Лекція 5.
Тема 3. Організація навчального процесу у
вищих навчальних закладах
Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Навчальні заняття : лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.
Самостійна робота студента. Практична підготовка. Контрольні заходи. Державна атестація.
| 3.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах | ||
| Навчальний процес у вищих навчальних закладах ( надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів вищої освіти. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських і релігійних організацій. Мова навчання визначається Законом України “Про мови”. Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях науки, техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: - навчальні заняття; - самостійна робота; - практична підготовка; - контрольні заходи. | ||
| 3.2 Навчальні заняття | ||
| Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах: - лекція; - лабораторне заняття; - практичне заняття; - семінарське заняття; - індивідуальне заняття; - консультація. 3.2.1. Лекція – основний вид проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Лекції проводяться лекторами (професорами, доцентами, викладачами) вищого навчального закладу) згідно з розкладом навчальних занять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або декількох груп. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної дисципліни, але не охоплені робочою навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спецалістами, запрошеними для читання лекцій в окремо відведений час. Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів. Відвідування лекцій є обов’язковим для студентів. Лектор може здійснювати перекличку на лекції, і застосовувати до студентів, які були відсутніми на лекції, заходи стосовно забезпечення засвоєння лекційного матеріалу. Вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів, які виконують навчальну програму дисципліни) допускається за дозволом вченої ради інституту (факультету) за заявою студента і клопотанням випускної кафедри. 3.2.2.Лабораторне заняття – вид навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, засобами обчислювальної техніки, вимірювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться згідно з розкладом навчальних занять у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитись в умовах реального професійного середовища. Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється. Виконання повного обсягу лабораторних занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не виконав повний обсяг лабораторних занять, повинен їх виконати у час, вказаний викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. 3.2.3. Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Виконання повного обсягу практичних занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не виконав повний обсяг практичних занять та індивідуальних завдань, повинен їх виконати у час, вказаний викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. 3.2.4. Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Виконання повного обсягу семінарських занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не пропустив семінарське заняття, не виконав повний обсяг індивідуальних завдань, повинен їх відпрацювати та виконати у час, і формі, вказаних викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. 3.2.5. Індивідуальне заняттяпроводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми й методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються навчальним планом спеціальності та індивідуальним навчальним планом студента. 3.2.6. Консультація - вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. | ||
| 3.3 Самостійна робота студента | ||
| Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, текст або конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни та виконання індивідуальних завдань може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. Види самостійної роботи студентів детально розглядаються у темі 5. | ||
| 3.4 Практична підготовка | ||
| Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури та мистецтва, торгівлі і державного управління. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93. Практична підготовка фахівців з інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних відносин освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальності "Міжнародна інформація" включає практики: - комп’ютерний практикум (216 годин протягом І-ІV семестрів поза розкладом занять); - навчальна практика (108 годин, 2 тижні після ІV семестру) - мовна (іноземно-перекладацька) практика (162 години, 3 тижні після VІ семестру). Практична підготовка фахівців міжнародників-аналітиків освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" спеціальності "Міжнародна інформація" включає переддипломну практику (324 години, 6 тижнів протягом Х семестру). Практична підготовка фахівців міжнародників-аналітиків освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" спеціальності "Міжнародна інформація" включає практики: - педагогічна (162 години, 3 тижні протягом ХІ семестру); - науково-виробнича ( 432 години, 8 тижнів протягом ХІ семестру). | ||
| 3.5 Контрольні заходи | ||
| Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контрольздійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Підсумковий контрольпроводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (директором інституту). Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. В кожному семестрі студенти складають не більше 6 заліків, а в кожну сесію - не більше 5 семестрових екзаменів. | ||
| 3.6 Державна атестація | ||
| Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. ДЕК створюється як єдина комісія для усіх форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців у вищому навчальному закладі. ДЕК організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається міністерствами, відомствами, яким підпорядкований вищий навчальний заклад, на пропозицію ректора вищого навчального закладу з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених. До складу ДЕК входять: ректор вищого навчального закладу або проректор з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр, провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів. Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами вищого навчального закладу. Студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають у ДЕК державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи). До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. До ДЕК перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт) подаються такі документи: - зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів або робіт); Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення. - відгук керівника про дипломний проект (роботу); - рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліста відповідної кваліфікації. Примітка. До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи): друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо. Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм дисциплін. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день. Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК. Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, видається державний документ про вищу освіту. Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту з відзнакою. Рішення ДЕК приймається на закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним. Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка. У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу. Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи ДЕК, але не більше, ніж на один рік. Всі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, а також, який державний документ про вищу освіту (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику. Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у вищому навчальному закладі. Після закінчення роботи ДЕК голова комісії складає звіт і подає його ректору вищого навчального закладу. | ||
| Лекція 6. Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів. | ||
| 3.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах | ||
| Основним законодавчим актом, який регулює взаємини особи, що навчається у вищому навчальному закладі, є Закон України "Про вищу освіту" [1]. Цей Закон встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях. Особи, що навчаються у вищому навчальному закладі: - студент(слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів; - курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів; - екстерн - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу, має відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень і навчається за екстернатною формою навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів; - аспірант (ад’юнкт) - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук; - докторант - особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук; - здобувач - особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі. Основним нормативним документом, що визначає засади організаціїї навчального процесу у вищих навчальних закладах, є Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України [2]. Окрім вже зазначених форм організації навчального процесу цей документ визначає також: 1) форми навчання: денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернатна; 2)навчальний час студента, який визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні (обліковими одиницями навчального часу студента є: академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік) - академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу (тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин, дві академічні години утворюють пару академічних годин, надалі "пара"); - навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин; - навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин; - навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем, тривалість семестру визначається навчальним планом. Примітка. Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit), кредит - це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру (час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит); - навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул, при цьому сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів, початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом. Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. 3) науково-методичне забезпечення, яке включає: - навчальні плани; - навчальні та робочі навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; - програми навчальної, виробничоїй інших видів практик; - підручники і навчальні посібники; - інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; - індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; - контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; - контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; - методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт). Загальні питання організації, проведення і підведення підсумків усіх видів пракик викладені у Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України [3]. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь, навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Зміст і послідовність практик визначається наскрізною програмою практичної підготовки та програмами практик, які розробляються кафедрою згідно з навчальним планом. Практика студентів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. Для студентів, які навчаються за держзамовленням, бази практики визначає кафедра. Для студентів, які навчаються за контрактом, бази практики погоджуються з замовником. Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри підбирати собі місце проходження практики і пропонувати його для використання як бази практики. З базами практики вищі навчальні заклади укладають договори за відповідною формою. Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики забезпечує відповідна кафедра. До керівництва практикою залучаються найбільш досвідчені викладачі кафедри. Керівник практики від вищого навчального закладу: - контролює підготовленість бази практики; - забезпечує проведення організаційних заходів перед від’їздом на практику (інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам необхідних документів - направлення, програми практики, щоденника, календарного плану, індивідуального завдання тощо); - повідомляє студентам про систему звітності з практики, а саме - подання письмового звіту, вимог щодо ведення щоденника, оформлення індивідуального завдання, підготовки виступу тощо); - у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження; - контролює забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів під час практики; - контролює виконання студентами-прктикантами правил внутрішнього трудового розпорядку; - у складі комісії приймає заліки з практики; - подає завідувачу кафедри звіт про проведення практики. Студенти при проходженні практики зобов’язані: - до початку практики отримати від керівника практики від вищого навчального закладу консультації щодо оформлення усіх документів; - своєчасно прибути на базу практики; - у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики; - вивчити і сурово дотримуватися правил охорони праці і техніки безпеки; - нести відповідальність за виконану роботу; - своєчасно скласти залік з практики. Після закінчення терміну практики студденти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Письмовий звіт, щоденник. характеристика подаються на рецензування керівнику практики від вищого навчального закладу. Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній завідуючим кафедрою. Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її проходження або у вищому навчальному закладі протягом перших десяти днів семестру, який починається після практики. Оцінка за практику вноситься вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який повторно отримає незадовільну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу. Питання переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів регламентуються Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти [4]. Переведення студентівз одного вищого навчального закладу до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів вищих навчальних закладів. Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї спеціальності на іншу або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого навчального закладу здійснює ректор. Переведення студентів на перший курс вищого навчального закладу забороняється. При переведенні на старші курси, студент повинен у встановлений термін ліквідувати академрізницю. Переведення студентів, а також поновлення осіб, які були відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул. Студент може бути відрахований з вищого навчального закладу: - за власним бажанням; - за невиконання навчального плану; - за порушення умов контракту; - у зв’язку з переведенням до іншого навчального закладу; - за станом здоров’я на підставі висновку ЛКК; - за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; - в інших випадках, передбачених законом. Поновлення до складу студентів здійснюється ректором вищого навчального закладу незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу, на вакантні місця з урахуваннямздатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. Ліквідація академрізниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. Поновлення студентів на перший курс вищих навчальних закладів забороняється. Основним документом, який використовується при переведенні і поновленні до складу студентів, є академічна довідка, до якої вносяться відомості про вичені навчальні дисципліни, їх обсяги, складені заліки та іспити окремо за кожний семестр. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчання у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна відпустка. Академічна відпустка - це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у вищезазначених випадках. Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік. Повторне навчання - це повторне проходження працездатним студентом курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого не виконано з поважних причин, але які не дають права на акдемічну відпустку. Порядок надання академічної відпустки та повторного навчання регламентується відповідним Положенням [5]. | ||
| 3.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів | ||
| Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на: - вибір форми навчання; - безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту; - трудову діяльність у позанавчальний час; - додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням; - користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу; - участь у науково- дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій; - участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу; науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення; - надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання; - участь у об’єднаннях громадян; - обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом; - участь у формуванні індивідуального навчального плану; - моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі; - захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства; - безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчльних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу. Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком. Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій відповідно до законодавства [6]. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані: - додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; - виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану. Випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи. Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу, відповідно до угоди, укладеною між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником. Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти третьої особи, його працевлаштування здійснюється відповідно до укладеної між ними угоди. Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладання ними трудового договору із звмовником. | ||
| Джерела інформації | ||
| 1. Закон України "Про вищу освіту" (від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ ) 2. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах)" 3. Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93 "Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів)" 4. Наказ Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року № 245 "Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти)" 5. Наказ Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров’я України від 6 червня 1996 року № 191/153 "Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти)" 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року № 950 "Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів" 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" 8. http://www.rada.gov.ua/ - інформаційно –пошукова система законодавчих і нормативних документів України | ||
| Питання для самоконтролю та підготовки до підсумкового контролю | ||
| Основні види навчальних занять | Самостійна робота студента | Консультація |
| Лекція | Поточний контроль | Практична підготовка |
| Лабораторне заняття | Форми поточного контролю | Види практик |
| Практичне заняття | Семестровий контроль | Семестровий диференційований залік |
| Семінарське заняття | Семестровий екзамен | Семестровий залік |
| Індивідуальне заняття | Випускна квліфікаційна робота | Державна атестація студента |
| Державний екзамен | Державна екзаменаційна комісія |