Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

Законом передбачено:

1) державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;

2) застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать Міжнародним стандартам;

3) розробку галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних П(С)БО відповідно до галузевих;

4) напрями діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення Єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною:

перший рівень (основа) – загальні положення Закону;

другий рівень – Стандарти і План рахунків, що базуються на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Мінюсті;

третій рівень – накази та листи Мінфіну, що роз’яснюють як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації.

четвертий – облікова політика, оформлена спеціальним на4азом і затверджена керівником підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади головного бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами фахівця з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець та інші.

Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва

При організації і веденні бухгалтерського обліку підприємства в своїй роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Стандарт (англ. standard - норма, зразок) для цілей бухгалтерського обліку - комплекс документально оформлених правил ведення бухгалтерського обліку.

Національне положення (стандарт) - нормативно-правовий акт, який затверджений Міністерством фінансів та визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (П(С) БО).

Міжнародні стандарти (МСБО) - сукупність правил, методів і процедур обліку, які використовуються для організації бухгалтерського обліку в країнах з ринковою економікою. їх розробкою займається Комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО).