IV. ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ .

Вік Розвиток нервової діяльності
На момент народження дитини Основа формування рефлексу - принцип харчової домінанти ( формування рефлексу на час годування та на положення під грудьми ) . Вже за 30 хвилин до годування у дитини при строгому режимі харчування підвищується рівень лейкоцитів крові та газообмін
1 місяць Зорові орієнтовні реакції Слухові орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах   Короткочасно фіксує погляд на блискучих предметах і слідкує за ними . Уважно розглядає лице , руки та груди матері або пляшечку . ( виробляється захисний рефлекс на світло звук , нюхове подразнення )   Здригається при різких звуках і мигає очима .   З’являється перша посмішка . З’являються спроби тримати голівку , лежачи на животі Ще відсутні дії рук з предметами , спроби говорити , розуміння мови , різні навички і вміння .
2 місяці Зорові орієнтовні реакції Слухові орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи   Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах   Слідкує поглядом за іграшками , які рухаються перед очима .   Прислуховується до різних звуків.   Посміхається у відповідь на мову дорослих Добре тримає голівку 1 – 2 хвилини в вертикальному положенні . Ще відсутні дії рук з предметами , спроби говорити , розуміння мови , різні навички і вміння
3 місяці Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції     Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах   Фіксує погляд на нерухомих предметах , находячись в любому положенні .   Є розвинене слухове зосередження   У відповідь на розмову , проявляє радість посмішкою , активними рухами ніжок , звуками ( комплекс оживлення ). Добре утримує голову , лежачи на животі .Має упор ніг. Випадково наштовхується на іграшку , яка висить на рівні грудей . Починає агукати ( гулити ) . Ще відсутні розуміння мови , різні навички і вміння
4 місяці Зорові орієнтовні реакції Слухові орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах   Впізнає мати .     Повертає голову на звук .   Голосно сміється . Повертається зі спини на живіт . Захоплює підвішену іграшку руками .   Тривало гулить . Ще відсутні розуміння мови , різні навички і вміння
5 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи   Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах   Відрізняє своїх від чужих .     Розпізнає тон , яким до нього звертаються .   Голосно сміється Стоїть , не підгинаючи ніг , при підтримці під пахви . Повертається зі спини на живіт . Чітко бере іграшку , яку тримає дорослий над грудьми дитини . Продовжує тривало гулити . Ще відсутні повне розуміння мови , різні навички і вміння
6 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих .     Розпізнає тон , яким до нього звертаються .   Голосно сміється Повертається з живота на спину . Підповзає до іграшки . Вільно бере іграшку з різних положень .   Вимовляє різні склади „ма” , „ба” ( початок лепета) .   Бере їжу губами з ложечки при годуванні
7 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих .     Розпізнає тон , яким до нього звертаються .   Голосно сміється Добре повзає . Постукує іграшкою по іграшці , перекладає іграшки з одної руки в іншу . Вимовляє склади багато разів поспіль ( лепоче) .   На питання „де” знаходить предмет , який лежить в конкретному місці . Їсть з ложки . П’є з чашки , яку тримає дорослий .
8 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих . Розпізнає тон , яким до нього звертаються . Голосно сміється     Самостійно сідає і сидить .Самостійно встає у опори і ходить , тримаючись за неї . Довго грається з іграшками .   Голосно і багато разів повторює склади .   По проханню дорослих , робить „ладунки” , „ до побачення” . Їсть з ложки . П’є з чашки , яку тримає дорослий . Сам тримає шкоринку хліба ( сухарик ) тощо .
9 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих . Розпізнає тон , яким до нього звертаються . Голосно сміється   Ходить при підтримці за обидві руки . Діє з предметами по різному ( катає їх , витягає , складає в коробку тощо ) . Повторює склади , які чує і вже були в його лепоті .   Знає своє ім’я . На питання „де” знаходить і достає предмет із багатьох іграшок . Їсть з ложки . Вміє пити з чашки , трохи підтримуючи її руками .
10 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих . Розпізнає тон , яким до нього звертаються . Голосно сміється   Залазить на невисоку поверхню і злазить з неї Відкриває і закриває коробку , вкладає один предмет в інший . Повторює склади за дорослими .   Знає назви частин тіла , дає знайомим предмет по їх проханню Їсть з ложки . П’є з чашки .
11 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих . Розпізнає тон , яким до нього звертаються . Голосно сміється     Стоїть самостійно , без опори . Ставить кубики один на один , знімає і надягає кільця на пірамідку . Вимовляє перші слова – позначки – мама , кись – кись , гав – гав тощо .   Виконує прості вимоги дорослих .   Їсть з ложки . П’є з чашки
12 місяців Зорові орієнтовні реакції Слухові Орієнтовні реакції Емоції Загальні рухи Рухи рук та дії з предметами Підготовчі етапи розвитку мови Розуміння мови Навички і вміння в процесах     Відрізняє своїх від чужих . Розпізнає тон , яким до нього звертаються . Голосно сміється   Самостійно ходить . Ставить кубики один на один , знімає і надягає кільця на пірамідку тощо . Вимовляє 8 – 10 слів   Виконує прості вимоги дорослих ( збільшує запас слів , які розуміє ) .   Сам бере чашку і п’є .
