Приклади розрахунку перехідних процесів
Задача № 1
На кінці лінії постійного струму в навантаженні відбулося коротке замкнення. Електромагнітне реле захисту від короткого замикання з внутрішніми параметрами R, L, вимкнуло своїми контактами Sp (рис. Р13.1) лінію від джерела енергії, коли струм в ній досяг значення 30 А. Визначити закон зміни струму в лінії і проміжок часу, за який спрацює реле після короткого замикання, якщо R=3 Ом, L=0,2 Гн, Rл=2 Ом, Rн=20 Ом, U=200 B.
Рішення
1. Визначимо контур, в якому протікає перехідний процес.
Після виникнення короткого замикання (ввімкнення вимикача S на
рис. Р8.1) перехідний процес буде протікати в контурі, що включає реле з параметрами R, L та контактом Sр, опір лінії Rл та джерело енергії з
напругою U.
2. Позначимо напрям перехідного струму та обходу контуру.
3. Визначимо незалежні початкові умови із контуру до комутації з врахуванням вибраного напряму перехідного струму:
iL(0)=I=.
Такий струм протікав в колі до короткого замикання.
4. Складаємо рівняння перехідного процесу для контуру після комутації:
.
5. Рішення диференціального рівняння шукаємо в вигляді суми двох складових: і=іус+ів.
Для визначення усталеної складової перехідного струму іус розрахуємо коло після закінчення перехідного процесу:
iус=.
Вільну складову перехідного струму ів шукаємо як загальне рішення однорідного рівняння:
в вигляді: ,
де р – корінь характеристичного рівняння:
(R+Rл )+ pL=0,
звідки .
Тому ,
де – стала часу кола.
Таким чином і=іус+ів=40+Ае-25t A.
6. Сталу інтегрування А знаходимо із початкових умов при t=0:
і(0)=іус(0)+ів(0), 8=40+А, А= - 32 А.
Тепер можемо записати кінцевий вираз для перехідного струму:
і=40 - 32е-25t A. (1)
7. Визначимо проміжок часу tc, за який спрацює реле після виникнення короткого замикання.
За умовою реле спрацює, коли перехідний струм досягне значення 30А. Підставимо це значення струму в рівняння (1) і розрахуємо його відносно часу t=tc :
30=40-32, або 32
=10.
Тоді
,
.
8. Побудуємо часову діаграму і(t), для цього спершу окремо побудуємо усталену складову перехідного струму
іус = 40 А – це пряма,
та вільну складову
в масштабі часу, кратному сталій часу кола τ=0,04 с.
Пам’ятаємо, що за інтервал часу τ вільна складова зменшується в е (е=2,71…) раз. Перехідний струм і знаходимо як суму і=іус+ів. За кривою і(t) для струму І=30 А визначаємо час спрацювання реле tc. (рис. Р13.2).
Задача № 2
Коло зі змішаним з’єднанням елементів R1, C, R2 знаходиться під постійною напругою U=120 В. Визначити закони зміни перехідних напруг на конденсаторі і струму в ньому після вимикання вимикача, якщо R1=40 Ом, R2=20 Ом, С=50 мкФ
(рис. Р13.3).
Рішення
1. Показуємо в контурі, де протікає перехідний процес, напрямок перехідного струму і та напруги на конденсаторі uc і обхід контуру за напрямом перехідного струму.
2. Визначимо незалежні початкові умови uc(0) з кола до комутації:
.
3. Складемо рівняння перехідного процесу для контуру після комутації, в якому протікає перехідний струм:
, або
, де
.
4. Рішення цього рівняння шукаємо в вигляді суми двох складових:
Усталену складову ucус знаходимо в колі після комутації для усталеного режиму:
.
В усталеному режимі струм в колі не протікає, тому uR1= 0, а
uсус=U=120 В.
Вільну складову uсв знаходимо як загальне рішення однорідного рівняння
в вигляді: ucв=АеPt ,
де р - корінь характеристичного рівняння R1C p+1=0.
