Чому важливі інформаційні навички?

Уміння вчитися.

Володіння інформаційними технологіями й

Так само розглядається безліч інших переліків ключових навичок, які, хоча вони іноді й розширюють число навичок, здебільшого випускають із уваги навички інформаційні.

Отже, розрізняють навички користування інформаційними технологіями й «навички поводження з інформацією».

Навички користування інформаційними технологіями включають:

- базові навички (використання клавіатури, миші, принтера, операції з файлами й дисками);

- володіння стандартним програмним забезпеченням (обробка текстів, створення таблиць, баз даних і т.д.);

- використання мережевих додатків (електронної пошти, Інтернету, веб-браузерів - пошукових систем: Yahoo, Google, Rambler, Windows Live, Apport і т.д.).

Навички поводження з інформацією включають володіння джерелами інформації, критеріями оцінки, способами пошуку, техніками маніпулювання й способами презентації.

Така диференціація приймається багатьма з тих, хто намагається протистояти тенденції прирівнювання комп'ютерів до інформації й тим самим помилковогоототожнення комп'ютерної грамотності й інформаційної грамотності. Але це в деякій мірі небезпечний міф, оскільки він припускає, що інформація - це лише те, що можна зберігати й обробляти за допомогою комп'ютера. Отже, комп'ютерна грамотність й інформаційна грамотність – різні поняття. В той же час, це не означає, що інформаційні технології не є головними елементами сучасних способів поводження з інформацією. Інформаційні технології дозволяють нам одержувати доступ до інформаційних ресурсів. Інформаційні системи організують інформаційні ресурси таким чином, щоб вони стали легкодоступними. Необхідність розуміння того, як ці системи побудовані і як до них можна одержати доступ, постає сьогодні не тільки перед обмеженим колом фахівців, але й перед всіма учасниками освітнього процесу у вузах.

Поява Інтернету, а також безлічі інших електронних і цифрових ресурсів, поставило перед вищою освітою ряд нових питань. Деякі студенти використовують Інтернет як головну альтернативу традиційним літературним джерелам. У цьому контексті вони зіштовхуються із проблемами походження, точності й вірогідності знайденого матеріалу, які здебільшого зайві в рамках звичних форм академічної видавничої діяльності. Якість інформації, що міститься в книгах, журналах і інших видах друкованої продукції, раніше забезпечувалася завдяки різним факторам: авторитетним видавцям, академічно визнаним і заслуженим авторам, рекомендованим викладачами текстам, витратами на утримання бібліотек, що покликані надавати доступ до всіх необхідних матеріалів. Однак щодо Інтернет-Ресурсів, то такі механізми забезпечення якості не діють. Користувач змушений самостійно критично їх оцінювати.

Інформаційні технології перетворили одержання й використання інформації штучно легкою справою. Приводячи всю інформацію до стандартного формату (останнім часом все частіше - до формату веб-сторінок), вони заважають нам визнати існування розходжень між тим, яким способом виробляється інформація, і тим, якого типу інформація виходить в результаті.

Інтернет також ставить нас перед новими етичними проблемами, перед складними питаннями авторського права, власності на інформацію й плагіату. Тому потрібно, щоб студенти стали критичними споживачами інформації, були інформаційно грамотними, дозволяли індивідам не тільки ефективно використовувати інформацію й інформаційні технології й адаптуватися до їх постійно мінливих умов, але й критично осмислювати індустрію інформації й інформаційне суспільство в цілому.

Потреба всіх людей бути інформаційно грамотними означає, що вони не тільки здатні визначати, коли потрібна інформація, але й можуть виявляти, оцінювати й ефективно використовувати інформацію, необхідну для прийняття конкретного рішення або для вирішення насущної проблеми.