1 рік 3 місяці Сенсорний розвиток   Рухи     Гра і дії з предметами   Активна мова   Розуміння мови Навички     Граючи , розпізнає різні за розміром предмети . З предметів , різної форми і вигляду , може підібрати однакові ( наприклад , кубики ) Ходить довго , може змінювати положення тіла ( присідати нахилятися ) .   Може відтворювати в грі вивчені дії ( годувати ляльку ... ). При мовленні користується лепотом і полегшеними словами ( наприклад , манина – бі – бі , собака – гав – гав ... _ ) . Значно збільшується кількість слів , які розуміє .   Самостійно їсть густу їжу ложкою .
1 рік 6 місяців Сенсорний розвиток Рухи Гра і дії з предметами   Активна мова   Розуміння мови     Навички     З предметів різної форми ( 3 – 4 ) по запропонованому зразку і слову підбирає предмет такої ж форми . Перешарує через перешкоди прикладним шагом . Може відтворювати часто спостерігаємі в житті дії ( наприклад , вмивати та зачісувати ляльку ... ) . Під час подиву , радості або сильної зацікавленості називає предмет. Знаходить по слову серед декількох погожих предметів два однакових по значенню , але різних по кольору і розміру . Самостійно їсть рідку їжу ложкою .
1 рік 9 місяців Сенсорний розвиток Рухи   Гра і дії з предметами Активна мова Розуміння мови Навички     Раючи , розрізняє 3 різні по величині предмети ( наприклад , кубики ) . Вміє ходити по поверхні завширшки 15 – 20 см на висоті 20 см над підлогою . Будує ворота , хатки тощо . Користується двохсловними реченнями . Відповідає на запитання дорослого при розгляді сюжетних картин . Вміє частково роздягатися з невеликою допомогою дорослого .
2 роки Сенсорний розвиток Рухи Гра і дії з предметами   Активна мова   Розуміння мови Навички   По запропонованому зразку і проханню дорослого знаходить предмет того ж кольору . Перешарує через перешкоди , чергуючи крок . В грі відтворює ряд логічно пов’язаних дій ( ляльку купає і потім витирає ) . Користується реченнями з 2-х і 3-х слів . Знає 200 – 400 слів Розуміє коротке оповідання про знайомі предмети .   Вміє частково одягатися з невеликою допомогою дорослого . Перші спроби малювати . ( має значення підражательний і ігровий рефлекс )
2 роки 6 місяців Сенсорний розвиток Рухи     Гра і дії з предметами Активна мова Навички     Підбирає по зразку різні предмети 4-х кольорів ( червоний , синій , жовтий , зелений ) . Приставним кроком перешарує через декілька перешкод , які лежать на підлозі , якщо відстань між ними біля 20 см . В іграх діє взаємопов’язано і послідовно ( годує ляльку , вмиває , витирає , кладе спати ). Складає речення з 3-х і більше слів . Сам вдягається , але ще не вміє застібувати ґудзики і зав’язувати шнурки . При малюванні поступово переходить від хаотичних ліній до чітких контурів .
3 роки Сенсорний розвиток Рухи   Ігра і дії з предметами Активна мова Навички   Називає 4 основних кольори .   Переступає через перешкоди висотою 10 – 15 см чергуючимся кроком . В іграх виконує ролі ( наприклад , „ я – мама” ...) Починає використовувати складні речення . Знає більше за 2 000 слів . Вдягається самостійно , з невеликою допомогою дорослого , застібує ґудзики , зав’язує шнурки . Може правильно намалювати контур певної фігури самостійно .У дітей 3 – 4 років І сигнальна система переважає над ІІ сигнальною системою
З 3-х до 7 років ( перше дитинство ) Відбувається подальший розвиток всіх видів внутрішнього гальмування . Збільшується точність рухів , зменшується кількість „ зайвих” рухів . В поведінці переважають прямі зв’язки . ( їм важко провести зворотній рахунок 4, 3, 2, 1. ) Дітям цього віку притаманні яскраві прояви емоцій , нестійкий характер , намагання привернути до себе увагу . ( система умовних зв’язків , які виникли до 5 років зберігаються все життя ) В 6 років починає переважати словесне мислення з внутрішньою мовою ( ІІ сигнальна система активізується і пригнічує І ) . В цьому віці дитина вже може керувати своєю поведінкою на основі попередніх інструкцій . В 7 років здійснюється завершення морфологічного дозрівання лобних частин головного мозку , що покращує діяльність вищих асоціативних систем . Збільшується значення ІІ сигнальної системи .
7 – 11 років ( друге дитинство ) Нервові процеси доволі сильні і врівноважені . Всі види внутрішнього гальмування доволі виражені . Ще погано розвинені механізми , які відповідають за увагу і вміння зосереджуватися , швидко розвивається втома .
11 – 13 років у дівчат і 13 – 15 років у хлопчиків підлітковий вік Відбувається загальне підвищення збудливих процесів , зміна поведінки . Спостерігається підвищена вразливість , втомлюваність , розсади сну , вегетативні реакції . При статевому розвитку активується гіпоталамус і порушується баланс кіркоко – підкіркової взаємодії , що призводить до посилення генералізованого збудження і послаблення внутрішнього гальмування . . Це призводить до того , що гірше утворюються умовні рефлекси .
Від 13 до 15 років Психологічна неврівноваженість , різкі зміни настрою , підвищена конфліктність .
Від 15 до 18 років. Удосконалення ІІ сигнальної системи . Покращення пам’яті , логічного мислення , врівноваженість процесів збудження і гальмування . Вища нервова система досягає максимального рівня розвитку .
Дорослий вік Висока працездатність , подальше накопичення досвіту , його узагальнення , можлива наукова робота , тощо .
Похилий вік . Поступове зменшення кількості нейронів кори головного мозку . Зміни сили , рухомості і врівноваженості нервових процесів . Спочатку зниження рухомості нервових процесів – знижується працездатність , процес запам’ятовування , швидка розумова втомлюваність , недостатня концентрація нервових процесів переважає гальмування , виснаження . Другою проблемою є проблема затримки темпу психічних процесів .

 

 

РОЗВИТОК ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ ЛЮДИНИ .

 

Психічні процеси не локалізуються в визначених структурах головного мозку Вони формуються на основі системної ієрархічної організації структур мозку , кожна з який приймає участь в здійсненні визначених операцій , а їх взаємозв’язок забезпечує загальну поведінку людини . У людини є природжені форми поведінки і набуті .

 

До природжених форм поведінки належать :

 

1. Безумовні рефлекси виникають у відповідь на безпосереднє подразнення рецептивного поля і не потребують спеціальних умов. Вони поділяються на дві групи: 1) рефлекси зберігання (ковтання, чхання, кашлю і под.); 2) захисні рефлекси (відсмикування, потирання і под.).

 

2. Інстинкти - це складні форми безумовних рефлексів, які носять ланцюговий характер, тобто кінець однієї рефлекторної ланки є початком другої. Інстинкти поділяються на: 1) вітальні - забезпечують фізичне виживання організму (питний, харчовий, оборонний); 2) рольові - статевий, батьківський, територіальний, ієрархічний; 3) саморозвитку - дослідницький, імітаційний, ігровий. Особливістю інстинктів є те, що вони викликаються внутрішніми мотивами (зменшення вмісту глюкози в крові викликає їжездобувний інстинкт).

 

3. Емоції - це своєрідний фізіологічний стан, який характеризує особистісне ставлення людини до навколишнього середовища. За емоції людини відповідає лімбічна система . Емоції з’являються вже у новонародженої дитини, наприклад, голод, біль, охолодження викликають плач, гримасу страждань; сильний звук - страх; сповивання - гнів; колисання - задоволення тощо. Емоції поділяють на негативні та позитивні. Розрізняють стенічні негативні емоції, які зумовлюють активну діяльність (гнів, лють, агресія, стан афекту і под.), і астенічні, що знижують активність (страх, горе, смуток, депресія). Виділяють також нижчі (голод, спрага) та вищі емоції (естетичні, моральні, інтелектуальні). Як відомо , негативні емоції погано впливають на здоров’я людини , позитивні – збільшують енергетичні процеси в організмі .

Роль емоцій особливо важлива у дітей , тому що у них домінує процес кіркової емоційної активності . Емоції дітей погано контролюються корою головного мозку і мають нестійкий характер Діти доволі нестримані . З віком емоційна стриманість зростає , при цьому стриманості дитина вчиться у дорослих , тому приклад дорослої людини в цьому плані має суттєве значення .

 

До головних визначень психічних функцій також відносять сприйняття , увага , пам’ять ,мотивація , емоції та інше .

У природних умовах жива істота кожну мить стикається з новими обставинами, які на основі безумовних рефлексів, або умовно рефлекторних зв’язків вирішити не можна, оскільки таких обставин ще не було. Регулює взаємовідносини особистості з навколишнім світом

СВІДОМІСТЬ - це функція людського мозку, яка забезпечує здатність людини виділяти себе з навколишнього середовища та активно орієнтуватися в ньому. Нейрофізіологічною основою свідомості є вибіркова увага - це локальна активізація певних ділянок кори та більш-менш виявлене гальмування решти її зон. Свідомість як одна з функцій мозку виявляється через багато інших його функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’ять, увага, навчання), але не тотожна жодній з них. Свідомість існує у формі інтегрованого, цілісного, надбіологічного пізнання поточного явища.

Підсвідомість - це одна з функцій мозку, що грунтується на раніше набутому життєвому досвіді. Наприклад, досвідчений лікар інтуїтивно (підсвідомо) ставить вірний діагноз, оскільки його мозок зберігає сліди (енграми) ряду симптомів, типових для даного захворювання.

Різновидом несвідомого психічного є також надсвідомість. До сфери надсвідомого належать первинні етапи будь-якої творчості (виникнення нових ідей, сміливих гіпотез, оригінального задуму тощо), які виникають на грунті слідів отриманих із зовні вражень (без свідомого вольового зусилля, передчасного втручання свідомості тощо).

 

СПРИЙНЯТТЯ – це складний активний процес , який включає аналіз і синтез інформації , яка потрапляє , здійснює зв’язок з зовнішнім світом . ( на момент народження дитина бачить предмети , але не розуміє їх , В 2 – 3 місяці починають розрізняти предмети . Якісний стрибок систем сприйняття спостерігається після 5 років з’являється можливість розпізнавати складні зображення , які раніше були незнайомі та порівнювати їх з вже знайомими предметами . В шкільному віці включаються інші асоціативні зв’язки , що дає можливість дитині приймати рішення , давати оцінку значущості інформації та адекватно на неї реагувати . В 10 – 11 років суттєво покращується вибіркове реагування по значущості інформації ) .

 

УВАГА- це стан активної бадьорості, який характеризується готовністю виділити з багатьох подій найважливіше і відповісти на нього активною діяльністю.

Розрізняють кілька форм уваги:

1) сенсорна (зорова, слухова тощо);

2) рухова (проявляється в регуляція рухів, дій, навичок);

3) інтелектуальна;

4) емоційна (до стимулів, які мають емоційне значення).

Рівні уваги - мимовільна (виникає на основі безумовних рефлексів, наприклад, орієнтувальні) і довільна - це нервовий процес спрямованої свідомості. Довільна увага виробляється в процесі навчання.

Ознаки мимовільної уваги відмічаються вже після народження у вигляді простих орієнтовних рефлексів . В 2 – 3 місяці орієнтовна увага набуває рис дослідницького характеру . В грудному та в дошкільному віці увагу притягують в основному емоційні подразники . Потім формується соціальна форма уваги ,на яку впливають мовні інструкції . В 6 – 7 років суттєво зростає роль мовної інструкції в формі довільної уваги . , але ще доволі сильно впливає емоційне забарвлення уваги . В 9 – 10 років у зв’язку з дозріванням лобної частки головного мозку довільна увага удосконалюється . В підлітковому віці у зв’язку з сильним впливом гіпоталамусу на кору головного мозку спостерігається послаблення уваги . Після статевого дозрівання увага набуває таких ознак , як у дорослої людини .

 

ПАМ’ЯТЬ - це нервовий процес збереження інформації про подразник після припинення його дії.

Види пам’яті:

1. Чутлива (короткочасне «фотографування» подразників - світлових, звукових тощо).

2. Первинна, або короткочасна, - процеси відображення тривають кілька секунд або хвилин (запам’ятовування номеру телефона).

3. Вторинна, або довгострокова, - тривале збереження інформації.

4. Третинна - накопичення енграм( слідів пам’яті ) , які закріплюються протягом всього життя.

Розрізняють також пам’ять механічну, логічну, зорову, образну, моторну, тактильну тощо.

Останнім часом було виявлено ще один вид пам’яті імпринтинг - це збереження інформації, яка сприймається мозком у перші години народження. У людини імпринтинг спостерігається протягом перших 3-5 років життя. Оскільки імпринтинг, характеризується швидкістю, тривалістю, необоротністю і міцністю, тому дуже важливо, щоб мікросуспільству, яке оточує дитину, були притаманні загальнолюдські цінності - гуманізм, справедливість, чесність тощо.

Особливістю пам’яті людини є те, що вона формується , головним чином, на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних положень. Всі подразники, що надходять у кору великого мозку кодуються у мовну форму, на цій основі за допомогою мислення формується ідея, яка передається у довгострокову пам’ять для зберігання. При вилученні інформації з довгострокової пам’яті відбувається зворотній процес: спочатку вилучається загальне положення, яке потім втілюється у мовну форму. Саме переведення інформації з форми окремих слів у форму абстрактної думки є умовою абстрактного мислення і надзвичайно великої місткості пам’яті при відносно невеликій кількості запасу слів людини.

 

Механізм пам’яті протягом життя зазнає суттєвих змін . Вона формується на ранніх етапах життя . Відносна простота системи пам’яті в дитинстві визначає стійкість , прочність , дитячої пам’яті . По мірі структурного дозрівання головного мозку відбувається значне ускладнення процесу запам’ятовування . Це може призвести до нерівномірної і неоднозначної зміни показників пам’яті . Так , в молодшому шкільному віці об’єм пам’яті достовірно збільшується , а швидкість запам’ятовування зменшується . Швидкість пам’яті потім збільшується до підліткового віку З віком дозрівають вищі кіркові формації
, що призводить до поступового розвитку і удосконалення мовно – логічної абстрактної пам’яті . В похилому віці пам’ять значно погіршується .

 

МОТИВАЦІЯ - це активний стан мозкових структур , які заставляють здійснювати дії ( акти поведінки ) , спрямовані на задоволення своїх потреб . Мотивація створює необхідні предпосилки поведінки . Мотивації можуть створюватися як біологічними потребами ( наприклад , харчова мотивація ) , так і вищими пізнавальними потребами , які спонувають організм до удосконалення .

 

ОЦІНЮВАННЯ НЕРВОВО – ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ.

 

Нормальна , бездоганно здорова дитина , повинен поряд з правильним фізичним розвитком мати відповідний віку нервово – психічний розвиток .

Тому лікар – педіатр та дитяча м/с повинна звернути увагу на відповідність віку розвиток моторики і психіки дитини . Ми з вами розглянули ці особливості в таблиці . при обстеженні звертають увагу на

1) рухову активність дитини ( чи вчасно вона почала тримати голівку , сидіти , повзати , ходити - дивись таблицю) ,

2) розвиток мови ( коли почала гулити , вимовляти перші склади , слова , речення тощо ) ,

3) емоційну сферу дитини ( переважають позитивні емоції , негативні , нестійкість емоційного стану , мало емоційний ) ,

4) можливості пам’яті ,

5) характер сну( глибокий , неглибокий , переривистий , неспокійний ) і засинання( швидке , повільне , спокійне , неспокійне , з додатковим впливом ) , тривалість сну( скорочений , тривалий , відповідний віку )

6) характер бадьорості ( активний , пасивний , малоактивний ) ,

7) негативні звички (розгойдування , смоктання пальців , пустушки тощо)

8) характер взаємодії з дорослими і дітьми ( позитивний , негативний , відсутність взаємовідносин ) ,

9) індивідуальні особливості ( сором’язливий , обідчивий , контактний , ласкавий , легко навчаємий , рухливий , ініціативний , врівноважений , збудливий , в’ялий , швидко втомлюється тощо ) .

 

Одже , ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки

ВИСНОВКИ :

1) кожна людина протягом свого життя проживає певні періоди , для яких характерні свої , притаманні тільки цьому періоду анатомо – фізіологічні особливості ,

2) в процесі ембріонального розвитку кожна система відображає еволюційний розвиток і на момент народження може виконувати всі необхідні функції для забезпечення життєдіяльності новонародженого ,

3) жодна система ( в тому числі нервова ) не є зрілою на момент народження і в процесі життя постійно розвивається і удосконалюється,

3) Той стан системи , який є нормою для одного віку , може бути патологією для іншого віку ,

4) для оцінки діяльності певної системи є ряд досліджень , які мають характерні особливості для певного вікового періоду життя людини ,