Людина у новому суспільстві

Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину спорожніють та перетворяться на складські приміщення. Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дозволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. У напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу лишається робітнику для саморозвитку.

Але розвиток технічного прогресу призведе і до деяких труднощів у сфері зайнятості, адже використання нових технологій стане передумовою звільнення багатьох робочих місць та збільшення безробіття. Регулювання державою рівня зайнятості має дуже велике значення у цьому випадку.

У 1950-1970 роки стало ясно, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої було прокладено бурним розвитком техніки, зокрема комп’ютерів. Проблема існування та буття людини у повністю “технізованому та інформатизованому” світі не могла не турбувати філософів. Жоден з них, хто писав про цю проблему, не вагався у радикальному оновленні всього життя людства у рамках цієї нової формації. Але більшість філософів аналізували проблему тільки з одного боку: чи то з політичної, чи то з економічної або соціальної. Це призвело до виникнення великої кількості різних назв та визначень, про які говорить Дайзард. Цікаво відмітити що майже всі запропоновані назви мають латинський префікс “пост”, ніби їх розробники очікують якогось всесвітнього катаклізму, глобальних змін у науці та техніці.

Оскільки автор концепції “інформаційного суспільства” О. Тоффлер не дав чіткого визначення, необхідно, поєднавши все вище сказане зробити деякі висновки.

При цьому не можна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальним фактором, як це зробив Еллюль, оскільки багатогранні зміни охоплять майже всі сфери людської діяльності. Таким чином, “інформаційне суспільство” – це цивілізація, яка базується на нематеріальній субстанції, яку умовно називають “інформацією”. Така цивілізація має властивість взаємодіяти як з духовним, так і з матеріальним світами людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння суті нового суспільства. Оскільки інформація формує матеріальне середовище життя людини та виступає у ролі нових технологій, комп’ютерних програм тощо.

Що стосується проблем інформаційного суспільства, то тут декілька глобальних є причиною більш дрібних. Перша з них – принципова невизначеність суті інформації як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Друга – взаємодія техніки, інформації та людини. Третя – взаємодія техніки та природи. Ці питання ще чекають на своїх дослідників.

З урахуванням уже досягнутого перед європейськими країнами ставляться нові завдання:

1. Покращити умови для бізнесу з допомогою ефективної й узгодженої лібералізації телекомунікацій, створити необхідні умови для запровадження електронної торгівлі.

2. Необхідний перехід до навчання протягом усього життя. На цьому напрямку працює ініціатива “Навчання у інформаційному суспільстві”.

3. Значні наслідки інформаційного суспільства для конкретної людини побудили дискусію, спрямовану на те, щоб помістити людей у центр перетворень, що відбуваються. За результатами обговорення випущено Зелену книжку “Життя й робота у інформаційному суспільстві: спочатку люди” (Green Paper. Living and Working in the Information Society: People First. European Comission, Belgium, 1996). Мова у ній йде про створення нових робочих місць, охорону прав і свобод громадян, передовсім недоторканість особистого життя.

4. Сьогодні ясною є важливість глобального співробітництва, установлення правил створення інформаційного суспільства. Вони торкаються права на інтелектуальну власність, захист даних і тайну особистого життя, розповсюдження шкідливого й незаконного змісту, проблеми обкладання податками, інформаційної безпеки, використання частот, стандартів. Для установки загальних правил у цих галузях необхідні багатосторонні угоди у рамках Всесвітньої торговельної Організації. (Europe at the Forefront of the Global Information Society: Rolling Action Plan”. Communication from the European Comission to the Council, the Europeean Parliament, the Economic and Social Committee, and the Committee of the Regions, 1996.)

Пріоритетні напрямки у політиці, інформації й комунікації Співдружності є такими:

· Створення інтегрованої кампанії, що включає фундаментальні основи Європейської Співдружності.

· Переслідування цілей інформаційної політики через її представництва, офіси й установи інформаційних і документаційних центрів у співробітництві з національними й регіональними авторитетами.

· Розвиток нових послуг у галузі мас-медіа, особливо у аудіо-відео просторі, який є головним джерелом інформації для більшості громадян

· Забезпечення інформацією, пристосованою під культуру й мову різних країн, або навіть цілих регіонів