Послідовність розрахунку вантажопідйомної машини
Машини
а) консольно-поворотний стаціонарний кран з поворотною стрілою-укосиною;
б) щогло-стріловий кран стаціонарний, який має стрілу із змінним вильотом;
в) козловий кран;
г) мостовий кран;
д) пневмоколісні (гусеничний) стріловий кран
Уздовж моста по рейках, укладених на балках моста або по низу несучої балки (монорейка), пересувається візок з механізмом підйому. Обслуговувана краном площа має форму прямокутника.
При виборі вантажопідйомної машини звичайно враховують її вантажопідйомність, швидкість рухів, шлях переміщення вантажу, вартість самої машини і її монтажу і експлуатації, надійність, довговічність і конфігурацію машини (можливість її установки в запланованих умовах) і т. п., а також питомі показники за металоємністю і енергоємністю. Вони характеризують прогресивність конструкції машини і часто є вирішальними для зіставлення однотипних машин
Початковими даними для розрахунку є: вантажопідйомність крана; швидкість піднімання вантажу; швидкість переміщення крана (візки); термін служби крана; максимальна висота піднімання.
Послідовність розрахунку вантажопідйомної машини
1. Визначення режиму роботи механізму підйому і крана.
2. Розрахунок механізму підйому крана включає: розрахунок і вибір каната; визначення діаметра барабана і блока; визначення необхідної статичної потужності електродвигуна; визначення загального передавального відношення механізму приводу; вибір редуктора; розрахунок і вибір гальма; розрахунок і вибір муфт.
3. Розрахунок механізму пересування візка включає: вибір кінематичної схеми; визначення статичних навантажень на ходові колеса механізму візків; визначення опору пересуванню візка; вибір колісних установок (діаметр ходового колеса, номер рейки); визначення необхідної номінальної потужності електродвигуна і підбір редуктора; розрахунок і вибір гальма; розрахунок і вибір муфт.
4. Розрахунок механізму пересування крана включає: вибір і уточнення кінематичної схеми механізмів пересування; визначення статичних навантажень на ходові колеса механізму крана; вибір колісних установок; визначення необхідної номінальної потужності електродвигуна і підбір редуктора; розрахунок і вибір гальма; розрахунок і вибір муфт.
5. Розрахунок механізму повороту крана.
Визначення режиму роботи механізму підйому і крана.Для вантажопідйомних машин характерна циклічність роботи механізмів з частими пусками, зупинками, реверсами.
Режим роботи - це сукупність чинників, що визначають подальшу експлуатацію механізмів крана і крана в цілому.
Режим роботи характеризується спектром навантажень і тривалістю їх дії.Розподіл машин по режимах роботи обумовлений наступним: однакові за загальними технічними параметрами і конструкцією вантажопідйомні машини працюють з різною інтенсивністю – одні навантажені більше, спостерігаються втомні явища і знос, ніж у менш навантажених машин. Тому для тих машин, які менше навантажені, запаси міцності основних деталей при розрахунках можна брати нижчими, ніж для більш навантажених. Завдяки цьому знижується вага і вартість менше завантажених кранів.
Згідно правилам Держміськтехнагляду розрізняють п'ять режимів роботи вантажопідйомних машин: для механізмів з ручним приводом Р(ручний); для механізмів з машинним приводом - Л (легкий); С (середній); В (важкий); ВВ (дуже важкий).
Режими роботи визначають для кожного механізму окремо з урахуванням типу крана, залежно від класів механізму і в цілому крана, ґрунтуючись на сукупності значень основних коефіцієнтів:
а) коефіцієнт використовування механізму по вантажопідйомності
,
де - середня маса вантажу, що піднімається, за зміну, т;
- номінальна вантажопідйомність механізму, т.
б) коефіцієнт річного використовування механізму ,
де nР - число днів роботи механізму в році.
в) коефіцієнт добового використовування механізму ,
де nД- число днів роботи механізму в добу.
г) тривалість включення механізму ,
де - тривалість роботи механізму протягом циклу, с,
- тривалість циклу (для механізмів приймають тривалість циклу не більше 1 години).
Тривалість включення механізму приймається за номінальним рядом стандартних значень: 15%, 25%, 40% і 60%.
Проте визначення режимів за вищеперерахованими коефіцієнтами має недолік - відсутня початкова інформація, необхідна для проектування кранів, і зв'язок з дійсною довговічність елементів крана. Режими роботи повинні давати початкову інформацію в достатньому для проектування об'ємі і дозволяти контролювати їх в експлуатації.
За стандартом установлена повніша класифікація механізмів кранів по групах режимів роботи, які визначаються залежно від класу використовування останніх під час роботи і класу навантаження.
Клас використовування механізму (табл. 8) залежить від загального часу роботи механізму за весь період служби аж до списання крана і визначається за формулою
, годин, (80)
де nP – число днів роботи підприємства в році, днів;
tЗM – тривалість зміни, годин;
nЗМ – число змін;
h – термін служби крана;
ПВ – тривалість включення механізму, %.
Клас навантаженнямеханізму (табл. 9) відображає відносне навантаження механізму відповідно до нюансів навантаження і установлюється залежно від коефіцієнта навантаження КН, який розраховується за формулою
, (81)
де Рі – маса (момент, сила), діюча на механізм за момент ti;
РМАХ – номінальна вантажопідйомність крана.
Таблиця 8 - Клас використовування механізму
Клас використовування | А0 | А1 | А2 | А3 | А4 | А5 | А6 |
Тривалість роботи механізму Т, год | = 800 | – | – | – | – | – | – |
Таблиця 9 - Клас навантаження механізму
Клас навантаження | КН | Характеристика класу |
В 1 | < 0,125 | Робота при навантаженнях, значно менших за номінальні |
В 2 | 0,125...0,25 | Робота при середніх і номінальних навантаженнях |
В 3 | 0,25...0,5 | Робота переважно при номінальних і близьких до них навантаженнях |
В 4 | 0,5...1,0 | Постійна робота при номінальних навантаженнях |
Знаючи два класи за ГОСТ 25835-85, визначається режим роботи механізму.