.
Таким чином .
5. Визначимо сталу інтегрування А із початкових умов:
,
звідки А=- 80 В.
Кінцевий вираз для перехідної напруги на конденсаторі має такий вигляд:
.
6. Знаходимо перехідний струм:
Задача № 3
Електричне коло (рис. Р13.4) підключене до джерела постійного струму. Визначити закони зміни струмів в гілках і1, і2 і напруги на вході кола uаб після вимкнення вимикача, якщо R1=R2=10 Ом,
J=2 A, С=100 мкФ.
Рішення
1. Показуємо напрямок перехідних струмів в гілках.
2. Визначаємо незалежні початкові умови uc(0) з кола до комутації:
так як джерело струму замкнене накоротко, то uc(0)= uаб(0)= 0.
3. Складемо рівняння за I-м законом Кірхгофа для вузла «а»:
і1+і2=J.
Наступні перетворення будемо здійснювати відносно струму і2 враховуючи, що: ,
отримаємо:
або, враховуючи, що
4. Вирішимо отримане рівняння, рішення будемо шукати в вигляді:
де
р – корінь характеристичного рівняння, рівний:
.
Таким чином
.
5. Визначимо сталу інтегрування А із початкових умов при t=0:
Тоді .
6. Визначимо перехідні струми в гілках:
7. Визначимо напругу на вході кола
.
Задача № 4
Знайти перехідну напругу на обкладинках конденсатора після вимикання вимикача S в колі рис. Р13.5, якщо u=200sin(1000t+ψu) B,
R=50 Ом, L=0,05 Гн, С=20 мкФ і при t=0 напруга, зростаючи, досягає позитивної величини, рівної її діючому значенню.
Рішення
1. Попередньо знаходимо початкову фазу прикладеної напруги u із умови:
або 135°.
В нашому випадку ψu=45°, так як комутація виконується в той момент, коли напруга зростає в області позитивних значень.
Таким чином:
.
1. Знаходимо напругу на конденсаторі в колі до комутації:
де
В показовій формі:
.
Переходячи до тригонометричної форми, отримаємо напругу на конденсаторі до комутації:
2. Визначаємо незалежні початкові умови:
3. Складемо рівняння перехідного процесу за ІІ-м законом Кірхгофа для контуру R,C відносно uc:
4. Вирішимо складено рівняння:
5. При t=0:
uc(0)=ucус(0)+ucв(0),
.
Тому .
Задача № 5
Визначити перехідний струм при включенні кола рис. Р13.6 на постійну напругу , якщо
;
;
.
Рішення
1. Відповідно до полярності прикладеної напруги вказуємо на схемі (рис. Р8.6) позитивний напрямок перехідного струму.
2. На підставі закону Ома складемо вираз для перехідного струму в операторній формі:
.
3. За допомогою теореми розкладання за знайденим операторним струмом знайдемо перехідний струм
.
Знайдемо корні рівняння ,
,
,
Обчислимо значення похідної при знайдених коренях
,
,
.
Знайдемо значення :
.
Підставимо у формулу розкладання числові значення величин:
.
При необхідності будь-яку перехідну напругу на ділянці кола можна знайти відразу, не обчислюючи струм. Наприклад:
Застосувавши до цього виразу теорему розкладання, знайдемо .
Задача № 6
Розрахувати перехідний процес при відключенні кола рис. Р13.7 від джерела постійної напруги, якщо
Рішення
При вимиканні рубильника S утвориться коло з послідовним з’єднанням R, та
, до якого можна застосувати закон Ома для ненульових початкових умов.
1. Задамося напрямками перехідних струму, напруги на конденсаторі та обходу контуру (рис. Р13.7).
2. Визначимо значення струму в котушці та напруги на конденсаторі в колі до комутації з врахуванням вибраного напряму перехідного процесу:
, "+" – тому, що
співпадає з
;
uc(0)= - U= - 150 B.
