Інвестиції за об'єктами вкладення капіталу: є

Класифікація інвестицій підприємства за основними ознаками

Класифікація видів інвестицій підприємства в розрізі пропонованих класифікаційних ознак.

Розглянемо докладніше окремі види інвестицій підприємства відповідно до приведеної їхньої класифікації за основними ознаками (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

реальні (чи капіталоутворювальні) інвестиції характеризу­ють вкладення капіталу у відтворення основних коштів, в інно­ваційні нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів інвес­тування, пов'язаних зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці і побуту персоналу;

фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування, головним чином у цінні папери, з метою одержання доходу.

За характером участі в інвестиційному процесі:прямі інвестиції допускають пряму участь інвестора у ви­борі об'єктів інвестування і вкладенні капіталу. Звичайно, прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу в статутні фонди інших підприємств. Пряме інвестуван­ня здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають до­сить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування;

непрямі інвестиції характеризують вкладення капіталу інве­стора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередни­ками).

За відтворювальною спрямованістю:

валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворення основних засобів і нематеріальних активів у певному періоді. В економічній теорії поняття валових інвестицій пов'язується, як правило, із вкладенням капіталу в ре­альний сектор економіки. На рівні підприємства під цим терміном часто розуміють загальний обсяг інвестованого капіталу в тому або іншому періоді;

реноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, який інвестується в просте відтворення основних коштів і нематеріаль­них активів, що амортизуються. У кількісному вираженні рено­ваційні інвестиції прирівнюються звичайно до суми аморти­заційних відрахувань у певному періоді;

чисті інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвес­тується в розширене відтворення основних коштів і нематеріальних активів. В економічній теорії під цим терміном розуміється чисте утворення в реальному секторі економіки. У кількісному вираженні чисті інвестиції являють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань за всіма видами капітальних активів, що амортизуються підприємством у певному періоді.

За ступенем залежності від доходів:

похідні інвестиції прямо корелюють з динамікою обсягу чи­стого доходу (прибутку) через механізм його розподілу на спожи­вання і заощадження;

автономні інвестиції характеризують вкладення капіталу, ініційоване дією факторів, не пов'язаних з формуванням і роз­поділом чистого доходу (прибутку), наприклад, технологічним прогресом, природоохоронними заходами тощо.

Стосовно підприємства-інвестора:

внутрішні інвестиції характеризують вкладення капіталу в розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора;

зовнішні інвестиції являють собою вкладення капіталу в ре­альні активи інших підприємств або у фінансові інструменти інвестування, що емітуються іншими суб'єктами господарювання.

За періодом здійснення:

короткострокові інвестиції ~ це вкладення капіталу на період до одного року. Основу короткострокових інвестицій підприємства становлять його короткострокові фінансові вкладення;

довгострокові інвестиції — це вкладення капіталу на період більше одного року. Основною формою довгострокових інвес­тицій підприємства є його капітальні вкладення у відтворення ос­новних засобів.

За сумісністю здійснення:

незалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об'єкти інвестування (інвестиційні проекти, фінансові інструменти), які можуть бути реалізовані як автономні (що не за­лежать від інших об'єктів інвестування і не виключають їх) у за­гальній інвестиційній програмі (інвестиційному портфелі) підприємства;

взаємозалежні інвестиції характеризують вкладення капіта­лу в такі об'єкти інвестування, черговість чи реалізація наступної експлуатації яких залежить від інших об'єктів інвестування і мо­же здійснюватися лише в комплексі з ними;

взаемовиключаючі інвестиції носять, як правило, аналоговий характер за цілями їхнього здійснення, характером технології, но­менклатурою продукції й іншими основними параметрами і потребують альтернативного вибору.

