Рекуперація екстрагентів із (відробленої) екстрагованої сировини.

Стандартизація настойок

Цінність настойок, як ліків, повинна визначатися за кількістю діючих речовин. Проте більшість настойок оцінювали раніше за величиною сухого залишку і за вмістом спирту.

Більше уваги стандартизації настойок стали приділяти з часу виходу ДФ УЇІІ вид. На даний час настойки стандартизують:

1) за органолептичними показниками - настойки повинні бути прозорими і зберігати запах та смак тих речовин, які містяться в вихідній лікарській сировині;

2) за вмістом спирту – вміст етанолу має відповідати межам, зазначеним в окремій статті;

а) за ДФ України - визначають вміст метанолу і 2-пропанолу

3) за густиною;

4) за сухим залишком;

5) за кількісним вмістом діючих речовин;

6) за домішками важких металів

7) визначають об'єм вмісту упаковки – об”єм вмісту контейнера;

8) мікробіологічна чистота

Всі ці показники визначають за методиками, описаними в ДФ України.

Кількісний вміст діючих речовин визначають хімічним або біологічним методом

Густину визначають:

1) за допомогою пікнометра 2) або ареометра.

Вміст спирту:

1) дистиляційним методом;

2) за температурою кипіння;

3) рефрактометричне та визначаючи поверхневий натяг.

Дистиляційний метод використовують:

А) при вмісті спирту в рідині до 20% (беруть 50 мл);

Б) при вмісті спирту в рідині від 20 до 50% (беруть 50 мл);

В) при вмісті спирту в рідині від 50% і вище (беруть 25 мл);

В другому і третьому випадках розбавляють водою до 75 мл.

Вміст метанолу і 2-пропанолу – допускається не більше 0,05% метанолу і не більше 0,05% 2-пропанолу, якщо немає інших вказівок в окремій статті.

Зберігання настойок.

Приготовлені настойки не є абсолютно стійкими. В них, в залежності від складу та умов зберігання проходять різні процеси, в результаті яких у деяких настойок з часом змінюється колір, в інших - з'являється осад, в третіх зменшується активність без зовнішніх змін. Тому настойки зберігають в добре закритих бутлях, в місці, захищеному від прямих сонячних променів, при температурі не вище 15°С.

Якщо при зберіганні випав осад, то його відфільтровують, і після перевірки у випадку відповідності числових показників вимогам ДФ їх дозволяється застосовувати.

Після екстрагування в сировині залишається від 2х до Зх об'ємів екстрагенту по відношенню до маси сировини. Цей екстрагент рекуперують, тобто видобувають екстрагент різними методами і повертають у виробництво.

Рекуперацію можна проводити:

1. - шляхом промивання сировини в перколяторі (або настойнику) водою до більш повного вимивання спирту. Одержані промивні води являють собою слабоконцентровані розчини спирту.

2. - методом відгонки глухою або гострою парою (після пресування сировини).

Одержаний спиртовий відгон змішують з більш концентрованим спиртом і використовують тільки для одержання витяжок із одноіменної сировини.

Номенклатура (включені в регістр лікарських засобів).

І. Настойки, одержані мацерацією:

1:10- настойка женьшеня - спирт 70% (коріння) 1:5- настойка лимонника - спирт 95% (насіння)

II. Метод перколяції: 1:5-

1) настойка аралії - спирт 70% (коріння)

2) настойка заманихи - спирт 70% (кореневища і корені)

3) настойка звіробою - спирт 40% (трава)

4) настойка полину - спирт 70% (трава)

5) настойка собачої кропиви - спирт 70% (трава)

6) настойка вовчуга польового (стальника) -спирт 20% (корені)

7) настойка стеркулії - спирт 70% (листя)

8) настойка евкаліпту - спирт 70% (листя)

1:10 – 1) настойка із листя барбарису - спирт 70% (листя)

2) настойка глоду - спирт 70% (плоди)

3) настойка нагідків - спирт 70% (квіти)

4) настойка беладонни - спирт 40% (листя)

5) настойка конвалії -спирт 70% (трава)

6) настойка перцю - спирт 90% (плоди)

7) настойка півонії - спирт 40% (корені, кореневища і трава)

8) настойка арніки - спирт 70% (квіти)

1:2 - настойка софори японської - спирт 70% (трава)

1:20 - настойка м'яти - спирт 90% (листя) + 5% м'ятної олії.

Настойки складні.

Настойка гірка

Склад: трава золототисячника 6,0

листя тріфолі 6,0

кореневище аіру 3,0

трава полину 3,0

шкірка мандарину 1,5

40% спирт, метод перколяції з циркуляцією екстрагента.