Д/З Статистичні спостереження
Форми статистичного спостереження:
звітність – при ній статистичні органи у певні строки одержують від відповідних підприємств, організацій, установ необхідні матеріали у вигляді визначених законом документів (6-Зем, 6-а-Зем, 5-Зем).
перепис – при ній статистичні органи самостійно збирають матеріали шляхом спеціально організованих на визначену дату остережень (перепис плодово-ягідних насаджень, кількість капусти, меліоративних споруд, інвентаризації зрош. і осуш земель).
Види спостережень:
За часом проведення:
безперервні (поточні) – зміни стану об’єкта досліджуються реєстрацією систематичною, у момент, коли вони відбуваються.
переривисті:
періодичні – проводять через певні суворо встановлені строки і, як правило, підсумовують поточний облік і дають матеріал для звітності (6-зем);
одночасне пере. – проводяться для вивчення явища на визначення момент часу або за спеціальним завданням. Здійснюються нерегулярно за необхідністю (перепис багат насаджень).
За ступенем повноти:
суцільне, при якому реєструється усі без винятку одиниці об’єкту досліджень (зйомка).
несуцільне – охоплює частину одиниць сукупності, яка вивчається. Ведеться такими методами:
метод основного масиву – спостерігаються основні одиниці об’єкта досліджень, які мають велику питому вагу в ньому.
вибірковий метод – спостереженню підлягає тільки деяка частина одиниць дослідженої сукупності, а результати обстежень цієї частини поширюється на всю сукупність шляхом прямого переліку або за допомогою коефіцієнту.
анкетний метод – для одержання окремих статистичних даних.
монографічний метод – для поглибленого вивчення окремих типових об’єктів.
Способи статистичних спостережень:
безпосередній спосіб – одержання необхідної інформації для заповнення земельно-кадастрових документів, проводять працівники земельно-кадастрової служби на основі особистого огляду, зйомки чи обміру.
документальний – різного роду звіти (6-зем, поземельна книга).
опитування – реєстрація фактів, що ґрунтуються на свідченнях опитуваних.
Статистичні таблиці як метод групування кадастрових даних.
Групування – розчленування сукупності на якісно однорідні частини або групи за певними ознаками й одночасне об’єднання цих частин або групи з подальшою їх характеристикою за допомогою узагальнюючих показників.
Ознаки, покладені в основу виділення груп, називаються групувальними ознаками. Ті з них, які мають цифрове вираження, називаються кількісними, а ті, що характеризуються словесно - атрибутивними.
Кількість груп залежить від об’єкта досліджень і ознак, покладених в основу групування.
Інтервали групування можуть встановлюватися рівними або нерівними.
Зведення і групування статистичних даних кадастру оформляються у вигляді статистичних таблиць.
Назва таблиць визначає чітко сформульований зміст статистичних даних, місце і час, до яких вони відносяться.
За характером відображення статистичні таблиці поділяються на:
прості (перелік окремих об’єктів досліджень) прізвище, площа ріллі, сіножатей.
групові (поділ на групи за однією ознакою) в межах населеного пункту, поза межами населеного пункту
комбінаційні (за двома і більше ознаками):
в межах населеного пункту: сільськогосподарські підприємства; КСП, СТО
індивідуальні госп.: прізвища
поза межами населеного пункту: сільськогосподарські підприємства; КСП
індивідуальні
При аналізі таблиці вивчають: назву, зміст, період, який вона характеризує, вивчення даних починається із загальних показників.