу);
  • не критикувати (різниця думок і позицій виходить не з різниці в якостях, характеристиках, але й у засобах відображення однієї і тієї ж реальності);
  • не перебивати, говорити по черзі.

6. Контроль і оцінка знань студентів

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою і включає:

  • поточне опитування;
  • виконання письмових модульних контрольних робіт;
  • виконання індивідуальних і колективних завдань;
  • екзамен.

Розрахунок балів поточного оцінювання

· Самостійне закріплення матеріалів – 2 бали = 18 тем х 2 бали = 36 балів

§ Всього за завдання – 36 балів

· Конспект першоджерел: 1 праця – 1 бал = 30 праць х 1 балів=30 балів

§ Всього за завдання – 30 балів

· Відомості про педагогів (життєвий шлях, педагогічні погляди, педагогічні праці) – 1 бал = 30 педагогів х 1 бал =30 балів

§ Всього за завдання – 30 балів

· Підготовка до семінарів: основний виступ з питання – 5 балів (виступ чіткий, логічний)

презентація доповіді (8-10 слайдів – 3 бали; 11-15 слайдів – 5 балів)

доповнення – 1 бал

Брати участь в обговоренні питань на семінарі має кожен студент на кожному занятті (основний доповідач або той, хто доповнює)

§ Всього за роботу на семінарських заняттях: 25 балів

· ІНДЗ: кросворд (кожне слово – 0,5 балів; електронна версія) максимум за завдання – 15 балів

АБО

· науково-дослідницьке завдання (вибір питання для дослідження за погодженням з викладачем) – 15 балів

§ Всього:15 балів

· Відвідування: семінарські заняття 1 бал х 6 семінарських занять = 6 балів

лекційні заняття 1 бал х 8 лекційних занять

§ Всього:14 балів

· Модульний контроль: 1 МКР – 25 балів = 2 МКР х25 балів = 50 балів

§ Всього: 50 балів

Усього максимально можна набрати 200 балів. Коефіцієнт – 2 (100 х 2 = 200 – максимальна кількість балів, які можна набрати упродовж семестру з навчальної дисципліни)

За результатами роботи протягом семестру студент отримує оцінку за 100-бальною системою, що розраховується як накопичення оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за екзамен за наступною формулою:

ПО=ЗМ1+ЗМ2+КПМ, де:

  • ПО – підсумкова оцінка (максимально – 100 балів);
  • ЗМ1 – змістовий модуль 1 (максимально – 30 балів);
  • ЗМ2 – змістовий модуль 2 (максимально – 30 балів);
  • КМП – комплексний підсумковий модуль – екзамен (максимально – 40 балів).

Мінімальна сумарна кількість балів (ПО), за яку ставиться відмітка в залікову книжку та відомість про успішне вивчення дисципліни – 60 балів.

Шкала відповідності оцінювання ECTS

з системою оцінювання в КНУ імені Тараса Шевченка

Оцінка за шкалою ECTS За стобальною шкалою Оцінка за національною шкалою
А 90-100 відмінно  
В С 85-89 75-84 добре  
Д Е 65-74 60-64 задовільно  
FX 35-59 незадовільно  
F 1-34   незадовільно (обов’язковий повторний курс)

Оцінкою всієї роботи з курсу “Історія педагогіки”є:

знання:

· нормативних та законодавчих документів про розвиток освіти;

· загальних основ теорії історії розвитку освіти в різних країнах світу;

· історико-педагогічних проблем, починаючи з найдавніших часів і закінчуючи нинішнім етапом розвитку освіти в Україні та інших країнах світу;

· основних положень праць видатних педагогів-просвітителів із питані виховання, навчання й освіти;

вміння:

• виділити те нове, що сприяло прогресу педагогічної теорії в різні проміжки історичного часу;

· охарактеризувати і проаналізувати окремі педагогічні теорії, світогляд їх творців, залежність педагогіки і школи від процесу суспільного розвитку;

· творчо використовувати у практичній діяльності надбання попередніх поколінь;

· застосовувати на практиці теоретичні погляди теоретиків історії педагогіки;

· впроваджувати в навчальній і виховній діяльності концептуальні засади теорії формальної та матеріальної освіти;

· прогнозувати й передбачати основні шляхи подальшого розвитку системи освіти.

Критерії оцінювання

· 90-100 балів – 5 (відмінно)високий рівень (знання та вміння виявляються яскраво, постійно).

Студент (ка) вільно володіє знаннями еволюції розвитку педагогічних ідей у працях відомих вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування професійно-педагогічної компетентності; розуміє сутність, визначає функції, структуру й особливості формування та розвитку професійно-педагогічної компетентності управлінця навчальним закладом; досконало володіє вміннями здійснювати порівняльний аналіз формування професійно-педагогічної компетентності управлінця навчальним закладом у системі освіти України та зарубіжних країн, вільно визначає рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності колег і шляхи її психолого-педагогічної корекції у професійній діяльності, постійно використовує досягнення педагогічної науки та практики у навчальних ситуаціях, виявляє творчий підхід у вирішенні проблемних ситуацій.

  • 85-89 балів – 4 (дуже добре) – достатньо високий рівень (знання та вміння виявляються досить яскраво, майже постійно).

Студент (ка) володіє знаннями еволюції розвитку педагогічних ідей у працях значної кількості вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування та розвитку професійно-педагогічної етики; розуміє сутність, визначає функції, структуру й особливості формування та розвитку професійно-педагогічної компетентності управлінця навчальним закладом; володіє вміннями здійснювати порівняльний аналіз формування етичної компетентності управлінця навчальним закладом у системі освіти України та лише окремих зарубіжних країн, може визначити рівні сформованості етичної компетентності колег з незначними ускладненнями, може сформулювати шляхи її психолого-педагогічної корекції у професійній діяльності, постійно використовує досягнення педагогічної науки та практики у навчальних ситуаціях, виявляє творчий підхід у вирішенні проблемних ситуацій.

  • 75-84 – 4 (добре) – середній рівень(знання та вміння виявляються в більшості ситуацій).

Студент (ка) в загальному володіє знаннями еволюції розвитку педагогічних ідей у працях окремих вітчизняних і зарубіжних учених; більшою мірою розуміє сутність, визначає окремі функції, структуру й особливості формування та розвитку етичної компетентності управлінця навчальним закладом; в загальному володіє вміннями здійснювати порівняльний аналіз формування етичної компетентності управлінця навчальним закладом у системі освіти України та лише окремих (2-3) зарубіжних країн, може визначити рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності колег лише в загальному і при цьому допускає певну кількість незначних помилок, у загальному може сформулювати шляхи її психолого-педагогічної корекції у професійній діяльності, не завжди використовує досягнення педагогічної науки та практики у навчальних ситуаціях, не завжди виявляє творчий підхід у вирішенні проблемних ситуацій.

  • 65-74 – 3 (задовільно) – задовільний рівень (знання та вміння виявляються непогано, але зі значною кількістю недоліків).

Студент (ка) в загальному володіє знаннями еволюції розвитку педагогічних ідей у працях вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування та розвитку професійно-педагогічної компетентності; загалом більшою мірою розуміє сутність, визначає функції, структуру й особливості розвитку етичної компетентності управлінця навчальним закладом; володіє вміннями здійснювати порівняльний аналіз формування етичної компетентності управлінця навчальним закладом у системі освіти України та проте не виявляє вмінь порівнювати із досвідом зарубіжних країн, може визначити рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності колег з незначними ускладненнями, може сформулювати шляхи її психолого-педагогічної корекції у професійній діяльності, лише частково використовує досягнення педагогічної науки та практики у навчальних ситуаціях, діє частіше за аналогом, шаблоном у вирішенні проблемних ситуацій.

  • 60-64 – 3 (задовільно) – достатній рівень (знання та вміння виявляються з помітним дефіцитом).

Студент (ка) слабо володіє знаннями еволюції розвитку педагогічних ідей у працях вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування та розвитку професійно-педагогічної компетентності; недостатньо розуміє сутність, не може визначити функції, структуру й особливості формування та розвитку професійно-педагогічної компетентності управлінця навчальним закладом; володіє недостатньою кількістю вмінь, щоб здійснювати порівняльний аналіз формування етичної компетентності управлінця навчальним закладом у системі освіти України, може визначити рівні сформованості етичної компетентності колег з незначними ускладненнями, проте не може сформулювати шляхи її психолого-педагогічної корекції у професійній діяльності, лише частково використовує досягнення педагогічної науки та практики у навчальних ситуаціях, не виявляє творчий підхід у вирішенні проблемних ситуацій, постійно діє лише за аналогом, шаблоном.

  • 35-59 – 2 (незадовільно) – недостатній рівень. Потрібно попрацювати перед тим, як перескласти.
  • 1-34 – 2 (незадовільно) – недостатній рівень. Необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Після аналізу матеріалів лекції дайте відповіді на запитання:

· Дайте визначення основних понять педагогіки.

· Що вивчає наука історія педагогіки?

· Для чого необхідно вивчати історію педагогіки?

· Яка мета навчального курсу “Історія педагогіки”?

· Які завдання дисципліни?

· Яке значення має курс “Історія педагогіки” у професійному зростанню соціального педагога?

· Назвіть дослідників минулого та сучасного, що вивчають основні етапи розвитку освіти.

· Назвіть авторів посібників і підручників із історії педагогіки.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Попрацюйте з довідниковою літературою і дайте визначення основним поняттям навчального курсу: авторська концепція, державна та приватна освіта, гуманістична та авторитарна педагогіка, народна педагогіка, педагогічна парадигма, педагогічна система, педагогічна теорія, педагогічна концепція, педагогічні погляди, педагогічні інновації, педагогічні реформи, педагогічні традиції, еволюція виховання, сімейне виховання.