Національні особливості літературних напрямів Просвітництва в Німеччині

Кожен з напрямів має багато варіантів:

k класицизм Готшеда та Вінкельмана

k “веймарський класицизм”

k непросвітницьке рококо Х.Вейзе

k просвітницьке рококо Віланда

k сентименталізм “швейцарців”

k “штюрмерство” Гете та Шіллера

“веймарський класицизм”
орієнтується на освіченого бюргера-космополіта
передумова створення “світової літератури”

•Принципи веймарської естетики 1780-90 рр. (Ґете), які ставлять за мету естетичне осягнення “об'єктивної природи речей”

•Як певний історично сформований стиль у мистецтві

•Факт тісної взаємодії Ґете, Шіллера з веймарським двором на рубежі XVIII – XIX ст.

•Утопічна програма гуманістичного виховання людини, запропонована Ґете та Шіллером, що бере коріння в Античності та Відродженні

•Вільний обмін ідеям, живе спілкування

Передумови виникнення “веймарського класицизму”:

Східна Німеччина – герцогство Саксен-Веймар-Ейзенах

Міста Веймар (класицизм) та Ієна (романтизм) – загальнонімецькі центри науки, мистецтва та філософії

Веймар – герцоги Анна Амалія та Карл Август запрошують до свого двору Віланда, Гердера, Ґете, Шіллера та ін. – “веймарський гурток муз”

Веймар

v центр видавництва (журнал “Пропілеї” Ґете, газета “Ори” Шіллера)

v центр перекладів (Шіллер перекл. Евріпіда, Гоцці, Расіна; Віланд перекл. Горація, Арістофана; Ґете перек. Вольтера та Шекспіра)

v розквіт культури листування

v бум колекціонування (у Ґете мінералогічні та ботанічні колекції) – мета – систематизація та фіксація знань – вплив на розподіл науки на певні сфери

v демократизація діяльності високої культури (парки без огороджень)

Представники “веймарського класицизму”

•Й. Вінкельман (ідея спокійної величі, “культура ока” – “розумний зір” у Ґете)

• Й.Гердер (теорія природного генія, природа + мистецтво)

• К.Ф.Моріц (внутрішня перспектива читання)

•В.фон Гумбольдт (перетворити дійсність на образ)

•Й.В. Ґете

•Шіллер

Просвітницьке рококо Віланда

Хрістоф Мартін Віланд (1733 - 1813)

Поет та ідеолог німецького рококо

Видавець 1-го у Німеччині журналу літ-ри та мистецтва “Німецький Меркурій”

1764 – 1813 – рокайний період творчості

Характерні риси рокайних творів В.:

•Раціоналізм

•Гедоністичні настрої

•Легкість стилю

•Розмовність

•Поміркованість

•Боязнь крайнощів

•Філософсько-виховний роман “Агатон” (дослідження природи досконалої людини / особистості = розум+пристрасть+доброчесність+потреби плоті); мотив “романної подорожі у пошуках коханої” трансформується у мотив “подорожі з метою становлення / самоудосконалення”

•Роман “Абдоритяні” (головні герої – справжні люди зі своїми недоліками – іронічне ставлення до недосконалої дійсності)

•Казкова епопея у віршах “Оберон” (орнамент +яскрави барви+фантастика)