3. Складемо вираз для операторного перехідного струму за законом Ома для ненульових початкових умов:
.
так як немає джерела енергії в контурі після комутації.
4. За допомогою теореми розкладання за операторним струмом знайдемо перехідний струм:
.
Визначимо корені рівняння
,
,
,
,
.
Визначимо похідну та її значення при знайдених коренях:
.
,
.
Знайдемо значення :
,
Підставивши у формулу розкладення числові значення величин, отримаємо:
5. Зробимо перевірку
1) На відповідність початковим умовам:
при t=0 .
2) На відповідність усталеним значенням:
при
.
Умови задачі задовольняються.
4. Побудуємо криву перехідного струму (рис. Р13.8). При побудові складових перехідного струму враховуємо, що а
.
![]() |
Задача № 7
Розрахувати класичним методом перехідний струм в резисторі R3
(рис. 13.9) а також інші перехідні струми та напругу на конденсаторі, якщо: U=10 B, R1 =50 Ом, R2 =16,67 Ом, R3 =33,33 Ом, С=1 мкФ.
Розв’язок.
1. Аналізуємо схему. Бачимо, що в усталеному режимі до комутації струм через R3 не протікав, а після комутації в усталеному режимі він дорівнює струму І2. Для розрахунку перехідного процесу задаємо напрями перехідних струмів і1, і2, і3, напруги на конденсаторі uс та обходу контурів.
За класичним методом перехідний струм і3 в резисторі R3 (як і інші перехідні струми та напруги) знаходимо як суму вільної та усталеної складових:
і3= і3у+ і3в.
2. Визначаємо початкові умови.
Спершу із кола до комутації (рис. 13.9,а) визначаємо незалежні початкові умови, в даному колі це напруга на конденсаторі uс(0). Конденсатор представлений розривом вітки, тому що постійний струм по ньому не протікає.
uс(0)= І2 R2, де І2=І1=U/(R1+ R2)=0,15 А, тому uс(0)=2,5 В.
![]() |
Тепер визначаємо залежні початкові умови із схеми після комутації (рис. 13.9,б) з урахуванням незалежних початкових умов:
із контуру І маємо:
і3(0+)= і2(0+)= uс(0)/(R3+ R2)=0,05 А,
із зовнішнього контуру :
і1(0+)=(U - uс(0))/ R1=0,15 А,
за І законом Кірхгофа:
іс(0+)= і1(0+) - і2(0+)=0,1 А.
3. Для кола після комутації складаємо за законами Кірхгофа систему рівнянь перехідного процесу і вирішуємо її відносно і3 чи будь-якої іншої невідомої величини. В нашому випадку це краще зробити відносно uc.
і1= і2+ іc, іc =С d uc / dt,
uc – U + і1 R1 =0, → і1=(U - uc )/ R1,
uc – і2 (R2+R3 ) =0, → і2=- uc /( R2+ R3 ).
Підставивши значення струмів в перше рівняння, отримаємо:
R1 (R2+R3 ) С d uc / dt +(R1 +R2+R3 ) uc = U (R2+R3 ).
Рішення цього неоднорідного диференціального рівняння першого порядку за класичним методом шукаємо в вигляді:
uc = uc у+ uc в= uc у+= uc у+
.
Аналогічно знаходимо і всі струми, наприклад:
і3= і3у+ і3в= і3у+= і3у+
,
де:
р – корінь характеристичного рівняння;
– стала часу.
Корінь характеристичного рівняння р знаходимо з характеристичного рівняння, записаного на основі отриманого уже однорідного диференціального рівняння (праву частину прирівнюємо нулю) шляхом заміни
d uc / dt → р, uc → 1.
Маємо
– характеристичне рівняння.
Характеристичне рівняння можна також скласти за методом комплексного опору. Наприклад, за комплексним вхідним опором кола після комутації (можна відносно розімкнутих затискачів будь-якої гілки)
шляхом заміни на р та прирівнявши Z(p) до нуля маємо:
,
,
– характеристичне рівняння,
звідки:
.
