Приклади розрахунку перехідних процесів

Задача № 1

На кінці лінії постійного струму в навантаженні відбулося коротке замкнення. Електромагнітне реле захисту від короткого замикання з внутрішніми параметрами R, L, вимкнуло своїми контактами Sp (рис. Р13.1) лінію від джерела енергії, коли струм в ній досяг значення 30 А. Визначити закон зміни струму в лінії і проміжок часу, за який спрацює реле після короткого замикання, якщо R=3 Ом, L=0,2 Гн, Rл=2 Ом, Rн=20 Ом, U=200 B.

Рішення

 

1. Визначимо контур, в якому протікає перехідний процес.

Після виникнення короткого замикання (ввімкнення вимикача S на
рис. Р8.1) перехідний процес буде протікати в контурі, що включає реле з параметрами R, L та контактом Sр, опір лінії Rл та джерело енергії з
напругою U.

2. Позначимо напрям перехідного струму та обходу контуру.

3. Визначимо незалежні початкові умови із контуру до комутації з врахуванням вибраного напряму перехідного струму:

iL(0)=I=.

Такий струм протікав в колі до короткого замикання.

4. Складаємо рівняння перехідного процесу для контуру після комутації:

.

5. Рішення диференціального рівняння шукаємо в вигляді суми двох складових: і=іусв.

Для визначення усталеної складової перехідного струму іус розрахуємо коло після закінчення перехідного процесу:

iус=.

Вільну складову перехідного струму ів шукаємо як загальне рішення однорідного рівняння:

в вигляді: ,

де р – корінь характеристичного рівняння:

 

(R+Rл )+ pL=0,

звідки .

Тому ,

де – стала часу кола.

Таким чином і=іусв=40+Ае-25t A.

 

6. Сталу інтегрування А знаходимо із початкових умов при t=0:

 

і(0)=іус(0)+ів(0), 8=40+А, А= - 32 А.

Тепер можемо записати кінцевий вираз для перехідного струму:

 

і=40 - 32е-25t A. (1)

 

7. Визначимо проміжок часу tc, за який спрацює реле після виникнення короткого замикання.

За умовою реле спрацює, коли перехідний струм досягне значення 30А. Підставимо це значення струму в рівняння (1) і розрахуємо його відносно часу t=tc :

30=40-32, або 32=10.

Тоді , .

8. Побудуємо часову діаграму і(t), для цього спершу окремо побудуємо усталену складову перехідного струму
іус = 40 А – це пряма,
та вільну складову

 

в масштабі часу, кратному сталій часу кола τ=0,04 с.

Пам’ятаємо, що за інтервал часу τ вільна складова зменшується в е (е=2,71…) раз. Перехідний струм і знаходимо як суму і=іусв. За кривою і(t) для струму І=30 А визначаємо час спрацювання реле tc. (рис. Р13.2).

Задача № 2

Коло зі змішаним з’єднанням елементів R1, C, R2 знаходиться під постійною напругою U=120 В. Визначити закони зміни перехідних напруг на конденсаторі і струму в ньому після вимикання вимикача, якщо R1=40 Ом, R2=20 Ом, С=50 мкФ
(рис. Р13.3).

Рішення

 

1. Показуємо в контурі, де протікає перехідний процес, напрямок перехідного струму і та напруги на конденсаторі uc і обхід контуру за напрямом перехідного струму.

2. Визначимо незалежні початкові умови uc(0) з кола до комутації:

.

3. Складемо рівняння перехідного процесу для контуру після комутації, в якому протікає перехідний струм:

, або , де .

4. Рішення цього рівняння шукаємо в вигляді суми двох складових:

Усталену складову ucус знаходимо в колі після комутації для усталеного режиму:

.

В усталеному режимі струм в колі не протікає, тому uR1= 0, а

uсус=U=120 В.

Вільну складову uсв знаходимо як загальне рішення однорідного рівняння

в вигляді: ucв=АеPt ,

де р - корінь характеристичного рівняння R1C p+1=0.

.

Таким чином .

5. Визначимо сталу інтегрування А із початкових умов:

 

,

 

звідки А=- 80 В.

Кінцевий вираз для перехідної напруги на конденсаторі має такий вигляд:

.

6. Знаходимо перехідний струм:

 

 

Задача № 3

 

Електричне коло (рис. Р13.4) підключене до джерела постійного струму. Визначити закони зміни струмів в гілках і1, і2 і напруги на вході кола uаб після вимкнення вимикача, якщо R1=R2=10 Ом,
J=2 A, С=100 мкФ
.

 

Рішення

 

1. Показуємо напрямок перехідних струмів в гілках.

2. Визначаємо незалежні початкові умови uc(0) з кола до комутації:

так як джерело струму замкнене накоротко, то uc(0)= uаб(0)= 0.

3. Складемо рівняння за I-м законом Кірхгофа для вузла «а»:

і12=J.

Наступні перетворення будемо здійснювати відносно струму і2 враховуючи, що: ,

отримаємо:

або, враховуючи, що

4. Вирішимо отримане рівняння, рішення будемо шукати в вигляді:

де

р – корінь характеристичного рівняння, рівний:

 

.

Таким чином

.

5. Визначимо сталу інтегрування А із початкових умов при t=0:

 

Тоді .

 

6. Визначимо перехідні струми в гілках:

 

7. Визначимо напругу на вході кола

 

.

 

Задача № 4

Знайти перехідну напругу на обкладинках конденсатора після вимикання вимикача S в колі рис. Р13.5, якщо u=200sin(1000t+ψu) B,
R=50 Ом, L=0,05 Гн, С=20 мкФ
і при t=0 напруга, зростаючи, досягає позитивної величини, рівної її діючому значенню.

 

Рішення

1. Попередньо знаходимо початкову фазу прикладеної напруги u із умови:

або 135°.

В нашому випадку ψu=45°, так як комутація виконується в той момент, коли напруга зростає в області позитивних значень.

Таким чином:

.

1. Знаходимо напругу на конденсаторі в колі до комутації:

 

де

 

В показовій формі:

.

 

Переходячи до тригонометричної форми, отримаємо напругу на конденсаторі до комутації:

2. Визначаємо незалежні початкові умови:

 

3. Складемо рівняння перехідного процесу за ІІ-м законом Кірхгофа для контуру R,C відносно uc:

4. Вирішимо складено рівняння:

 

5. При t=0:

uc(0)=ucус(0)+ucв(0),

.

 

Тому .

 

Задача № 5

Визначити перехідний струм при включенні кола рис. Р13.6 на постійну напругу , якщо ; ; .

 

Рішення

 

1. Відповідно до полярності прикладеної напруги вказуємо на схемі (рис. Р8.6) позитивний напрямок перехідного струму.

2. На підставі закону Ома складемо вираз для перехідного струму в операторній формі:

.

3. За допомогою теореми розкладання за знайденим операторним струмом знайдемо перехідний струм

.

Знайдемо корні рівняння ,

 

, ,

 

Обчислимо значення похідної при знайдених коренях

,

,

.

 

Знайдемо значення :

.

 

Підставимо у формулу розкладання числові значення величин:

 

.

 

При необхідності будь-яку перехідну напругу на ділянці кола можна знайти відразу, не обчислюючи струм. Наприклад:

Застосувавши до цього виразу теорему розкладання, знайдемо .

 

Задача № 6

Розрахувати перехідний процес при відключенні кола рис. Р13.7 від джерела постійної напруги, якщо

Рішення

 

При вимиканні рубильника S утвориться коло з послідовним з’єднанням R, та , до якого можна застосувати закон Ома для ненульових початкових умов.

1. Задамося напрямками перехідних струму, напруги на конденсаторі та обходу контуру (рис. Р13.7).

2. Визначимо значення струму в котушці та напруги на конденсаторі в колі до комутації з врахуванням вибраного напряму перехідного процесу:

, "+" – тому, що співпадає з ;

uc(0)= - U= - 150 B.

