Людина як біологічний і соціальний об’єкт.
Лекція №3. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини від внутрішнього і зовнішнього впливу на його організм
Основою дисципліни БЖД є людина. Значення терміну людина багатогранне, про це свідчить цілий перелік наук, які вивчає людина. Так філософію цікавить людина з точки зору її становища у світі і в першу чергу як суб’єкта пізнання і творчості. Психологія аналізую людину як цілісність психологічних процесів, властивості і відносини: а саме темпераменту, характеру, здібностей, вольових якостей тощо. Історики проявляють інтерес до того, як під впливом культурно-історичних факторів змінюється людська сутність. Соціологія досліджує людину як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, а також шляхи і канали зворотнього впливу особистості на соц. стан.
Людина як частина природи є біологічним суб’єктом. За своєю тілесною будовою, фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу. Разом з цим поняття людина вказує на відмінність людей від тварин.
Людина як біологічний суб’єкт має:
· характерні тілесні ознаки
· високорозвинений мозок здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів.
· свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу так і своєї особистої природи
· мислення та мова
Соціум – особливий спосіб життя особливих істот – людей.
Діяльність – це специфічний спосіб ставлення до світу, яка поєднує біологічну, соц. та духовно-культурну сутність людини, характерними ознаками діяльності людини є:
· діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби
· вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем
· обмін інформацією з ін. людьми
· з самого початку життя людина грається, вчиться а далі працює
· завдяки діям набуває певного досвіду
· відчуває вплив умов життя як на рівні оточення так і на рівні суспільства
Потреба – це необхідність для людини того, що забезпечує існування і самозабезпечення. Потреби діляться на:
· фізіологічні та сексуальні
· екзистенціальні (потреба у безпеці свого існування)
· соціальні (у приналежності до колективу)
· престижні (у повазі з боку інших)
· особисті (самовираження)
· духовні
Перші дві групи потреб є первинними і вродженими, чотири інші протягом життя людини
Праця – процес, що точиться між людиною і природою, пов’язане з розумінням життя, того що природа створила людину і потребує бережливого ставлення до неї.