РОЗВИТОК МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ В КІНЦІ ХІХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ.
Э.М.Водовозова (1844-1923) –послідовниця К.Д.Ушинського в питаннях розвитку мови дітей дошк.віку. Розробила теоретичні засади виховання і розвитку дітей д.в. в праці «Розумовий і моральний розвиток дітей від першого прояву свідомості до шкільного віку» (1871). Через усю працю червоною ниткою проходить ідея народності виховання д.д.в. (народні традиції, народні казки, загадки, приказки).
Рекомендує батькам розвивати фонематичний слух дітей вже на першому році життя, оскільки він є основою розвитку мовлення. Пропонує різні вправи: послухати шуми і звуки у кімнаті, на вулиці, у природі, голоси тварин, вітру, дощу іт.д.
Особливу увагу слід надавати взаємозв’язку слова та уявлення, бо уявлення є основою збагачення словника дітей.
Пропонує батькам не спотворювати слова, своєчасно виправляти мовні помилки, не вживати слів не зрозумілих дітям. Вимагала щоб дорослі слідкували за чистотою і правильністю своєї мови, мова має бути зразком для дітей.
Складовою частиною виховання, є розвиток чуття і на цій основі – спостережливості. Без розвитку органів чуття дитина не може зясувати форму, колір, розмір. Розвинуті органи чуття роблять дитину допитливою спостережливою, активною в діяльності.
Водовозові розробила ряд вправ для розвитку органів чуття.(обстежувати на дотик предмет, а потім закритими очима визначати його форму, поверхню) в процесі розвивається мова і мислення.
Виховання спостережливості (від ближчого до віддаленого, від конкретного до абстрактного(пізнання предметів, що сприймаються на дотик), поступово відкриває дитина для себе ознаку за ознакою.
Водовозові запропонувала зміст ознайомлення детей із суспільним життям, з поступовим ускладненням від двох-3 до 6-7 р.
На сьогодні цінним є у методиці: - використовувати фольклор (3-4 р);
- метод - ігри з лялькою (усі дії);
- прийом – порівняння предметів між собою, знаходити схожі та відмінні ознаки
- використовувати загадки і прислів’я (з 4-х р.);
- вміти складати розповідь про побачене.
- Казки (починати з казок простих за змістом, доступних розумінню, про тварин, природу, сімейні стосунки.
- З 5 р. короткі оповідання, запропонувати їм переказати зміст прослухованого оповідання.
- У6-7р. читання байок, пояснення слів та висловів.
А.С. Симонович (1840-1933)- написав книгу «Дитячий садок» (1907) – перше практичне керівництво у роботі д.з. у Росії.:- проведення занять з краєзнавства (6-7 р);
- навчання дітей розповіданню та грамоти;
Л.К. Шлегер (1863 – 1942) – посібник «Матеріали для бесід з маленькими дітьми» (1913-1914) вміщено запитання для бесід з метою уточнення уявлення про навколишній світ. Бесіди автор пов’язувала з ручною працею та малюнками дітей. Діти повинні ілюструвати кожну бесіду. Цінними були рекомендації щодо використання запитань в ході бесіди, методики проведення спостережень та навчання дітей розповіданню.
Отже, роботи Є. М. Водовозової, А. С. Симонович, Л. К. Шлегер були першою сходинкою у створенні методики розвитку мови дітей д.в. як самостійної галузі дошкільної педагогіки.