За рівнем прибутковості:

високоприбуткові інвестиції характеризують вкладення капіталу в інвестиційні проекти або фінансові інструменти, очіку­ваний рівень чистого інвестиційного прибутку за якими істотно перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку;

середньодоходні інвестиції — очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку за інноваційними проектами і фінансо­вими інструментами інвестування цієї групи приблизно відповідає середній нормі інвестиційного прибутку, що склалася на інвестиційному ринку;

низькодоходні інвестиції — за цією групою об'єктів інвесту­вання очікуваний рівень чистого інвестиційногоприбутку зви­чайно значно нижчий від середньої норми цього прибутку;

недоходні інвестиції — це група об'єктів інвестування, вибір і здійснення яких інвестор не пов'язує з одержанням інвес­тиційного прибутку. Мета таких інвестиції, як правило, — одер­жати соціальний, екологічний та інший вид позаекономічного ефекту.

За рівнем інвестиційного ризику:

безризикові інвестиції характеризують вкладення засобів у такі об'єкти інвестування, в яких відсутній реальний ризик втра­ти капіталу або очікуваного доходу і практично гарантоване одер­жання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного при­бутку;

низькоризикові інвестиції характеризують вкладення капіта­лу в об'єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від среднього;

средньоризикові інвестиції — рівень ризику по об'єктах інвестування цієї групи приблизно відповідає середньоринковому;

високоризиковг інвестиції — рівень ризику по об'єктах інвес­тування цієї групи звичайно істотно перевищує середньоринковий. Особливе місце в цій групі займають так звані спекулятивні інвестиції, що характеризуються вкладенням капіталу в найбільш ризикові проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу.

За рівнем ліквідності інвестиції:

високоліквідні інвестиції — до них відносяться такі об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які швидко можуть бу­ти конвертовані в грошову форму (як правило, у термін до одного місяця) без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості. Ос­новним видом високоліквідних інвестицій підприємства є корот­кострокові фінансові вкладення;

середньоліквідні інвестиції — характеризують групу об'єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути кон­вертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в термін від одного до шести місяців;

низьколіквідні інвестиції — належать об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в гро­шову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після значного періоду (від півроку і більше). Основним видом низьколіквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, ре­алізовані інвестиційні проекти із застарілою технологією, акції окремих маловідомих підприємств, що не котируються на фондо­вому ринку;

неліквідні інвестиції — характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані на інвестиційному ринку лише в складі цілісного майнового комплексу).

За формами власності капіталу, що інвестується:

приватні інвестиції характеризують вкладення капіталу фізич­них осіб, а також юридичних осіб недержавних форм власності;

державні інвестиції характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також коштів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів;

змішані інвестиції припускають вкладення як частки приватного, так і державного капіталу в об'єкти інвестування підприємства.

За характером використання капіталу:

первинні інвестиції характеризують використання знов сформованого для інвестиційних цілей капіталу за рахунок як власних, так і позикових фінансових ресурсів;

реінвестиції являють собою повторне використання капіталу в інвестиційних цілях за умови попереднього його вивільнення в процесі реалізації раніше обраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів чи фінансових інструментів інвестування;

дезінвестиції являють собою процес вилучення раніше інвестованого капіталу з інвестиційного обороту без подальшого його використання в інвестиційних цілях (наприклад, для покриття збитків підприємства). Їх можна охарактеризувати як негативні інвестиції підприємства.

За регіональними джерелами притягнення капіталу:

вітчизняні інвестиції характеризують вкладення національ­ного капіталу (домашніх господарств чи підприємств державних органів) у різноманітні об'єкти інвестування резидентами даної країни;

іноземні інвестиції характеризують вкладення капіталу не­резидентами (юридичними або фізичними особами) в об'єкти (інструменти) інвестування даної країни.

За регіональною спрямованістю капіталу, що інвес­тується:

інвестиції на внутрішньому ринку характеризують вкладен­ня капіталу як резидентів, так і нерезидентів на території даної країни;

інвестиції на міжнародному ринку (або міжнародні інвес­тиції) характеризують вкладення капіталу резидентів даної країни за межами її внутрішнього ринку.

Цей перелік класифікаційних ознак далеко не вичерпує всього різноманіття видів інвестицій підприємства.

Розглянемо класифікацію інвесторів за основними ознаками (табл. 1.2).

Здійснюючи інвестиційну діяльність, підприємство висту­пає як інвестор.