Основні обов’язки керівників та посадових осіб об'єктів у сфері техногенної безпеки.

ПЛАС і зміни до нього (в потрібному для якісного виконання своїх обов'язків обсязі) повинні бути вивчені персоналом організацій, що беруть участь у ліквідації аварії, та відповідними спецслужбами.

Впровадження ПЛАС.

Персонал усіх організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, повинен проходити навчання і практичну підготовку з метою підтримки постійної готовності.

На великих підприємствах для персоналу може бути організова­но спеціальне курсове навчання з ПЛАС на учбово-тренувальних поліго­нах з використанням комп'ютерних тренажерів і інших сучасних техніч­них засобів навчання.

Протягом року з імовірних аварійних ситуацій, що передбачені ПЛАС, повинні проводитись учбово-тренувальні заняття і учбові тривоги.

Графік проведення учбово-тренувальних занять і учбових тривог зат­верджується керівником підприємства (об'єкта) або органу місцевого са­моврядування, залежно від рівня аварії, і узгоджується з територіальним управлінням Держгірпромнагляду та територіальним управлінням МНС.

Учбові тривоги проводяться під керівництвом ВК за участю всіх організацій, участь яких передбачається оперативною частиною ПЛАС.

При незадовільних результатах учбової тривоги вона повинна бути проведена вдруге протягом 10 днів, після детального вивчення допу­щених помилок.

При проведенні тренувань слід практикувати участь незалежних спостерігачів, оскільки це забезпечує об'єктивну оцінку недоліків або поми­лок ПЛАС.

Необхідно також проводити тренування в екстремальних умовах (наприклад, під час перезміни, вночі, в холодну погоду, ін.).

Персонал сторонніх організацій і особи, що відвідують підприє­мство (об'єкт), повинні бути проінструктовані про свої дії у випадку ви­никнення аварії.

Необхідно підтримувати постійну готовність обладнання й за­собів інформації, які можуть знадобитися для отримання необхідних да­них у випадку аварії. Сюди можна віднести, наприклад, аналітичні методи і засоби для виявлення небезпечних речовин, а також заходи, що впровад­жуються при пошкодженні захисної оболонки небезпечної речовини.

Необхідно повідомити населення щодо систем оповіщення про аварійну ситуацію (аварію), які використовуються. Ці системи потрібно періодично перевіряти.

 

Керівники та посадові особи об'єктів повинні забезпечу­вати виконання нимог техногенної безпеки шляхом:

· додержання вимог та Правил, норм і стандартів щодо техногенної безпеки та цивільного захисту, а також виконання приписів посадових осіб Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки;

· розроблення та затвердження положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки на об'єктах, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

· організації навчання персоналу дій у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

· організації заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха­рактеру;

· фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки.

Керівники ПНО або ОПН, крім того, повинні забезпе­чити:

· проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстро­ваного у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 № 140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за № 970/11250);

· розробку планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (далі - ПЛАС);

· розробку спеціальних заходів протиаварійного захисту від­повідно до ПЛАС;

· створення матеріальних (об'єктових) резервів для запобі­гання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техно­генного характеру і їх наслідків;

· впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщен­ня населення у випадку їх виникнення;

· створення відповідно до чинного законодавства аварійно-рятувальних служб та необхідної для їх функціонування ма­теріально-технічної бази;

· впровадження та утримання у робочому стані засобів зв'язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і вико­ристання їх за призначенням;

· інформування органів, що відповідають за дії щодо ло­калізації та ліквідації аварії, про аварійні ситуації, які пов'язані з небезпечними речовинами і можуть завдати шкоди життю та здоров'ю населення і навколишньому середовищу;

· наявність постійно оновлюваного запасу відповідних ме­дичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтич­них препаратів, у тому числі кисню.

Керівники ПНО або ОПН повинні на основі міжгалузе­вої і галузевої нормативної документації, рекомендацій, довідко­вої і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на них та аналогічних об'єктах, здійснювати постійний аналіз небезпеки процесів ви­робництва, і інформувати місцеві органи виконавчої влади та орга­ни місцевого самоврядування про всі небезпеки, які встановлені в процесі аналізу, та об'єкти, які можуть опинитися у прогнозова­них зонах надзвичайних ситуацій, надавати їм результати викона­ного аналізу небезпеки ПНО або ОПН, а також інші матеріали, які потрібні для планування заходів цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Керівники ПНО або ОПН та власники (орендарі) ок­ремих територій, які визначені у Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на до­говірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятуваль­ними службами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1214, повинні забезпечити укладення угод на постійне обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами.

Будь-які аварійні плани, робочі документи, посадові інс­трукції та інші організаційно-розпорядчі документи об'єктів, які стосуються заходів забезпечення техногенної безпеки, незалежно від характеру їх діяльності, повинні містити відповідні вимоги, наведені у цих Правилах.

Посадові особи, на яких поширюється дія цих Правил, несуть персональну відповідальність за особисті порушення вимог Правил, а також за невжиття заходів з припинення порушень під­леглими посадовими особами або робітниками.