Вони прийшли (не прийшли).

Present Perfect

Теперішній доконаний час вживається частіше в простих реченнях, не залежить від наявності наступної дії, оскільки має на увазі, що дія відбулася до теперішнього моменту. «Тепер» виступає таким моментом, до якого відбулася ця дія.

Вона вже написала вправу – She has already written the exercise – в українській мові це звичайний минулий час, бо дія вже відбулася, а от англійці вважають таку дію теперішньою доконаною. Чому вона повинна бути перекладена теперішнім доконаним часом? Тому що дія вже відбулася відносно «зараз», «тепер», є результат цієї дії, і не вказаний момент часу, коли вона відбулася. Також наявне слово-індикатор «вже». Якщо замість слова «вже» поставити, наприклад, «вчора», «в 2 годині», то це вже не може бути перфектом, а тільки Past Indefinite. Буквальний переклад англійського речення: вона вже має написану вправу. «Має написану» - яскраве вираження результату дії. Ще приклади речень з цією дією:

Я вже сказав їм про це – I have already told them about it.

Вони щойно прийшли. (абовони ще не прийшли) – They have just come.

Я її не бачив з вівторка – I haven’t seen her since Tuesday.

Вона ніколи не була в Парижі – She has never been to Paris.

Слід звернути увагу і пам’ятати, що доконана дія може бути як стверджувальною, так і заперечною. Відсутність результату – також результат. Констатація відсутності доконаної дії (вони ще не прийшли) граматично може бути прирівняна до такої доконаної дії (вони вже прийшли), тому і вживається доконаний час.

Такі речення часто вживаються у теперішньому доконаному часі навіть без слів-індикаторів:

Вона була у Парижі двічі. (або простовона була (не була) в Парижі).

Я її не бачив. (абоя її бачив).

Треба зазначити, що у цьому випадку треба слідкувати за контекстом (попереднім чи наступним), бо можлива наявність інформації, яка може підказати, чи ця дія має прив’язку до минулого моменту, чи вона швидше доконана. Слід також нагадати, що такий тип речення може вживатися як в Past Indefinite, так і в Present Perfect, і слухач, який нас слухає, відповідно і буде сприймати цю дію такою, якою ми її зробимо. З граматичної точки зору, якщо не брати до уваги контекст, обидва варіанти коректні.

Приклад контексту: Ну де ж вони? Мали би вже бути, а нема, і не дзвонять… А, ось! Вони прийшли! – з контексту явно випливає, що вони прийшли зараз, вони є тут, тобто наявний результат дії, яка щойно відбулася. Відповідно, вживаємо теперішній доконаний час.

Я приймав вчора екзамен, і думав, що їх не буде. Але я помилився. Вони прийшли! – з даного контексту явно випливає, що це все відбувалося вчора, тому тут буде однозначно вжитий минулий неозначений час.

Ще приклад:

Не треба йому дзвонити. Я йому все розповів. Доконана дія – результат (він все знає, бо я йому розповів, тому нема сенсу дзвонити) + відсутність обставини часу. По контексту видно, що ця дія є явно доконаною відносно теперішнього моменту.

Ми в суботу так гарно поспілкувались. Було цікаво. Я йому все розповів.– минулий неозначений час. З контексту (попередніх речень) явно видно, що це все відбулося в суботу.

Тепер приклад, як нас зрозуміють, якщо ми перекладемо чи скажемо одне і те ж речення різними часами. Речення: Вона взяла твою книжку.

Якщо ми скажемо She has taken your book, вживаючи перфект, то співрозмовник зрозуміє, що вона недавно взяла його книжку, і тої книжки в результаті нема на місці, взяти її і почитати відповідно не можна.

Якщо ж ми скажемо She took your book, то тут співрозмовник зрозуміє, що десь-колись вона брала, або взяла його книжку, і цілком можливо, що ця книжка вже повернута і є на місці, а, може, й досі в неї.

Бачите, як це виглядає? Ми вибираємо той чи інший час в залежності від того, яку інформацію хочемо донести до співрозмовника.

Минулий і майбутній доконаний час вживаються або в складнопідрядних реченнях, у яких дія одного з простих речень (у складі складнопідрядного) передує дії іншого, або в простих, які містять обставину часу типу «до такого-то моменту».