Поняття про емоції і почуття

ЕМОЦІЇ І ПОЧУТТЯ

Тема лекції 8: ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

Обладнання для опоросів

Необхідно пам'ятати, що від молочності свиноматок залежить ріст та розвиток поросят як в перший місяць життя, так і при подальшому їх, вирощувані

6. В умовах свинарських господарств різної потужності і призначення застосовують три типи станків для утримання підсисних свиноматок.

До першого типувідносять станки, у яких свиноматки протягом всього підсисного періоду утримуються вільно, не мають доступу до зони відпочинку поросят і їх підгодівельного майданчика.( станки місцевої конструкції)

Призначення другого типу станків – фіксоване утримання підсисних свиноматок протягом всього часу їх спільного перебування з поросятами. (ССИ-2)

Третій типстанків передбачає напівфіксоване утримання маток. В цих ситанках під час опоросу і впродовж перших 10 днів після нього свиноматок утримують у фіксованому стані. Потім стінки станка для опоросу переміщають так, щоб свиноматка могла переміщатись по станку (ОСМ-60,ОСМ-120,СОІ-1,СоІЛ-2,УСП-1)

На племінних фермах рекомендується утримувати підсисних свиноматок у фіксованому стані протягом перших 10 днів. З цією метою використовують станки типів: “діагональний” та “ленінградський”, конструкція яких дозволяє зсовувати одну з бокових стінок фіксуючого пристрою і матка може рухатись вільно. На племінних і товарних фермах використовують станки місцевої конструкції (металеві або дерев’яні).

Станки місцевої конструкціїможуть бути металевими і дерев’яними. Найбільш добре зарекомендували себе в умовах невеликих за розмірами ферм станки з суміжним розміщенням підгодівельних відділень для поросят. Для цього виділяється три станки для двох свиноматок з умовою ізольованого утримання поросят, одержаних від них.

Висота огорожі в зоні утримання свиноматок складає 100 – 120 см, в зоні поросят при їх відлученні у 30-денному віці - 50 см, у 60-денному – 70. Соскові автонапувалки для поросят установлюються на висоті 25, для свиноматок – 75 см. Висота годівниці для маток складає 25, для поросят – 10 см; ширина по верху – 50 і 15 см.

1. Поняття про емоції і почуття.

2. Фізіологічні основи емоцій і почуттів.

3. Базові емоції

4. Вияв емоцій і почуттів.

5. Види емоційних станів та їх загальна характеристика/

6. Вищі почуття.

Людина не тільки пізнає предмети і явища довкілля, а й виробляє певне ставлення до них. Одні події її хвилюють, до інших вона байдужа, одні речі їй подобаються, інші – ні, одних людей вона любить, інших ненавидить. Людина переживає задоволення й невдоволення, радість і горе, гнів і сором, відчай і наснагу. Її діяльність та поведінка завжди зумовлюють появу певних емоцій і почуттів. Життя без емоцій і почуттів було б так само неможливим, як і без відчуттів. Охоплюючи всі різновиди переживань людини – від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості та соціального відчуття життя – емоції стають як позитивним чинником у життєдіяльності, підносячи активність організму, так і негативним, пригнічуючи всі його функції. Емоції й почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або утримують її від негативних вчинків. Варто лише на мить уявити собі людей, позбавлених емоцій, розмірковував П. Анохін, як перед нами відкривається глибока прірва непорозуміння і неможливості встановити суто людські стосунки. Фізіологу І. Павлову належить учення про динамічний стереотип – сталу систему реакцій-відповідей тварини і людини, яка відповідає певній комбінації зовнішніх сигналів. При порушенні стереотипу з’являються ознаки емоцій. Зокрема, емоція виникає тоді, коли виконання дії пов’язане з перешкодою. Якщо людина може втекти, вона не відчуває емоції страху. Або, навпаки, емоція виникає, коли перешкоди не виявляється там, де вона має бути. Якщо не порушується динамічний стереотип реакцій (відповідність між певним стимулом і комплексом реакцій), виразність емоцій занадто низька.

Емоція – це реакція індивіда на ті ситуації, до яких індивід не може водночас адаптуватися, і значення її переважно функціональне. Людські емоції й почуття найяскравіше виражають духовні запити й прагнення людини, її ставлення до дійсності. К. Ушинський писав, що “…ні слова, ні думки, навіть вчинки наші не виражають так почуття нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування”.

