Туристське спорядження.

Однією з умов успішного проходження маршруту є правильно підібране особисте і групове спорядження. Одяг туриста повинен бути охайним, легким, відповідати погоді й порі року.

Особливу увагу слід звернути на взуття. Турист, у якого травмовані ноги, не тільки вибуває з походу, але й стає тягарем для всієї групи. Ні в якому випадку не можна виходити на маршрут у взутті на високому каблуці, навіть якщо воно зручне. Під час походу в такому взутті можна розтягнути сухожилля гомілковостопного суглобу. Потім такого туриста доведеться транспортувати на руках, що призводить до припинення походу взагалі.

Готуючись до зимового лижного походу, слід серйозно подбати про особисте спорядження. Одяг повинен бути не тільки теплим, легким і міцним, але й зручним для пересування на лижах, а також вітронепроникним.

Кожен турист повинен мати : К.М.Л.Н. ремонтний набір, особисту аптечку, предмети туалету, для ночівлі – спальний мішок, гарний рюкзак. За розміром рюкзак вибирають таким, щоб у ньому все вмістилося: і спорядження, і запаси продуктів. Рюкзак навіть добре навантажений , повинен прилягати до спини. Важливо також, щоб лямки не дуже тиснули на плечі. Речі укладають так, щоб їх легко можна було знайти в будь-який час.

Намет у поході – це дім тля туристів. Кількість наметів визначається їхньою місткістю. Для групи з 15 чоловік треба мати п’ять тримісних намети. Перед походом перевіряється справність намету, наявність всіх розтяжок. На випадок дощу потрібно мати поліетиленову плівку, якою накривають намет як тентом, що надійно захищає від промокання навіть при тривалій зливі. Альпенштоки для встановлення наметів і кілки для розтяжок може зробити кожний турист. Маючи їх можна встановити намет там, де немає жодного деревця. Їжу готують переважно в алюмінієвих котлах з кришкою. Емальовані відра досить важкі, а оцинковані, в яких їжа зберігається недовго, і може стати причиною отруєння. Крім того у похід беруть 2 – 3 сокири обов’язково в чохлах, сковорідку, ополоник для роздавання їжі.

Сірники зберігають у водонепроникній упаковці. Беруть у похід ліхтарики (один на намет), фотоапарати, відеокамеру, радіоприймач, ремнабір.

Санітар обов’язково укомплектовує аптечку.

Особливо уважно слід віднестися до упаковки продуктів. Перед початком походу все спорядження і продукти харчування розподіляються між учасниками. При цьому необхідно враховувати вік, стать, фізичний розвиток і стан здоров’я туриста. Маса рюкзака туриста жінки повинна у середньому становити дві третини маси від рюкзака чоловіка.

Підготовка до походу.

Розглянемо піші походи. З чого починається похід, - це шикування групи. Керівник оглядає групу, як одягнені і взуті туристи, як виглядають їх рюкзаки, дізнається про самопочуття кожного члена групи.

Оглядаючи групу, керівник з’ясовує, чи все взяли, чи не забули чого, робить зауваження. Звертає увагу на те щоб весь вантаж був укладений у рюкзак. Не можна брати в похід туристів, які прийшли на місце збору в одязі і взутті, що не відповідають сезону та умовам походу, або без спальних речей. Не допускається до участі у поході й особи, що з’явилися на місце збору в нетверезому стані.

Закінчивши перевірку, керівник підраховує учасників і проводить короткий інструктаж, повідомляючи основні відомості про маршрут (характер місцевості, найголовніші пункти через які пролягає маршрут, приблизний час повернення назад, порядок пересування і темп руху, заходи безпеки, умови підтримання дисципліни і порядку в поході і під час відпочинку ). Керівник призначає направляючого і замикаючого групи. Замикаючим призначається досвідчений турист. Після чого дає команду: “Надягти рюкзаки!” і група виходить на маршрут.