Логічна структура даних

Структуризація економічної інформації

Фіксування економічної інформації

 

Економічна інформація має бути зафіксованою певним чином, аби можна було оперувати нею у процесах управління. Це називається поданням (зображенням) інформації. Під фор­мою подання розуміють спосіб фіксування інформації. Вибір форми подання залежить від властивостей інформації, її цільового призна­чення, методології, техніки обробки та інших факторів. Насамперед розрізняють форми подання усної та письмової інформації.

Для фіксування усної інформації призначені відповідні форми подання, які називаються сигналізаторами. Для письмового фік­сування інформації використовуються реєстратори, індикатори, графопобудовники. Реєстратори забезпечують запис точних зна­чень інформації у вигляді неперервних величин, при цьому фіксу­вання їх переважно лінійне; графопобудовники зображують інфор­мацію умовно у вигляді геометричних фігур і відношень між ними. Письмове фіксування інформації потребує наявності матеріаль­ного середовища, в якому, власне, і подається інформація. Роль та­кого середовища відіграють носії (засоби) відображення інформації.

Економічну інформацію подають по-різному, залежно від ба­гатьох факторів, серед яких неабияке значення мають види інфор­мації. Подання виконується під час збирання первинної інформа­ції (результатів розв'язування задач та інших даних) та в процесі її обробки. Якщо для фіксування первинної інформації викорис­товуються переважно паперові документи, то перероблена (вто­ринна) інформація фіксується машинним шляхом на різних носі­ях і засобах відображення.

 

Оброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. З погляду логіки управління та розміщення даних на носіях розрізняють логічну та фізичну структуру даних.

Під логічною розуміють структуру, яка враховує погляд користувача (управлінця) на дані, тобто таку, що будується на логіці управління, а не на його техніці. Як правило, вона багаторівнева, і відокремлювати інформаційні одиниці можна як з нижчого, так і з вищого рівня. Наприклад, для логічних структур даних у порядку укрупнення, характерне таке відокремлення елементів даних: символ, реквізит, показник, масив, інформаційний потік, інформаційна база.

Символ - це елемент даних, який не має змісту. Це елемен­тарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).

Реквізит (елемент, атрибут,ознака) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Доцільність відокремлення такої одиниці пояснюється тим, що потрібна однобічна характеристика конкретних об'єктів управління або лише кількісна, або лише якісна. Тому реквізити бувають двох видів: реквізити-основи та реквізити-ознаки. Реквізит-ознака розкриває якісні властивості об’єкта, а реквізит-основа – абсолютне або відносне його значення. У процесі обробки інформації вони мають різне значення: над реквізитами-основами виконуються арифметичні операції, а над реквізитами-ознаками - логічні.

Показник є структурною одиницею, яка характеризує будь-який конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків. Тому показник має назву, яка розкриває його форму і значення. На основі показників складають документи. В документі може бути кілька показників. Сукупність інформації, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт), називається повідомленням. Повідомлення, зафіксоване на матеріальному носії відповідно до правил, які існують, та має юридичну силу, називається документом. Документ має самостійне змістове значення і характеризується повним набором реквізитів та показників.

Масив даних. Це набір взаємопов'язаних даних однієї форми (однієї назви) з усіма її значеннями. Він інтерпретує реальні значення реквізитів, що утворюють інформаційне повідомлення. Прикладом масиву може бути сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві. Масив даних є основною інформаційною сукупністю, якою оперують у інформаційних процедурах.

Інформаційним потоком називають сукупність масивів даних, що стосуються однієї й тієї самої ділянки об’єкта.

Інформаційна базаз позиціїпідприємства (комерційної структури), - це уся сукупність інформації, яка є одиницею вищого рангу. Вона притаманна всім без винятку об’єктам, незалежно від рівня управлінської техніки. Вона становить основу інформаційної системи будь-якого об'єкта, передусім об'єкта управління, і є частиною ІС. В умовах використання ЕОМ вона може бути побудована як єдина база даних АБД або як сукупність кількох таких баз (що особливо часто буває на практиці).