Захворювання статевого члена
Захворювання яєчка і його оболонок
Водянка яєчка (гідроцеле).
Водянка - це скупчення рідини в порожнині власної оболонки яєчка. Вона може бути уродженою і набутою. Етіологічним фактором при набутих формах водянки є травма або хронічний запальний процес яєчка та його оболонки. У хворих виникає збільшення відповідної половини калитки, а при водянці обох яєчок — збільшення всієї калитки. Рідина, що скупчується в оболонках яєчка, прозора з жовтуватим відтінком, її кількість може сягати 1-2 л. При пальпації визначають неболючий еластичний утвір, при перкусії виявляють тупий звук. При проходженні пучка світла через калитку ця ділянка просвічується ' (діафаноскопія).
Лікування. Основним методом лікування є операція. Спосіб Вінкельмана полягає у розрізанні і наступному вивертанні та зшиванні оболонок яєчка назовні (рис. 275). За способом Бергмана оболонки висікають.
Орхіт - запалення яєчка. Може виникати після травми і перенесеної інфекційної хвороби (скарлатини, грипу, туберкульозу та ін.).
Епідидиміт - запалення придатків яєчка. Етіологія така ж, як при орхітах. Досить часто трапляється поєднане запалення яєчка та його придатка (орхоепідидиміт).
Клінічні ознаки. Захворювання розпочинається з підвищення температури тіла до 39-40°С і сильного болю в калитці. Шкіра її на боці запалення стає
гіперемованою, набряклою. Пальпація яєчка або його придатка викликає
сильний біль. Інколи захворювання супроводжується нагноєнням яєчка
або його придатка. Встановлення діагнозу, як правило, не викликає труднощів..
Лікування залежить від причини та виду збудника. Хворим з орхітом чи епідидимітом призначають ліжковий режим. У перші дні місцево рекомендують холод, у наступні - зігрівальні компреси, теплові процедури (парафін, діатермія, УВЧ). Призначають антибіотики, сульфаніламіди. Пропонують носити суспензорій. При нагноєннях проводять розкриття гнійників, гемікастрацію (видалення яєчка).
Фімоз - звуження крайньої плоті, яке заважає оголенню голівки статевого члена. Як правило, така патологія трапляється у дітей і має уроджений характер. У дорослих фімоз розвивається після травми або запалення (переважно гонорейного характеру) крайньої плоті.
Клінічні ознаки. При значному звуженні крайньої плоті у хворих виникає утруднене сечовипускання, сеча йде тонким струменем. Фімоз можепризвести до запалення крайньої плоті (баланопоститу), що супроводжується гіперемією, набряклістю.
Лікування. Методом вибору є операція. Проводять розсікання крайньої плоті (сіізсізіо) або кругове висікання (сігситсізіо) (рис.). При баланопоститі призначають місцево теплі ванночки з антисептиками, антибіотики, сульфаніламідні препарати, болезаспокійливі.
Парафімоз є ускладненням фімозу. Через звужену крайню плоть проскакує голівка статевого члена і защемлюється, що, в свою чергу, призводить до порушення кровообігу в голівці. Вона стає набряклою і синюшною. При несвоєчасній або запізнілій медичній допомозі може настати змертвіння голівки статевого члена.
Лікування. При незначному набряку голівки її змащують вазеліном, статевий член захоплюють II та III пальцями, а І пальцем, натискуючи на голівку, вправляють її. При неможливості вправлення проводять розсікання защемленого кільця і звільняють крайню плоть.