Становлення багатопартійності в Україні
Багатопартійністьє одним з головних елементів демократичної політичної системи. Зародженню багатопартійності передувало виникнення у кінці 1980-х рр. перших неформальних організацій, активізація діяльності Української Гельсінської спілки, створення Народного Руху України, виникнення перших альтернативних Компартії партій.
Проголошення незалежності України значно прискорило процес формування багатопартійності. У 1993 р. – було зареєстровано 18 партій, у 1994 р. – 30, у 1998 р. – вже 54. На сьогодні в країні нараховується понад 120 (було понад 160) політичних партій, які зареєстровані Мін’юстом України.
Серед них поступово сформувалося п’ять основних течій:
1. Національно-радикальні партії (УНА, ОУН, Конгрес українських націоналістів, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та ін.) Загальна кількість членів цих партій приблизно 35 тис. членів. Основні програмні засади:
– українська нація – найвища цінність;
– домінування національних інтересів над іншими;
– домінування політики над економікою;
– пріоритет національної держави;
– вихід з СНД.
2. Національно-демократичні партії (Народний Рух України, Українська народна партія, партія «Реформи і порядок» та ін.) Загальна чисельність у 2002 р. приблизно 130 тис. осіб. Основні програмні засади:
– мінімальне втручання держави в економіку;
– поміркований націоналізм (баланс інтересів нації і особи);
– відродження релігії, християнської моралі;
– розвиток української культури, мови.
3. До центристських партій належать Народно-демократична партія, «Батьківщина», Народна партія України та ін. Їхньою ідеологічною основою є лібералізм. Основні програмні засади:
– свобода людини – найвища цінність;
– держава існує заради людини, а не навпаки;
– приватна власність – матеріальна основа свободи людини;
– побудова демократичної правової держави;
– багатовекторність зовнішньої політики.
4. Соціал-демократичну течію представляють понад 10 політичних партій (140 тис. осіб). Ідейно-теоретичною основою цих партій є соціал-демократичні цінності (пріоритет прав людини соціальна справедливість). Основні програмні засади:
– соціально орієнтована ринкова економіка;
– реформи в інтересах більшості населення ;
– попередження загострення соціальних суперечностей та ін.
5. До лівого крила політичного спектра України належать партії соціалістичного і комуністичного спрямування: КПУ, СПУ, ПСПУ. Їх ідеологічною основою є модернізований марксизм-ленінізм. Основні програмні засади:
– суспільство соціальної справедливості із сильним соціальним захистом населення (право на працю, безплатна медицина і освіта та ін.);
– пріоритет колективним формам власності;
– визнають планово-ринкову економіку при державних і контролюючих функціях;
– виступають проти вступу в НАТО;
– розширення прав регіонів та ін.
Найбільш характерними особливостями формування багатопартійності в Україні є:
1. Перехід від монопартійності до поліпартійності (сьогодні понад 140 партій).
2. Малочисельність партійних лав. Сьогодні членами різних партій є лише 2% усіх виборців України. Найбільша з них Компартія 140 тис. осіб. На 2001 р. лише 12 партій мали місцеві осередки.
3. Невизначеність соціальної бази. Дуже часто не зрозуміло виразниками інтересів яких груп є політичні формування. Переважають декларативні гасла.
4. Часто партії створювалися не на основі якоїсь ідеї, а навколо лідера.
5. Локальність партійного впливу і порівняльно чітка географічна зорієнтованість партій. Націонал-демократи переважають на Заході, ліві партії – на Сході.
6. Незначний вплив багатьох політичних партій на українське суспільство.
7. Штучність створення багатьох партій (часто саме під вибори).
Сьогодні, в умовах формування ВР за партійними списками, все більшої актуальності набуває проблема консолідації політичних сил, зростання їх впливу в суспільстві.