Стала часу
.
В колі першого порядку (з одним внутрішнім накопичувачем енергії) вільна складова перехідної напруги uc в чи перехідного струму в резисторі R3 (як і будь-якого іншого) буде дорівнювати:
;
,
або через сталу часу:
;
.
Тому процес знаходження вільної складової в колі першого порядку можна спростити, знаючи, що в колі з R, L
τ=L/Rекв,
а в колі з R, С
τ= Rекв С,
визначивши сталу часу τ не складаючи характеристичного рівняння. Для цього достатньо знайти еквівалентний активний опір кола Rекв відносно затискачів індуктивної котушки чи конденсатора.
В нашому прикладі Rекв відносно затискачів конденсатора дорівнює:
Rекв=Ом.
Тоді τ= Rекв С =25 10-6 с.
4. Визначимо усталені складові перехідних струмів та напруг із кола після комутації
і3у= і2у= і1у=І= U/(R1+ R2+ R3 )=0,1 А, іс.у=0,
uс.у= І (R2+ R3 )=5 В.
5. Визначимо сталі інтегрування із початкових умов. При t=0 для струму і3 маємо:
і3(0)= і3у(0)+ і3в(0)= і3у(0)+А3,
звідки
А3= і3(0)-і3у (0),
Оскільки в колах першого порядку ів(0)=Ае0=А,
тому завжди А= і(0)-іу(0),
тоді рішення за класичним методом (11.1) можна записати так:
і=іу+ [і(0)-іу (0)]. (11.2)
Це є загальна форма рішення диференційного рівняння, що описує перехідний процес в лінійному колі з одним накопичувачем енергії.
В колах постійного струму значення іу(0)= іу, а в колах змінного струму іу(0) треба визначати, тому що залежить від початкової фази синусоїди.
6. Записуємо кінцеві вирази перехідних струмів та напруг:
і3=і3у+ [і3(0)-і3у(0)]=0,1+(0,05-0,1)
=0,1- 0,05
А, і2 = і3,
і1= і1у+ [і1(0)-і1у(0)]=0,1+(0,15-0,1)
=0,1+ 0,05
А,
uc= uc.у+ [uc(0)-uc.у(0)]=5+(2,5-5)
=5-2,5
B,
іс= іс.у+ [іс(0)-іс.у(0)]=0+(0,1- 0)
=0,1
А,
або
іс=Cduc /dt=0,1А.
7. Побудуємо графік перехідного струму і3, для чого графічно складемо усталену та вільну складові струму (рис. 13.9,в).
Усталена складова і3у – це пряма лінія, паралельна вісі часу. Вільну складову і3в побудуємо за значеннями в моменти часу, кратні сталій часу τ= 25 10-6 с. Пам’ятаємо, що за час τ вільна складова зменшується в е = 2,71…раз.
8. Перевірка.
Перевірку правильності розрахунку проведемо за допомогою балансу енергії для вільних складових.
Енергія, що витрачається на тепло:
.
Енергія електричного поля конденсатора:
.
Таким чином .
Перевірку можна зробити за відповідністю знайдених перехідних струмів і напруг початковим та кінцевим умовам. Наприклад, перехідна напруга на конденсаторі
при t=0:
uc(0)=5-2,5е0 =2,5 В,
при t= ∞:
uc(∞)= uс.у =5-2,5е - ∞ =5 В,
що співпадає з раніше знайденими значеннями.
Задача № 8
Розрахувати перехідний струм в резисторі R2 (рис. 13.10), якщо: U =70 B, R1 = R2 =10 Ом, R3 =30 Ом, L = 0,175 Гн.
Розв’язок.
Скористаємося загальною формулою рішення диференційного рівняння, що описує перехідний процес в лінійному колі з одним накопичувачем енергії
і1=і1у+ [і1(0)-і1у (0)].
Незалежні початкові умови
і2(0)= іL(0)=0.