Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства

Оцінка результатів руху до інформаційного суспільства, досягнутих на окремих етапах переходу до нього, будується на основі моніторингу розвитку інформаційного середовища за допомогою різних показників. Деякі з них мають оціночний характер, інші одержують у процесі обробки статистичних даних. Найзагальніші показники співвідносяться з параметрами соціально-економічного розвитку (показники ВВП на душу населення, частка витрат на освіту в державному бюджеті, параметри сукупного платоспроможного попиту на інформаційні продукти та послуги, розміри інвестицій у високотехнологічні галузі, відсоток зайнятих у сфері обробки інформації та інформаційно-обчислювального обслуговування і т. ін.).

Інша група показників характеризує розвиток безпосередно технологічного базису інформаційного суспільства та його окремих складових. Наприклад, можуть використовуватися динаміка росту числа користувачів Інтернет, кількість ЕОМ на 1000 жителів, кількість домашніх комп’ютерів, кількість україно-мовних сайтів в Інтернеті, ємність інформаційного ринку. Для цих же цілей варто використовувати статистичні дані, що збираються традиційно, по кількості і типам баз даних, по кількості діючих бібліотек, культурно-інформаційних і освітніх центрів, оснащених комп’терною технікою, кількості абонентів цих бібліотек і центрів, у тому числі у віддалених регіонах, кількості та типах використовуваних каналів зв’язку, кількості та типах телекомунікаційних мереж і підключених до них терміналів (у різних розрізах: у країні в цілому, по регіонах і областях, галузях, організаціях та підприємствах, формах власності і т. п.). Позитивна динаміка цих індикаторів за рік або кілька років у середньому на 10-20% буде свідчити про постійний розвиток технологічного базису інформаційного середовища. Мають бути також оцінені масштаби і глибина споживання інформаційних і комунікаційних технологій, інформаційних продуктів і послуг у різних областях громадського життя: у сфері праці і зайнятості, освіті, охороні здоров’я, соціальній сфері, в організації побуту й дозвілля та ін. Разом узяті ці показники та індикатори будуть характеризувати послідовне просування країни по обраному шляху до інформаційного суспільства.

Узагальнюючи наявні підходи до трактування поняття „інформаційне суспільство”, можна сказати, що в даний час під таким розуміється:

1) суспільство нового типу, що формується в результаті нової глобальної соціальної революції, породженої вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних і комунікаційних технологій;

2) суспільство знань, тобто суспільство, в якому головною умовою благополуччя кожної людини і кожної держави стають знання, отримані завдяки безперешкодному доступу до інформації та умінню працювати з нею;

3) глобальне суспільство, в якому обмін інформацією не матиме ні часових, ні просторових, ні політичних меж; яке, з одного боку, сприяє взаємопроникненню культур, а з іншого — відкриває кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації.