Нарахування амортизації за методом залишку, що зменшується

Нарахування амортизації за кумулятивним методом

Нарахування амортизації за виробничим методом

Метод списання вартості по сумі чисел (кумулятивний метод) визначається сумою років строку служби відповідного об'єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об'єкта (в зворотному порядку), а в знаменнику - загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об'єкту, що амортизується, визначають загальну суму амортизації.

Приклад

Обчислимо суму амортизації для вантажного автомобіля, строк корисної служби якого 5 років.

Сума чисел - років експлуатації автомобіля складе 15:

1+2 + 3+4 + 5=15.

Сума амортизаційних відрахувань за кумулятивним методом в цьому випадку виглядатиме так (табл.. 1.5.).

Таблиця 1.5.

Метод залишку, що зменшується, виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Приклад

При рівномірному методі норма амортизації вантажного автомобіля на рік складала 20 %. Обчислимо суму амортизаційних відрахувань за методом залишку, що зменшується, при подвійній нормі амортизації - 40 %. Фіксована ставка в 40 % відноситься до залишкової вартості в кінці кожного року (табл.. 1.6.).

Таблиця 1.6.

*Сума амортизації за останній рік експлуатації обмежується величиною, що необхідна для зменшення залишкової вартості.

Податковий метод.

Амортизацію податковим методом нараховують, за правилами ст. 8 Закону про прибуток. Амортизують тут затрати не на усі 03, які експлуатуються на підприємстві, а лише такі витрати:

— на придбання основних фондів для власного виробничого використання;

— на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

— на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

— на капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом.

Основними фондами у податковому обліку вважають матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди ділять на чотири групи:

—група 1— будинки, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі;

—група 2— автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади та інструменти, телефони, інше офісне обладнання;

—група 3— інші основні фонди, що не включені до груп 1, 2 і 4;

—група 4— обчислювальна техніка та програмне забезпечення для неї, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких вище вартості малоцінних предметів.

Облік основних фондів групи 1 ведуть по об'єктах, груп 2, З і 4 — тільки цілої вартості групи. За ними щоквартально визначають балансову вартість групи (для груп 2, 3, 4) або об'єкта групи 1:

Ба = Б (а-1) + П (а-1) - У (а-1) - А (а-1),

де: Ба — балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б (а-1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П (а-1) — сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів упродовж періоду, що передував звітному;

У (а-1) — сума виведених з експлуатації основних фондів упродовж періоду, що передував звітному;

А (а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному. Амортизацію нараховують від суми балансової вартості на початок розрахункового кварталу один раз на квартал за такими нормами:

— група 1 — 2%;

— група 2 —10%;

— група 3 — 6%;

— група 4— 15%.

По групі 1 амортизація нараховується за кожним об'єктом до досягнення ним балансової вартості 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; по групах 2, 3 і 4 — у цілому по групі до досягнення групою балансової вартості 0 грн.

Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік 03.

Недоліки: метод не економічно виправданий, оскільки не враховує реальних строків служби 03; не дає можливості визначити залишкову вартість по об'єктах, де облік ведеться в цілому по групах.

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі об'єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов'язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції.