Модельне уявлення взаємозв’язків в економіці має декілька основних типів.

1. Макроструктурна модель:

а) вартісний прогноз основних макроекономічних показників;

б) виявлення реакції моделі економічної системи на зміни конкретного управляючого параметру, що розглядається і затверджується законодавчими органами;

в) виявлення наслідків розпорядження обмеженими виробничими ресурсами держави на фінансову систему країни;

г) можливості і наслідки підтримки НТП.

2. Структурно-галузева модель:

а) побудова базової моделі міжгалузевого балансу за звітні роки;

б) розробка першого варіанту прогнозного балансу міжгалузевих зв’язків в країні на перспективу;

в) розробка другого варіанту прогнозного балансу;

г) узгодження двох вищеназваних прогнозних варіантів.

3. Фінансово-вартісна модель національної економіки.

Призначається для обґрунтування фінансової збалансованості в економіці за допомогою використання інструментарію системи національних рахунків.

V. Об’єктами державного впливу на економіку є умови, процеси та відносини, що відбуваються в сфері суспільного відтворення, функціонування якої ринкових механізм забезпечує незадовільно або не забезпечує.

За рівнем задач, що розв’язуються, виділяються наступні об’єкти ДРЕ:

1) загальнодержавні процеси

2) крупні сектори економіки

3) галузі і корпорації

4) комплексний розвиток регіонів.

Суб’єктами ДРЕ є носії економічних інтересів, фізичні і юридичні особи й утворені ними групи. Вони розрізняються за рядом ознак: майновою, доходами, видом діяльності, професійними та регіональними характеристиками.

VI. Система соціально-економічних норм і нормативів, що регулюють процес споживання, охоплюють норми і нормативи споживання товарів, послуг, розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури та економіко-екологічні.

Розрахунок норм споживання платних послуг базується на двох принципах:

- вибір основного чинника, що визначає розмір потреб у певному виді послуг;

- облік демографічних характеристик населення країни.

Для розробки нормативів споживання товарів і послуг застосовуються методи:

1) нормативний – передбачає мінімальні норми харчування, забезпеченості товарами тривалого використання, норми розвитку мережі установ комунально-побутового та соціального обслуговування населення; нормативи охоплення населення різними видами платних послуг; норм забезпечення житловою площею, телефоном, газом та ін.;

2) статистичний – полягає в здійсненні аналізу з метою виявлення закономірностей споживання товарів і послуг за їх видами; аналіз динаміки показників доходів населення, можливих витрат та бюджетних надходжень;

3) евристичний – полягає у використанні експертних оцінок із залученням матеріалів соціологічних досліджень.

В економічній системі визначається нормативне функціонування соціальної інфраструктури, які спираються на наступні дані:

- чисельність населення, його динаміка, сімейний та віковий склад по території загалом та її підрозділами;

- наявність об’єктів невиробничої сфери та їх потужність в натуральному обчисленні;

- обсяги введення в дію об’єктів невиробничого призначення;

- розміри вибуття об’єктів матеріальної бази соціальної інфраструктури;

- нормативна питома вага кошторисної вартості будівництва об’єктів соціальної інфраструктури, яку розробляють головні організації та відомства;

- обґрунтований облік стану та прогнозу розвитку конкретної галузі соціальної сфери, характерної для певного територіального підрозділу.

Система екологічних нормативів:

- нормативи екологічної безпеки;

- нормативи використання природних ресурсів;

- нормативи платежів і тарифів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища.