Функції та завдання бухгалтерського обліку

Натуральні, 2) трудові, 3) грошові

Натуральні використовують для вимірювання господарських активів в натуральному (кількісному) виразі – в одиницях маси, площі, обсягу, потужності і т.д.(кг, ц, т, м, км, л, м², м³, га, шт.). Натуральні вимірники можуть бути і комбіновані (т-км, коне-дні, л-дні, л-год., м-зміни).

Натуральні вимірники застосовують тільки для обліку однорідних об’єктів. Вони мають велике відображення, дають якісну характеристику об’єктів (по сортах, видах), з допомогою натуральних вимірників контролюють виконання виробничого завдання, здійснюють перевірку правильності використання і зберігання матеріальних ресурсів.

Користуватися тільки натуральними вимірниками неможливо тому, що не можна визначити всю сукупність господарських засобів.

Грошовий вимірник – використовують для узагальненого відображення наявності і руху активів, зобов’язань і власного капіталу, господарських процесів і результатів, це – грн.., коп. За допомогою грошового вимірника визначають загальну вартість основних засобів, виробничих запасів, собівартість продукції і використовують при плануванні і обліку виробництва, реалізації, визначенні фін. результатів і здійсненні розрахунків з підприємствами, працівниками.

Трудові вимірники виражають в одиницях часу (хв., сек.., год., люд.-год., люд-дні) і застосовують для визначення кількості праці, затраченої на виготовлення продукції. За їх допомогою контролюють норми виробітку, використання робочого часу, визначають продуктивність праці, чисельність працівників.

Головним завданням бухгалтерського обліку є:

- забезпечення контролю за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів;

- своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

- формування повної достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва та управління ,а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, фінансовими, податковими статистичними і банківськими установами;

- безперервне, суцільне, взаємопов’язане та документальне відображення економічних процесів і явищ в усіх галузях економіки.

Метою ведення бух. обліку і складання фінансової звітності і надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Користувачі фінансової звітності – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємств для прийняття рішень.

Господарський облік має велике значення і до нього ставляться такі вимоги:

1) порівняність показників обліку з показниками плану. Досягається єдністю методології планування і обліку. Застосовується вона для співставлення фактичних показників з плановими і контролю за виконанням планових завдань, з даними попередніх періодів та інших підприємств. Система облікових показників значно ширша за планову.

2) своєчасність.Керівництву необхідна своєчасна оперативна інформація про видатки, доходи та результати діяльності для управління та своєчасного виявлення і усунення недоліків в роботі, покращення діяльності підприємств. Інформація повинна надходити в установлені терміни.

3) точність і об’єктивність показників. Достовірна інформація забезпечує практичне значення обліку для оперативного, економічно обґрунтованого керівництва, а також для використання її зовнішніми та внутрішніми користувачами.

4) повнота. Це означає, що облік має охоплювати всі сторони господарської діяльності і отримувати необхідну інформації для управління і контролю,але без зайвої деталізації показників

5) економічність і раціональність. При достатній повноті та своєчасності облік має здійснюватись при мінімальних затратах.

Таким чином, господарський облік виконує такі функції:

1) інформаційну (полягає в тому, що бухгалтерський облік надає інформацію про всебічну діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття оперативних управлінських рішень, контролю, аналізу, поточного і перспективного планування);

2) контрольну (полягає в тому, що одержана інформація використовується для контролю виконання планових завдань і досягнення запланованих показників діяльності підприємства та його структурних підрозділів, перевірці законності та доцільності господарських операцій);

3) аналітичну (полягає в тому, що, використовуючи підготовлену інформацію, бухгалтер повинен зрозуміти і проаналізувати отримані показники, як вони вплинуть на фінансовий стан підприємства і що потрібно зробити для виведення підприємства із кризових ситуацій. Вона призначена для запобігання негативним результатам діяльності підприємства і виявлення шляхів підвищення її ефективності)

4) управлінську(забезпечує керівництво необхідною економічною інформацією для управління та підвищення ефективності господарської діяльності).