Тема 12. МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

ПП

Досвід емоційно-ціннісних відносин.

Досвід творчої діяльності.

Способи діяльності.

· Формування механізмів національного та міжнаціонального спілкування (фестивалі, тижні національної культури, олімпіади, концерти, вечори гумору, тощо.).

· Опанування державною мовою, як мовою ділового та міжнаціонального спілкування.

· Впровадження національних традицій, звичаїв, обрядів у шкільне життя.

· Опанування національними ремеслами тощо.

· Створення нових добутків національної культури (робота фольклорного театру, творчих майстерень, авторських салонів, створення часопису тощо).

· Розвиток творчих умінь та здібностей.

· Відкриття талантів та створення умов для їх розквіту.

· Розвиток психічних функцій засобами національного виховання тощо.

· Формування національної самосвідомості та громадянської гідності.

· Гармонізація стосунків між поколіннями (чуття єдиної родини, відродження історичної пам’яті, повага до минулого та пращурів тощо).

· Культивування кращих рис української ментальності: працьовитості, волелюбства, глибинного зв’язку з природою, культу доброго імені, толерантності, доброзичливості, гостинності тощо.

· Прищеплення любові до української культури.

3. Зміст освіти.Зважаючи на те, що освіту ми визначили як процес і результат навчання та виховання, зміст освіти логічно поєднує в собі зміст навчання зі змістом виховання. Якщо зміст навчання визначається соціальним досвідом, а зміст виховання – потребами дитини, то зміст освіти ґрунтується на потребах дитини та соціальному досвіді, спроможному їх задовольнити.

При відсутності одного з компонентів або умов для їх взаємодії, освіта не відбудеться. Так, якщо є певний соціальний досвід, наприклад, з музичного навчання та виховання, але людина не має потреби в ньому, то музичної освіти вона не отримає. Або ж, людина має потребу в планетарній освіті (так хочеться знати, що там у всесвіті), але суспільство ще не напрацювало соціального досвіду стосовно зазначеної галузі, то планетарно освіченою вона не стане. Такий же результат дасть розділення потреб і умов їх задоволення в часі та просторі.

1. Чи рівнозначні всі чотири складові виховання (розумове, моральне, естетичне, фізичне, трудове)? Свою думку обґрунтуйте.

ПЗ

2. Завдання творчим групам: за аналогією з національним вихованням відпрацюйте цілепокладання для інших напрямків виховної роботи з урахуванням вікового розгалуження дитячої спільноти (доцільно це буде зробити відносно тієї категорії дітей, з якою ви будете працювати під час педагогічної практики).

1.Визначення МВ.Дефініція методу виховання характеризує внутрішню сторону виховного процесу та інтегрує в собі два поняття: «метод» і «виховання». Ключовим для визначення методу є слово «спосіб», а виховання ми визначили як взаємодію вихователя і вихованця з метою формування особистості для самореалізації в основних сферах життєдіяльності шляхом поповнення нестатків. Поєднуючи попереднє, маємо:

Метод виховання, як і метод навчання, складається з прийомів, дій та операцій. Його реалізація забезпечується наявністю відповідних засобів та умов.

Для ефективного використання методів виховання потрібно дотримуватись певних вимог.

6. Відповідність методів виховання загальним його цілям. Якщо суспільство проголосило основним принципом педагогічного процесу принцип гуманізації, то спосіб взаємодії вихователя з вихованцем повинен бути людяним, а основним гаслом цієї взаємодії – теза: не нашкодь.