Еколого-економічні принципи ефективного використання території та основні принципи ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства.

Тема

План

(Слайд 2)

 

1. Еколого-економічні принципи ефективного використання, відтворення родючості й охорони деградованих земель в сільському господарстві.

2. Поняття про ґрунтозахисну контурно-меліоративну систему землеробства та основні принципи її застосування.

3. Організаційно-господарські протиерозійні заходи: їх зміст та очікувані результати.

 

 

ВСТУП.

Спробую обґрунтувати актуальність саме такої заключної теми дисципліни яку ми з вами вивчали протягом поточного семестру.

(«Загальні закономірності розвитку геосистем»)

(АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ)

Сучасна практика господарювання в нашій державі призводить, нажаль, до виникнення великої кількості геоекологічних проблем. Ці проблеми пов’язані із умовами функціонування як природних так і антропогенних ландшафтів (або інакше - природних та інтегральних геосистем).

(Слайд 3)

В Україні більше 70 % території припадає на землі сільськогосподарського призначення, з них:

· 80% площі сільськогосподарських угідь - рілля;

· 5% сільського­сподарських угідь - сіножаті;

· 11% сільського­сподарських угідь - пасовища

 

В Україні більше 70 % території припадає на землі сільськогосподарського призначення, з них:

· 80% площі сільськогосподарських угідь - рілля;

· 5% сільського­сподарських угідь - сіножаті;

· 11% сільського­сподарських угідь - пасовища

 

ТОМУ (!!!!) в межах цієї лекції ми зупинимося саме на проблемах пов’язаних з даним видом господарювання та окреслимо основні принципи і шляхи раціонального землекористування у сільськогосподарській діяльності.

 

Розорювання площ, раніше покритих трав'яною рослинністю, зрошення в засушливих районах чи осушення боліт у зволожених регіонах та збільшення внаслідок цього площі ріллі в певній мірі сприяє зростанню виробництва сільськогосподарської продукції.

АЛЕ (!!!) супроводжується глибоким перетворенням навколишнього середовища.

В наш час на орних землях в Україні інтенсивно висаджують грунтовиснажливі культури, що призводить до деградації ґрунтового покриву та інтенсивного розвитку ерозій­них процесів.

(Слайд 4)

З 1961 по 2001 pp.: (роки обстеження ґрунтового покриву)

· площа еродованих земель збільшилась на 2 млн га, (в тому числі орних земель – на 1,5 млн га)

Нині в Україні налічується 12 млн га земель пошкоджених водною ерозією, з них:

· 1 млн га - сильно еродовані землі;

· 2,8 млн га - середньо еродовані землі;

· 8,2 млн га – слабо еродовані

 

 

З 1961 по 2001 pp. (роки коли проводились обстеження ґрунтового покриву) площа еродованих земель збільшилась на 2 млн га, в тому числі орних еродованих земель — на 1,5 млн га.

 

Нині в Україні налічується 12 млн га земель, пошкоджених водною ерозією,

 

Площа земель, пошкоджених вітровою ерозією, становить 19,2 млн га

ВІдповідно

Розвиток водної та вітрової ерозії ґрунтів спри­чиняє їх інтенсивну деградацію та виснаження.

(Слайд 5)

Щороку:

· Змиваються водою та видуваються вітром біля 600 млн тон ґрунту

 

В тому числі:

· 45 млн тон гумусу – або втричі більше ніж створюється за допомогою органічних добрив, які вносяться в грунт господарюючими суб’єктами.

 

Що­року змиваються водою і видуваються вітром біля 600 млн т ґрунту, в тому числі 45 млн т гумусу (що втричі більше, ніж створюється за допомогою органічних добрив, які вно­сяться в грунт господарствами України).

(Слайд 6)

· Усі чорноземи України що в 30-х оках ХХ ст. належали до середньо гумусних у 80-х роках трансформувалися у мало гумусні.

· За період з 1961 по 2002 роки втрати гумусу були більшими ніж за період з 1882 по 1961:

- у геосистемах степу – більше ніж у 2,4 рази

- у лісостепових геосистемах – у 1,65 рази,

- а в геосистемах полісся більше ніж 8,4 рази.

 

Усі чорноземи України, які в 30-х роках належали до середньо-гумусних, у 80-х трансформувались в малогумусні, а їх гумусомісткість знизилась з 6—9 % до 3—5%.

ЗАГАЛОМ за період з 1961 по 2002 pp. (роки спеціального обстеження грунтів) втрати гумусу були більшими, ніж за період з 1882 по 1961 pp.: у зоні Степу — в 2,4 раза, в Лісостепу — бідше ніж 1,65 раза і в геосистемах Полісся — білше ніж у 8 разів.

І якщо така тенденція до зменшення гу­мусу в ґрунтах зберігатиметься і надалі, то в недалекому майбутньому Україна може опинитися на порозі гумусового голоду фактично великої екологічної катастрофи,

… і тоді вже ніякі агротехнічні, меліоративні, природоохоронні та організаційно-господарські заходи не зможуть відновити агротехнічний потенціал земель.

Через це проблему відтворення гумусу в грунтах і підвищення їх родючості слід розглядати як найважливішу в народному господарстві України.

Інакше наша країна не зможе розраховувати на стабільне нарощування виробництва сільськогосподарської продукції та забезпечення свого населення продуктами харчування.