Питання 1. Роль інформації у наукових дослідженнях.

ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЛЕКЦІЯ 6

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам теоретичні знання про джерела науково-технічної інформації, бібліографію, інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;

Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни

План лекції:

1. Роль інформації у наукових дослідженнях

2. Джерела науково-технічної інформації.

3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів.

Питання для самостійної роботи:

1. Збір та аналіз наукової інформації

2. Методи збору фактичних матеріалів: виписки, анотації, конспекти. Правила і способи їх складання.

3. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.

Ключові поняття та терміни:інформація, інформаційні потоки, джерела наукової інформації, первинна інформація, вторинна інформація, довідкові фонди, бібліографія, каталог.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Ви вже знаєте, що наукова творчість зводиться до зміни та встановлення нових зв’язків між уже наявними знаннями. Тому «наробітки» наукової думки в публікаціях, винаходах минулого ні в якому разі не повинні вважатися лише історичними етапами розвитку науки. В ідеях минулих років, як реалізованих, так і нереалізованихї у конкретній технічній практиці утримується коловальний евристичний потенціал майбутнього. Перше правило наукової чесності говорить: перед початком будь-якої наукової праці необхідно ознайомитися з усіма джерелами наукової інформації, що присвячені даному питанню.

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання.

Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез. Вона є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань; є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація – це відомості про навколишнє середовище, процеси, що протікають у ньому, події й стани, сприймані людьми, керовані машинами й системами. Інформація – це знання, що є обєктом збереження, перетворення й поширення в системах науково-технічних комунікацій.

Отже інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку.

Наукова інформація поширюється в часі і просторі за певними каналами, засобами, методами. Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників дослідження в процесі наукової комунікації з питань, що належать до їх наукових інтересів.

Щодо наукової комунікації, то наукова комунікація заснована на контактах людей, обумовлених проведення наукових досліджень.

Розрізняють наступнівиди контактів наукової комунікації:

Ø робітник– між вченими одного наукового підрозділу (НДІ, лабораторії, відділу, кафедри);

Ø інформаційний прямий– на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах;

Ø інформаційний непрямий– переписка, обмін публікаціями;

Ø інформаційний опосередкований– через спеціальну наукову літературу, радіо, телебачення, кіно.

Слід зазначити, що досить складно визначити грань між інформацією і знаннями, оскільки інформація в строгому сенсі – це знання, включене безпосередньо в комунікативний процес. У загальному випадку інформацію можна визначити як відомості, що є об’єктом збереження, перетворення іпоширення в системі наукових комунікацій. З цього випливає, що не всі відомості, одержані нами, можна віднести до розряду інформації.

Основними ознаками наукової інформації є:

· її одержують в процесі розпізнання закономірностей об’єктивної чутливості, доведеної практикою, і подають у відповідній формі;

· це документовані або публічно оголошуваня відомості про вітчизняні і закордонні досягнення науки, техніки, дослідницько-конструкторської, виробничої і господарської діяльності.

Звичайна форма спілкування студентів, аспірантів, викладачів у сфері наукової інформації твориться на опосередкованому інформаційному контакті, що передбачає використання принципів інформатики – науки, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, закономірності її створення, перетворення, передачі й використання в різних галузях діяльності людини. Усі види написаних наукових праць інформатика розглядає як наукові документи, що розрізняють за змістом і особливостями узагальненнями інформації.

Інформація –це сукупність будь яких відомостей, даних про стан або зміну явищ і об’єктів реального світу.

Для цілей інформування дані про економічні процеси перетворюються в інформаційні сукупності відповідно до мети дослідження.

За ступенем наукової новизни інформацію в наукових дослідженнях підрозділяють на:

Ø Нову, що відбиває новизну запропонованого вирішення теоретичного або практичного завдання (наприклад, розробка проекту – положення за нормативним методом планування й обліку витрат на виробництво продукції, заснованого навиявлення відхилень від діючих норм витрат);

Ø Релевантну,котра раніше містилася в аналогах, тобто прототипі (використання методичних вказівок з класифікації витрат виробництва, відображенню їх на рахунках бухгалтерського обліку).