Емоції і почуття органічно пов’язані між собою, але за своїм змістом і формою вони не тотожні. Емоції – психічні процеси, що перебігають у формі переживань і відображають суб’єктивну значущість і оцінку зовнішніх та внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини. Емоції поділяються на прості й складні. Прості зумовлені безпосередньою дією подразників, пов’язаних із задоволенням первинних потреб. Це рівень афективної чутливості – задоволення, незадоволення на основі органічних потреб. Як правило, такі емоції створюють емоційний тон відчуттів. Складні ж емоції пов’язані з усвідомленням життєвого значення об’єктів, це – рівень предметних почуттів, вираження в усвідомлених переживаннях ставлення особистості до світу. Ці емоційні переживання опредметнені. Це радість, викликана чимось певним, гнів щодо когось конкретно. Опредметненість дістає свій найвищий вияв у диференціації предметних почуттів залежно від предметної сфери, до якої вони належать. Значну роль у визначенні стану людини відіграє міра невимушеності її поведінки. Невимушена поза свідчить про врівноважений стан, а своєчасна посмішка, тон розмови, міміка й жести, упевненість у собі, налаштованість на спілкування – усе це сприяє налагодженню тісних ділових або дружніх контактів. Найлегше виявити позитивні емоції: радість, любов, захоплення, здивування. Важче розпізнати негативні емоції: сум, гнів, роздратування, відразу. Посмішка найчастіше свідчить про доброзичливість, потребу схвалення, відкритості. Однак надмірно різкий сміх може бути виявом хворобливої потреби догоджати керівництву або взагалі ні про що не свідчити, а правити своєрідною маскою.

Природа емоцій і почуттів органічно пов’язана з потребами. Потреба як нужда в чомусь завжди супроводжується позитивними або негативними переживаннями в різноманітних їх варіаціях. Характер їх переживання зумовлюється ставленням людини до потреб, обставин, які сприяють або не сприяють їх задоволенню.

Потреби людей і тварин відрізняються за своїм змістом, інтенсивністю та способом їх задоволення, а це зумовлює відмінність в емоціях людей і тварин, навіть у таких, які є спільними для людей та тварин – гнів, страх, радість, сум тощо. Людські емоції докорінно змінилися в процесі історичного розвитку людини, вони олюднилися, набули своєрідних особливостей. Голод, наприклад, переживається людиною не так, як твариною. Людина залежно від обставин може стримувати свій голод, відмовлятися від їжі.

Почуття – це специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні чи негативні емоції – радість, любов, гордість, сум, гнів, сором, обурення, любов тощо. Почуття проймають, забарвлюють у певний тон усі прояви психічної діяльності людини – її відчуття, сприйняття, думки, уяву, усі види її діяльності.

Об’єктивна дійсність сприймається людиною по-різному. Пряме чи непряме задоволення потреб людини – як найпростіших, органічних, так і потреб, зумовлених її суспільним буттям, – викликає в неї позитивні почуття (задоволення, радість, любов), а те, що заважає задоволенню цих потреб, викликає негативні почуття (невдоволення, горе, печаль, ненависть).

Виникнення найскладніших, вищих почуттів зумовлене суспільним буттям людини і має соціальний характер. В основі цих почуттів є потреби, що виникли в процесі суспільного розвитку людини й зумовлені відносинами між людьми: потреба у взаємному спілкуванні, потреба в трудовій діяльності, потреба вчинити відповідно до моральних норм, прийнятих у суспільстві і т.д.

Отже, будь-яке почуття визначається прямо чи посередньо якимось зовнішнім впливом. Виняток становлять ті почуття, що виникають у зв’язку з якимись фізіологічними процесами, що відбуваються в самому організмі людини (голод, хвороба). Значення почуттів у житті й діяльності людини надзвичайно велике. Почуття визначають поведінку людини, сприяють досягненню мети та допомагають долати життєві труднощі. Емоції й почуття характеризуються: якістю та полярністю, активністю та інтенсивністю. Емоціям і почуттям властива полярність. Вона виявляється в тому, що як емоція, так і почуття за різних обставин можуть мати протилежний вияв: радість – горе, любов – ненависть, симпатія – антипатія, задоволення – незадоволення. Полярні переживання мають яскраво виражений позитивний або негативний відтінок. Умови життя викликають почуття різного рівня активності. Розрізняють стенічні емоції і почуття – це ті, що посилюють активність, спонукають до діяльності, та астенічні – ті, що пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують.

Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та об’єктів, що викликають переживання, емоції і почуття виявляються більш або менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними.