Господарське життя

Основу господарського життя фільварків складало сільське господарство, розвиток якого призвів до того, що у другій половині XVI ст. Україна стала годувальницею всієї Європи. Вирощували традиційно пшеницю, жито, ячмінь, овес, гречку, просо, горох. У тваринництві також спостерігався прогрес. Розводили ялівок, овець, волів, свиней.

Складову частину панського господарства становили промисли: полювання, бортництво, рибальство; активно велося видобування поташу на Волині, Чернігівщині, Київщині, Житомирщині. На Прикарпатті вигідним промислом стає видобуток солі.

Визначаються головні торговельні шляхи і напрямки зовнішньої торгівлі: Дніпровський шлях (з'єднував Москву з Золотою Ордою), торговельний шлях “полем” з’єднував Крим з Москвою. З Орди в Північно-Східну Русь везли східні товари, килими, фарби, одяг, зброю, пряності, мило; з Північно-Східної Русі в Орду везли: шуби, хутро, шкіри, з західної Європи (через Галич і Волинь) на Русь везли: сукно, атлас, дорогоцінні камені, полотнина; з Русі в Західну Європу везли: віск, мед, зерно, шкіри, хутра, сіль, рибу і т.д.

Серед головних тенденцій соціально-економічного розвитку цього періоду можна виділити наступні:

- зміна торговельної кон'юнктури: величезний попит у Європі на продукти скотарства і землеробства привела, по-перше, до зміни в с/г технологіях, розширення асортименту с/г культур (квасоля, петрушка і т.д.); по-друге, до авиникнення питання про земельну власність і форми організації праці й засоби виробництва.

- зростання феодального землеволодіння (більш 100 магнатських родин і тисячі шляхтичів - власники великих латифундій на поч. 16 ст. Великі магнати - Острозькі, Чорторийські, Радзивілли, Потоцькі тощо)

- тиск на селянську громаду, поневолювання селян (вільних общинних земель майже не залишилося на початок 16 ст.); перехід до фольваркової системи.

Фольварки - багатогалузеві господарські комплекси, що базуються на постійній регулярній панщині залежних селян і орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігають деякі риси натурального господарства

- Урбанізація (міста України зберігають ще феодально-аграрний характер), спеціалізація ремесел (на початку 17 ст. до 270 спеціальностей). Становлення внутрішнього ринку - організація ярмарків (Львів, Київ, Луцьк, Галич і т.д.).

- розвиток Магдебурзького права (сутність М.П. - у звільненні міста від керування і суду феодалів, право на самоврядування, визначену автономію). Мала "+" (соціальна база короля розширилася за рахунок міщан, можливість захисту від феодала, формування нових рис ментальності) і "-" (поляки і німці стали швидко витісняти місцевих українців з органів міського самоврядування, а королівські й великокнязівські намісники втручаються в справи міст)