Чутливі фази розвитку рухової функції в учнів шкільного віку
(за А.Гужаловським)
Рухові якості | Стать | Вікові періоди (роки) | |||||||||
7-8 | 8-9 | 9-10 | 10-11 | 11-12 | 12-13 | 13-14 | 14-15 | 15-16 | 16-17 | ||
Сила | Х | х | х | хх | х | х | ххх | ||||
Д | х | х | ххх | хх | ххх | ||||||
Бистрість | Х | ххх | ххх | х | х | ||||||
Д | ххх | ххх | хх | ххх | ххх | х | |||||
Швидкісно-силові якості | Х | х | х | хх | |||||||
Д | х | ххх | ххх | ххх | х | ||||||
Статична витривалість | Х | хх | ххх | ххх | |||||||
Д | хх | ххх | хх | ххх | хх | ||||||
Динамічна (силова) витривалість | Х | ххх | хх | хх | |||||||
Д | хх | ххх | ххх | ххх | хх | ||||||
Загальна витривалість | Х | ххх | ххх | ххх | хх | ||||||
Д | х | хх | хх | ххх | х | ||||||
Гнучкість | Х | ххх | ххх | ххх | хх | ||||||
Д | х | х | хх | хх | ххх | ххх | |||||
Рівновага | Х | ххх | ххх | ххх | |||||||
Д | хх | ххх | хх | ххх | х |
Умовні позначення: х – фази низької чутливості;
хх – фази середньої чутливості;
ххх – фази високої чутливості.
Хронологічні межі періодів прискореного розвитку рухових якостей у хлопців значно ширше, ніж у дівчат і охоплюють весь період навчання у школі. У дівчат вони більш сконцентровані у часі і, починаючи з 12-річного віку, розвиток рухових якостей лише епізодично характеризується високими темпами.
2. Сила як рухова якість – це здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м’язових напружень.
У процесі фізичного виховання розрізняють: абсолютну силу, відносну силу, швидку силу та вибухову силу.
Абсолютна сила людини – це її здатність долати якнайбільший опір або протидіяти йому у довільному м’язовому напруженні.
Відносна сила – це кількість абсолютної сили людини, що припадає на один кілограм маси тіла.
Швидкісна сила – це здатність з якомога більшою швидкістю долати помірний зовнішній опір.
Вибухова сила – це здатність проявити якнайбільші зусилля за мінімальний проміжок часу.
В залежності від режиму роботи м’язів розрізняють статичну і динамічну силу. Статична сила проявляється тоді, коли м’язи напружуються, а переміщення його ланок відсутнє.
При виконанні рухових дій м'язи людини виконують чотири основні різновиди роботи – утримуючу, долаючу, поступливу і комбіновану.
Відповідно, розрізняють такі режими скороченьм’язів: долаючий (концентричний), уступаючий (поступливий), статичний (ізометричний).
Утримуюча робота виконується внаслідок напруження м’язів без зміни їхньої довжини (ізометричний режим напруження). Вона характерна для підтримування статичної пози тіла, утримування будь-якого предмета, наприклад штанги на прямих руках та ін.
Долаюча робота виконується внаслідок зменшення довжини м'язів при їхньому напруженні (концентричний режим напруження). При виконанні рухових дій долаюча робота м'язів зустрічається найчастіше. Вона дає можливість перемішувати власне тіло або будь-який вантаж у відповідних рухах, а також переборювати сили тертя або еластичного опору. При цьому м'яз скорочується і, зменшуючи свою довжину, зближує місця прикріплення на кістках. Унаслідок цього змінюється величина напруження нервово-м'язового апарату.
Поступлива робота виконується внаслідок збільшення довжини напруженого м'язу (пліометричний (поступливий) режим напруження). Завдяки поступливій роботі м'язів відбувається амортизація в момент приземлення у стрибках, бігу та ін. Слід відмітити, що у поступливому режимі роботи (примусове розтягування) м'язи можуть проявити на 50-100 % більшу силу, ніж у долаючому й утримуючому режимах роботи (Енока, 1998). Наприклад, сила, яку виявить людина в момент приземлення після зіскоку з великої висоти, буде значно більшою тієї, котру вона зможе виявити при відштовхуванні.
При виконанні різноманітних рухових дій найчастіше м'язи виконують комбіновану роботу (Нагге, 1994), котра складається з почергової зміни долаючого і поступливого режимів роботи, як наприклад, у циклічних фізичних вправах. У більш складних, за координацією роботи нервово-м'язового апарату, вправах часто зустрічаються всі три режими роботи: поступливий, долаючий, утримуючий.
3. Фактори, що зумовлюють силові можливості:
- зовнішні ( величина опору, довжина важелів, погодно-кліматичні умови, добова та річна періодика)
- внутрішні ( структура м’язів, м’язова маса, внутрішньом’язова координація, міжм’язова координація, реактивність м’язів потужність енергоджерел).