Особливості опитування свідків

7.

Розробка ефективного плану дій.

6.

Важливою початковою функцією планування справи є визначення дій юриста, необхідний для встановлення і впорядкування фактів, які відносяться до справи, відшукання норм матеріального і процесуального права. План роботи по справі повинен із самого початку базуватися на завданнях клієнта і враховувати всі можливі методи їх досягнення.

Оскільки в більшості випадків попереднє планування буде залежать у великій мірі від визначення тактики, із самого початку слід сконцентрувати зусилля на отриманні всієї необхідної інформації з тим, щоб в майбутньому процесі консультування представити клієнту всі можливі варіанти його дій, для прийняття ним вірного рішення.

Складання і реалізація плану справи вимагає системного підходу, визначенням завдань і складанням графіків. Завдання при плануванні справи будуть залежати від її особливостей, але в більшості справ вони будуть подібними: збір фактів, підтвердження їх аргументами, юридичне дослідження та юридичний аналіз.

На цьому етапі необхідно обговорити з клієнтом, які дії вони проведуть після цього і коли ( підготувати запити, листи).

Клієнту можна запропонувати представити юристу певну документацію на конкретну дату. Зразу після того, як клієнт пішов, поки ще зберігаються в пам’яті всі деталі розмови, їх слід занотувати, навіть якщо було проведено достатньо записів в процесі опитування.

Якщо інтерв’ю проводиться починаючим юристом або з метою використання для навчання, то після завершення слід провести за участю починаючих юристів або студентів його оцінку.

Ще одне джерело, яке має важливе значення для одержання повної інформації по справі це є свідки. Свідком може стати будь-яка особа, яка випадково спостерігала події, що стосуються справи, або приймала в них участь, або особа, яка володіє інформацією щодо окремих епізодів події. Таким чином, інформацію по справі від свідка, можна отримати тим же шляхом, що від клієнта, чи будь-якої сторони по справі, тобто до нього можна застосувати загальні правила інтерв'ювання, але попри існуючи схожості допит свідка має свої особливості.

По-перше, свідок на відміну від клієнта не має власного інтересу у результатах справи і тому єдиною запорукою отримання від нього інформації є те, наскільки юристу вдалося схилити його до співпраці. На відміну від органів досудового розслідування та суду, приватно-практикуючий юрист не може викликати свідка для опитування всупереч волі останнього. Саме тому, юрист має максимально сприяти волевиявленню свідка, який бажає співпрацювати. Свідка, для прикладу, можна запросити зустрітися у парку чи у кафе, аби уникнути проведення ним паралелі між опитуванням в офісі юриста та допитом у кабінеті слідчого чи прокурора. Особливо доцільно це зробити, якщо свідка вже допитували правоохоронні органи.

По-друге, свідок не має перед собою всієї картини подій, які складають фабулу справи. Він володіє лише знаннями про окремі епізоди, які він спостерігав безпосередньо, у зв'язку з чим його опитування має швидше тактичне, ніж інформаційне значення. Попри це, навіть якщо юрист вважає, що свідок нічого нового не скаже, його варто опитати з цілого ряду причин Опитування свідка дасть змогу:

· переконатися у достовірності повідомленої іншими особами інформації;

· з'ясувати ступінь обізнаності свідка з обставинами справи та свідченнями, які він може дати;

· визначити готовність свідка до співпраці;

· провести інструктаж свідка щодо дій під час подальшого допиту на слідстві чи

Завдяки опитуванню свідків можна отримати інформацію про самого клієнта, яку він сам навряд чи про себе повідомить. Свідок також може допомогти частково відобразити позицію протилежної сторони. Зрештою, свідок може стати джерелом пошуку інших свідків.

Лише під час опитування свідка юрист може переконатися, наскільки цінною доказовою інформацією той володіє і прийняти рішення, чи варто взагалі запрошувати дану людину як свідка

Таким чином, допит свідка має важливе значення для перевірки існуючої та отримання нової інформації по справі.