Експерт

Експерт — це особа, яка має необхідні спеціальні знання для дачі висновку з питань, що досліджуються, і призначена особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) постановою (ухвалою) як експерт для провадження судової експертизи.

Експертиза призначається у разі, якщо для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Як експерта може бути викликано будь-яку особу, що має необхідні знання для дачі висновку з питань, що досліджуються. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Експерт дає висновок від свого імені й несе за нього особисту відповідальність. За необхідності в справі може бути призначено кількох експертів, які дають загальний висновок. Якщо експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але непогодження з ним повинно бути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Якщо експертизу буде визнано неповною або не досить ясною, може бути призначено додаткову експертизу, яку доручать тому самому або іншому експертові.

Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або якщо є сумніви в його правильності, може бути призначено повторну експертизу, яку доручають іншому експертові або іншим експертам.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій аб₀ іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше буд_и ревізорами в справі.

Особа, яку призначено експертом, зобов'язана з'явитися за викликом * дати правильний висновок з поставлених запитань.

За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудового слідства або дізнання експерт несе відповідальність за ч. 2 ст. 1853 або ст. 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків — відповідно за статтями 384 чи 385 КК України.

Експерт має право:ознайомлюватися з матеріалами справи, щ₀

стосуються експертизи; порушувати клопотання про надання нових матеріалів необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, яких допитують, запитання, що стосуються експертизи, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали не достатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок (статті 75, 77 КПК).

Діяльність судового експерта в процесі доказування за-он обмежує лише наданням експертного висновку. За містом закону експерт не є суб'єктом доказування, та в літературі його рідко хто вважає таким. Проте експертна практика давно вже фактично порушує питання про призначення експерта поряд з іншими учасниками процесу доказування його суб'єктом. На підтримку такого стату су судового експерту свідчить таке.

При створенні висновку експерт оцінює фактичні дані, які знаходяться в матеріалах справи та надані йому для вирішення експертного завдання. Без такої оцінки в певних випадках він не в змозі надати висновок, оскільки процес експертного дослідження потребує оцінки вихідних даних, серед яких важливе місце займають докази по справі.

Однак практика свідчить і про те, що інколи експерт мусить збирати докази. Це має місце, як правило, при роботі з мікрооб'єктами, коли експертне засідання включає питання про наявність чи відсутність на запропонованих експерту об’єктах мікродоказів. У цих випадках експерт повинен спочатку вжити заходів по їх виявленню, фіксації та виїмці, а вже потім приступати до їх дослідження, тобто зробити те, що повинен зробити слідчий за участю, при необхідності, спеціаліста. Зрозуміло, що можливо повернути без виконання

подібні доручення експерту, але при існуючих навантаженнях слідчих, відсутності у них необхідних технічних засобів пошуку мікрооб'єктів ТОЩО, експерти виходячи з інтересів справи переважно виконують подібні завдання, не розмірковуючи про те, чи виходить воно за межі їх компетенції. Те ж саме стосується до отримання зразків для дослідження тра-сологічних, балістичних та деяких інших об’єктів.

Крім того, необхідно також враховувати і специфіку участі експерта У судовому процесі, коли він при клопотанні сторін чи дорученні суду реально бере участь в процесі доказування, досліджуючи докази чи зазначаючи проблеми в системі доказів, що потребують виправлення. Крім того, висновок експерта, в якому вирішуються питання причинного зв'язку між обставинами справи, являє собою внесок експерта у формування цілої системи доказів по справі, які можна оцінити як системоутворюючі.

Загальновідомо, що висновки судової експертизи (особливо бухгалтерської, економічної, технологічної та ін.) як однієї з форм застосування спеціальних знань на досудовому та судовому слідствах можуть надати істотну допомогу при розробці заходів, необхідних як для припинення розкрадання державного чи колективного майна (грошових коштів), так і для попередження можливого здійснення їх в майбутньому. Наприклад, експерт чи спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку у своєму висновку зобов'язані відповісти на питання слідчого чи суду не тільки про правильність документального оформлення операцій по прийманню, збереженню, реалізації товарно- матеріальних цінностей та руху грошових коштів, але і на питання профілактичного характеру, тобто встановлення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів навіть у тому випадку, якщо з тих чи інших причин в постанові чи ухвалі суду про призначення судової експертизи відсутні певні питання.

У п. 110.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 прямо говориться, що завданнями бухгалтерської експертизи також є встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали її своєчасному виявленню. Кому, як не експерту, який користується спеціальними бухгалтерськими та економічними знаннями можливо доручити проведення такої роботи.