3. Складемо вираз для операторного перехідного струму за законом Ома для ненульових початкових умов:

.

так як немає джерела енергії в контурі після комутації.

 

4. За допомогою теореми розкладання за операторним струмом знайдемо перехідний струм:

.

Визначимо корені рівняння

, , , ,

.

Визначимо похідну та її значення при знайдених коренях:

.

,

.

Знайдемо значення :

,

Підставивши у формулу розкладення числові значення величин, отримаємо:

5. Зробимо перевірку

1) На відповідність початковим умовам:

при t=0 .

2) На відповідність усталеним значенням:

при .

Умови задачі задовольняються.

4. Побудуємо криву перехідного струму (рис. Р13.8). При побудові складових перехідного струму враховуємо, що а .

 
 


Задача № 7

Розрахувати класичним методом перехідний струм в резисторі R3
(рис. 13.9) а також інші перехідні струми та напругу на конденсаторі, якщо: U=10 B, R1 =50 Ом, R2 =16,67 Ом, R3 =33,33 Ом, С=1 мкФ.

Розв’язок.

1. Аналізуємо схему. Бачимо, що в усталеному режимі до комутації струм через R3 не протікав, а після комутації в усталеному режимі він дорівнює струму І2. Для розрахунку перехідного процесу задаємо напрями перехідних струмів і1, і2, і3, напруги на конденсаторі uс та обходу контурів.

За класичним методом перехідний струм і3 в резисторі R3 (як і інші перехідні струми та напруги) знаходимо як суму вільної та усталеної складових:

і3= і+ і.

2. Визначаємо початкові умови.

Спершу із кола до комутації (рис. 13.9,а) визначаємо незалежні початкові умови, в даному колі це напруга на конденсаторі uс(0). Конденсатор представлений розривом вітки, тому що постійний струм по ньому не протікає.

 

uс(0)= І2 R2, де І21=U/(R1+ R2)=0,15 А, тому uс(0)=2,5 В.

 
 

Тепер визначаємо залежні початкові умови із схеми після комутації (рис. 13.9,б) з урахуванням незалежних початкових умов:

із контуру І маємо:

і3(0+)= і2(0+)= uс(0)/(R3+ R2)=0,05 А,

із зовнішнього контуру :

і1(0+)=(U - uс(0))/ R1=0,15 А,

за І законом Кірхгофа:

іс(0+)= і1(0+) - і2(0+)=0,1 А.

3. Для кола після комутації складаємо за законами Кірхгофа систему рівнянь перехідного процесу і вирішуємо її відносно і3 чи будь-якої іншої невідомої величини. В нашому випадку це краще зробити відносно uc.

і1= і2+ іc, іc =С d uc / dt,

uc – U + і1 R1 =0, → і1=(U - uc )/ R1,

uc – і2 (R2+R3 ) =0, → і2=- uc /( R2+ R3 ).

Підставивши значення струмів в перше рівняння, отримаємо:

 

R1 (R2+R3 ) С d uc / dt +(R1 +R2+R3 ) uc = U (R2+R3 ).

 

Рішення цього неоднорідного диференціального рівняння першого порядку за класичним методом шукаємо в вигляді:

uc = uc у+ uc в= uc у+= uc у+.

Аналогічно знаходимо і всі струми, наприклад:

і3= і+ і= і+= і+,

де:

р – корінь характеристичного рівняння;

– стала часу.

Корінь характеристичного рівняння р знаходимо з характеристичного рівняння, записаного на основі отриманого уже однорідного диференціального рівняння (праву частину прирівнюємо нулю) шляхом заміни

d uc / dt → р, uc → 1.

Маємо

­ – характеристичне рівняння.

 

Характеристичне рівняння можна також скласти за методом комплексного опору. Наприклад, за комплексним вхідним опором кола після комутації (можна відносно розімкнутих затискачів будь-якої гілки)

шляхом заміни на р та прирівнявши Z(p) до нуля маємо:

 

, ,

 

­ – характеристичне рівняння,

звідки:

.

Стала часу

.

В колі першого порядку (з одним внутрішнім накопичувачем енергії) вільна складова перехідної напруги uc в чи перехідного струму в резисторі R3 (як і будь-якого іншого) буде дорівнювати:

 

; ,

або через сталу часу:

; .

 

Тому процес знаходження вільної складової в колі першого порядку можна спростити, знаючи, що в колі з R, L

τ=L/Rекв,

а в колі з R, С

τ= Rекв С,

визначивши сталу часу τ не складаючи характеристичного рівняння. Для цього достатньо знайти еквівалентний активний опір кола Rекв відносно затискачів індуктивної котушки чи конденсатора.

В нашому прикладі Rекв відносно затискачів конденсатора дорівнює:

 

Rекв=Ом.

 

Тоді τ= Rекв С =25 10-6 с.

 

4. Визначимо усталені складові перехідних струмів та напруг із кола після комутації

і= і= і=І= U/(R1+ R2+ R3 )=0,1 А, іс.у=0,

uс.у= І (R2+ R3 )=5 В.

 

5. Визначимо сталі інтегрування із початкових умов. При t=0 для струму і3 маємо:

 

і3(0)= і(0)+ і(0)= і(0)+А3,

звідки

А3= і3(0)-і(0),

 

Оскільки в колах першого порядку ів(0)=Ае0=А,

тому завжди А= і(0)-іу(0),

 

тоді рішення за класичним методом (11.1) можна записати так:

і=іу+ [і(0)-іу (0)]. (11.2)

 

Це є загальна форма рішення диференційного рівняння, що описує перехідний процес в лінійному колі з одним накопичувачем енергії.

В колах постійного струму значення іу(0)= іу, а в колах змінного струму іу(0) треба визначати, тому що залежить від початкової фази синусоїди.

6. Записуємо кінцеві вирази перехідних струмів та напруг:

 

і3+ [і3(0)-і(0)]=0,1+(0,05-0,1) =0,1- 0,05А, і2 = і3,

і1= і+ [і1(0)-і(0)]=0,1+(0,15-0,1) =0,1+ 0,05А,

uc= uc.у+ [uc(0)-uc.у(0)]=5+(2,5-5) =5-2,5B,

іс= іс.у+ [іс(0)-іс.у(0)]=0+(0,1- 0) =0,1А,

або

іс=Cduc /dt=0,1А.

 

7. Побудуємо графік перехідного струму і3, для чого графічно складемо усталену та вільну складові струму (рис. 13.9,в).

Усталена складова і – це пряма лінія, паралельна вісі часу. Вільну складову і побудуємо за значеннями в моменти часу, кратні сталій часу τ= 25 10-6 с. Пам’ятаємо, що за час τ вільна складова зменшується в е = 2,71…раз.

8. Перевірка.

Перевірку правильності розрахунку проведемо за допомогою балансу енергії для вільних складових.

Енергія, що витрачається на тепло:

.

Енергія електричного поля конденсатора:

.

Таким чином .

Перевірку можна зробити за відповідністю знайдених перехідних струмів і напруг початковим та кінцевим умовам. Наприклад, перехідна напруга на конденсаторі

при t=0:

uc(0)=5-2,5е0 =2,5 В,

при t= ∞:

uc(∞)= uс.у =5-2,5е - ∞ =5 В,

що співпадає з раніше знайденими значеннями.

 

Задача № 8

 

Розрахувати перехідний струм в резисторі R2 (рис. 13.10), якщо: U =70 B, R1 = R2 =10 Ом, R3 =30 Ом, L = 0,175 Гн.

 

Розв’язок.

Скористаємося загальною формулою рішення диференційного рівняння, що описує перехідний процес в лінійному колі з одним накопичувачем енергії

і1+ [і1(0)-і(0)].

 

Незалежні початкові умови

 

і2(0)= іL(0)=0.