Проблема типізації суспільств

Завершуючи саму загальну характеристику суспільства і його будови, необхідно спеціально, хоча й коротко зупинитися на проблемі типів суспільства, те або інше рішення якої дозволяє класифікувати суспільства на основі виділення найбільш істотних, типових, інтегральних ознак, що відрізняють групи суспільств друг від друга й об'єднуючих суспільств однієї й тієї ж групи. Тим самим виявляється різноманіття прояву єдиної сутності суспільства в реальному світі.

Різні соціологи по-різному підходили до проблемі типізації суспільств. Марксистська соціологія, наприклад, в основу класифікації суспільств поклала спосіб виробництва матеріальних благ, виробничі відносини й насамперед відносини до власності, розділивши всі суспільства на п'ять основних суспільно-економічних формацій - первіснообщинн, рабовласницьку, феодальне, капіталістичне й комуністичну (включаючи й соціалістичне суспільство як її початкову, першу фазу). Інші соціологи (американці Г. Ленски й Дж. Ленски) підрозділяють суспільства по основному способі добування засобів до існування, розрізняючи: а) суспільства мисливців і збирачів; б) садівничі суспільства; в) аграрні суспільства; г) промислові суспільства.

Німецький соціолог Ф. Теніс головну увагу зосередив на розмежуванні двох основних типів суспільств - допромышленного, традиційного (Гемайншафт - сільська, селянська громада) і сучасного, промислово - міського (Гезельшафт).

Сьогодні досить широко поширено (Д. Белл, А. Турен ін.) розподіл суспільств на доиндустриальные або традиційні (у сучасному розумінні- відсталі, у своїй основі сільськогосподарські, примітивні, консервативні, закриті, невільні суспільства), індустріальні (тобто имеющие розвинену промислову основу, динамічні, гнучкі, вільні й відкриті по організації соціального життя) і постіндустріальні (тобто суспільства найбільш розвинених країн, виробничу основу яких становить використання досягнень науково-технічної й науково-технологічної революцій і в які у зв'язку з різким зростанням ролі й значення новітньої науки й інформації відбулися істотні структурні соціальні зміни).

Цим, звичайно, не вичерпується різноманіття класифікації суспільств.

Підведемо підсумки

Суспільство - соціальний організм, метасистема, що включає в себе всі види соціальних общностей і їхніх взаємозв'язків і характеризующаяся цілісністю, стабільністю, динамізмом, відкритістю, самоорганізацією, просторово-тимчасовим буттям.

Цілісність - системообразующее якість суспільства. Вона - у суспільному виробництві: створенні життєвих благ, ідей, виробництві самої людини.

Соціальна система - цілісність, що функціонує у формі соціальних общностей і організацій; її основні елементи: люди, їхньої норми й взаємодії; її специфічні риси: розмиті й мінливі параметри керованості, локалізована в часі й просторі границя міри пізнання й контролю за функціонуванням системи; наявність значної кількості самих систем і многоэлементность кожної з них.